Події, які привели до завтрашньої інавгурації Президента України, стануть наріжним каменем в історії не лише України, але також її відносин з Європейським Союзом, адже вони продемонстрували масштаб відданості України демократичним цінностям, на які спирається Європа. Навіть ще до того, як відбулися ці події, ЄС планував підвищити статус своїх відносин з Україною, але зараз зрозуміло, що наші відносини отримали нове звучання, і тепер ми зможемо рухатися швидше, ніж нам здавалося спочатку.

Європейський Союз високо цінує Україну як партнера, який, на наше сподівання, зможе вигідно скористатися політикою сусідства ЄС. Зокрема ця політика пропонує країнам, з якими ЄС має спільні кордони, такі нові можливості як отримання вигоди від процвітання нашого спільного ринку, більш тісна співпраця з ЄС і навіть участь у деяких напрямках діяльності ЄС. Це вагома пропозиція, однак пропозиція, яка залежить від здійснення конкретних кроків у відношенні економічної реформи і посилення верховенства права, добросовісного управління, прав людини та демократії.

У грудні минулого року, коли вулиці Києва були заповнені демонстрантами, які вимагали демократії, ми у Брюсселі займалися узгодженням Плану дій, метою якого є наближення України до Європи як у політичному, так і в економічному відношенні. Ми вирішили, що впровадження цього Плану розпочнеться лише після проведення демократичних виборів. Чесне та вільне голосування, що відбулося 26 грудня минулого року, якого так завзято вимагали так багато українців, тепер відкриває нам шлях до вивільнення потенціалу наших глибших відносин.

Найбільше Європа може запропонувати тим, хто поділяє її цінності, і ми хочемо, щоб Україна досягнула стрімких результатів. Результатів, що будуть відповідати багатьом прагненням, які були висловлені самою Україною щодо майбутнього держави та змін, які можуть покращити щоденне життя кожного.

Ми знаємо про те, яке сильне бажання існує щодо більш вільного пересування в Європі. Саме тому в Плані дій міститься пропозиція почати з Україною діалог з метою розробки майбутньої угоди про спрощення візового режиму. Така угода може стати основним внеском у полегшення бюрократичного навантаження на тих, хто подорожує, і крім того це дає важливий сигнал, що українці – це не просто громадяни “третіх країн”, а наші близькі сусіди, з якими ми маємо спільні інтереси, ідеали та прагнення.

Ми хочемо, щоб Україна скористалася тими перевагами, які може дати тісніша економічна інтеграція з ЄС. Ми повинні розробити низку заходів, щоб допомогти Україні покращити її доступ до внутрішнього ринку ЄС з усіма відповідними наслідками у відношенні робочих місць і доходів, і ми також повинні дослідити можливість встановлення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС у майбутньому. ЄС користується кожною нагодою, щоб підтримати вступ України до СОТ, а тим часом пропонує дослідити деякі ключові позиції українського експорту до ЄС, і, де можливо, розпочати поступову лібералізацію.

Тим, хто закликав нас до надання Україні статусу країни з ринковою економікою, ми знову відповідаємо, що цей статус може бути надано лише тим країнам, які виконали певні критерії. Україні слід вдосконалити деякі норми, зокрема ті, що стосуються втручання держави у процес ціноутворення та регулюють процедуру банкрутства. Однак давайте подивимося, як ми можемо допомогти прискорити проведення необхідних реформ.

Чим більше ми працюватимемо разом, тим тіснішими ставатимуть наші відносини. Ми повинні розширити нашу співпрацю у всіх сферах, де у нас є спільні інтереси. Чи можемо ми допомогти посилити ваші реформи у сфері демократії та верховенства права? Чи можете ви ще тісніше співпрацювати з нами у відношенні вирішення регіональних криз, таких як Придністровський конфлікт? Хіба наші обидві сторони не виграють від тіснішої співпраці у транспортній та енергетичній галузях? Чи хоче Україна взяти участь у загальноєвропейській співпраці з охорони довкілля або у розробці європейської системи супутникової навігації? План дій, який ми маємо, є багатим на такі можливості.

Наше бажання більш глибоких відносин з Україною стосується не лише діяльності урядів та інституцій, але також і громадян. Важливо більше наблизити наші народи, нашу молодь, наших студентів і наші громадянські суспільства. Ми пропонуємо залучати українських вчених до наукових обмінів високого рівня, до роботи над зближенням наших систем вищої освіти, щоб Україна могла стати частиною європейського простору вищої освіти. Ми могли би включити Україну до деяких внутрішніх програм ЄС, таких як програма “Молодь”, що організовує обміни молодими людьми та підтримує міжкультурний діалог.

Що несе нашим відносинам майбутнє? Як далеко ми можемо піти разом? Цього я не можу сказати, але вже навіть на сучасному етапі ми пропонуємо перспективу скріплення наших тісніших зв’язків через розробку нової розширеної угоди між Україною та ЄС на заміну нашим сьогоднішнім домовленостям, якщо успіх у виконанні Плану дій дійсно виправдає нове вираження наших особливих відносин.

Я сподіваюся на обговорення цих та інших ідей на спеціальному засіданні Ради з питань співпраці між Україною та ЄС у Брюсселі 21 лютого цього року. Швидкість, з якою ми будемо рухатися, залежить від швидкості, яку визначить новий уряд України, але я впевнена, що цей уряд буде достатньо амбіційним, і ми зможемо швидко рухатися вперед. Ми маємо можливість зблизитися, як ніколи раніше, і я зі свого боку робитиму все, що від мене залежить, щоб ми напевно скористалися цим моментом.