| Розкажіть про мету Вашого візиту до України?  Це мій перший візит до України після мого призначення на посаду директора з питань допомоги у рамках Європейської політики сусідства. Наш директорат здійснює контроль за використанням коштів, які виділяються Україні та іншим країнам у рамках цієї політики. Перші контакти з українською стороною у мене відбулася ще у Брюсселі, де я зустрічався з керівником Національного координаційного бюро з питань ТАСІС та ЄІСП[1] Україні Наталією Рябцевою. У Києві ж я зустрічався із заступником міністра з питань надзвичайних ситуації, з яким ми обговорили питання надання допомоги ЄС у галузі ядерної безпеки. Друга зустріч відбулася із заступником міністра фінансів України, з яким обговорювалися питання надання допомоги у сфері посилення сектору фінансових послуг. Також, я зустрічався з міністром юстиції України, з яким ми говорили про нинішній стан реалізації проектів у сфері юстиції та питання реформ у правовій та судовій сфері. Під час усіх зустрічей ми також торкалися можливих майбутніх перспектив нашої співпраці.
Загалом, головна причина мого візиту в Україну полягала у тому, що нещодавно Європейська Комісія прийняла рішення щодо підтримки фінансування щорічної програми дій для України на 2007 рік. Конкретизуйте, будь-ласка, яку суму надає Європейська Комісія Україні та на які проекти? На 2007 рік Європейська Комісія виділила на підтримку проектів в Україні 140 млн. євро допомоги у межах Європейської політики сусідства. Ці кошти буде спрямовано за трьома напрямками: енергетика, реадмісія та міграція і проекти програми „Твінінг”, які реалізовуються між представниками адміністративних органів України та країн ЄС. Поясніть, що означає твінінг? Наведу конкретний приклад. Припустімо, що Україна планує реалізувати певний курс у сфері митної справи. Для того, щоб отримати найновітніший досвід країн ЄС, Україна може звернутися до митних адміністрацій цих країн. У рамках твіннінгу співробітники митних органів країн ЄС можуть приїхати в Україну і працювати разом зі своїми українськими колегами. Така робота здійснюється за фінансування Європейського Союзу. Слід сказати, що цей вид підтримки відрізняється від звичайної технічної допомоги. У цьому випадку ми говоримо про досвід співробітників адміністративних органів країн ЄС, які можуть передати його безпосередньо своїм колегам. До речі, 140 млн. євро, про які ми говорили раніше, буде надано у межах двохсторонніх відносин між Україною і ЄС, але разом з тим в нас є ще регіональні програми, через які також може надаватися фінансування. Одним із прикладів є програма транскордонної співпраці, у рамках якої передбачається сім проектів, до яких могла би долучитися і Україна. На цю програму виділяється приблизно 400 млн. євро середньострокового фінансування. Спільно з іншими регіональними програмами, Україна могла б додатково щорічно отримувати 40-50 млн. євро. Ви задоволені тим, як Україна використовує кошти Європейської Комісії? Оскільки це загальне запитання, то на нього важно відповісти чітко „так” чи „ні”. В цілому, ми задоволені тим, як наші кошти використовуються в Україні. Інколи виникають несподіванки, інколи – затримки, інколи буває складно розпочати якийсь проект. Певні часові та фінансові ресурси потрібні на облік коштів. Однак ці складнощі скоріше стосуються нашої минулої співпраці. Сьогодні ми маємо План дій, який визначає перелік взаємно узгоджених пріоритетів і дає нам можливість перейти від окремих проектів до широкогалузевої підтримки. Вже у 2007 році (а ще більшою мірою це матиме місце у 2008 році) ЄС підтримує меншу кількість ініціатив, але разом з тим допомога є ширшою і спрямованою на цілу галузь. Повторюся, що загалом ми задоволені використанням коштів і тим, як працюють наші колеги та партнери в Україні. Від чого залежить сума допомоги, яка надається Європейською Комісією Україні? Це в першу чергу проекти, у яких зацікавлений ЄС? У першу чергу ЄС зацікавлений надавати підтримку тим програмам, які є пріоритетними для уряду України. Ці пріоритети визначені у нашому спільному Плані дій. Загальні ініціативи викладенні у документі, який ми називаємо стратегією для країни, де визначаються перспективи співпраці ЄС з певною країною на тривалий період з 2007 по 2013 рік, а вже у рамках цього 7-річного плану ми розробляємо Національну індикативну програму на 4 роки, у якій визначається спосіб надання допомоги Європейською Комісією та відповідні галузі. Усі питання обов’язково обговорюються з урядом – визначається фінансування на окремі напрямки та механізм витрачання коштів. А чи зможе Україна отримати допомогу у рамках підготовки до ЄВРО-2012? На цьому етапі конкретних планів підтримки підготовки України до Євро-2012 немає, однак певні можливості існують. Наприклад, кошти ЄС можуть бути використані для проведення технічних досліджень щодо інфраструктури, яка може знадобитися для чемпіонату. За певних умов, фінансування міг би надати Європейський інвестиційний банк або Європейський банк реконструкції та розвитку. Однак поки що українська сторона не звертався з конкретними проханнями стосовно такої допомоги. Яка сума могла би бути надана для цих цілей? Зараз важко сказати. У будь-якому випадку, якщо такі ініціативи будуть, то вони мають здійснюватися у межах наявних коштів, тобто про додаткові суми не йдеться. Якщо частина грошей буде використана на підготовку до Євро-2012, то потрібно буде вирішувати, на що кошти використовуватися не будуть. На наступний рік об’єми допомоги вже затверджені? Відповідно до індикативної програми щорічно передбачається надання Україні 120 млн. євро. Загальні напрямки, на які планується витратити кошти, визначені у стратегії для України та Плані дій Україна-ЄС. Деталі будуть обговорюватися вже наступного тижня. Однак остаточні рішення, на мою думку, краще приймати вже після формування уряду. Коли Європейський Союз ратифікує угоду про реадмісію? І яку допомогу отримає Україна на облаштування кордону найближчі роки? Надання допомоги на реадмісію передбачено вже у 2007 році – це 30 млн. євро зі 140 млн. в цілому виділених для України. Ці кошти буде спрямовано на підтримку виконання Україною зобов’язань, передбачених цієї угодою. Що стосується її ратифікації, то тут слід згадати, що цього року до ЄС приєдналися Болгарія та Румунія, і перш ніж буде ратифіковано угоду про реадмісію, ми би хотіли, щоб до громадян цих країн було забезпечено таке ж саме ставлення, як і до громадян інших країн ЄС при їх в’їзді до України. Ви знаєте, що громадяни інших країн ЄС мають можливість безвізового в’їзду до України. Це ультиматум з боку ЄС? Це далеко не ультиматум, це просто констатація нинішньої ситуації. Один з базових принципів Європейського Союзу – це забезпечення рівного ставлення до всіх громадян країн ЄС, незалежно від того чи у межах самого ЄС, чи поза його кордонами. А чи не задається Вам, що ЄС скористався політичною нестабільністю в Україні, підписавши угоду про реадмісію з Україною в обмін на “незрозумілу” угоду про спрощення візового режиму для українців? Ухвалення угод про реадмісію та спрощення візового режиму не має нічого спільного з внутрішньою ситуацією у будь-якій країні, з якою ЄС веде переговори про спрощення візового режиму. ЄС завжди, незалежно від того, яка країна проводить переговори про спрощення візового режиму, паралельно домовляється про питання реадмісії. Коли Ви наступного разу плануєте відвідати Україну? Мені дуже сподобалося в Україні під час мого першого візиту, тому я сподіваюсь, що скоро. Безмовно, я приїду наступного року, але в ідеалі було б добре, якби я мав можливість відвідувати Україну кожні 6-8 місяців. Треба відмітити, що Європейська політика сусідства поширюється на кілька країн, однак хочу наголосити, що я спеціально доклав зусиль, аби мій перший візит у якості директора з питань допомоги у рамках Європейської політику сусідства відбувся саме до України. Це свідчить про важливість, яку ми приділяємо відносинам з Україною. Розмовляв Роман Цимбалюк
[1] Європейський інструмент сусідства та партнерства
|