|
|
|
|
Стратегічні пріоритети - 2009 |
|
|
|
|
|
|
Експорт новин МФВ (rss v.2.0) |
|
|
|
|
|
|
Форми звітності МФВ та поради щодо їх підготовки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дизайн та DHTML
© Iv Design, 2002 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Програмування
© UPT Soft, 2002 |
|
|
|
|
|
|
Анонси |
|
Новини |
|
ЗМІ про MФВ |
|
Конкурси |
|
Підтримані проекти |
|
Ініціативи |
|
Програми |
|
Операційні проекти |
|
Контакти |
|
Про нас |
|
|
|
ЗМІ про MФВ |
:.. |
|
|
|
Саджати в тюрму невигідно
Нещодавно Громадянська мережа ОПОРА та правозахисна організація "Міжнародна Амністія" провели у Львові "круглий стіл" із питань гуманізації кримінального законодавства та внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України. До того аналогічний захід відбувся в Києві. Учасники зустрічі обговорили зміни до проекту закону "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України". В. о. прем'єр-міністра та голова Урядового комітету України з питань правової політики та оборони Юрій Єхануров запропонував схвалити цей проект, доручивши Мін'юсту за участю Верховного Суду, Генеральної прокуратури, МВС, МОН, СБУ провести громадське обговорення та роз'яснити запропоновані зміни до законодавства й після згодження проекту акта з Мінфіном унести його для розгляду на засіданні Кабінету Міністрів.
Актуальність цієї теми не викликає жодних сумнівів, адже, як зазначив на "круглому столі" В'ячеслав Навроцький, професор Львівського державного університету внутрішніх справ, нині Україна посідає четверте місце у світі за кількістю ув'язнених, у нас їх налічують 230 тисяч. А, за словами Олександра Беца, директора правових програм Міжнародного фонду "Відродження", вибірково проведений попередній аналіз скоєних злочинів тих, кого засуджено до позбавлення волі терміном від одного до трьох років, засвідчує: частина цієї категорії засуджених не становить значної суспільної небезпеки, тож могла б відбувати інші, альтернативні або не тюремні види покарань без позбавлення волі. На думку багатьох прогресивних науковців, покарання у вигляді позбавлення волі в багатьох випадках не є адекватним до суспільної небезпеки скоєного злочину. Часто, призначаючи покарання, не враховують, зокрема, соціальної характеристики особи й обставин вчинення злочину. В таких ситуаціях судам неважко довести провину та засудити людину, особливо якщо вона вже мала судимість. Але таким рішенням завдають значних збитків державі. Наприклад, коли громадянин завдав збитків на суму приблизно 200 гривень, то, засудивши його на п'ять років ув'язнення, держава витратить на його утримання декілька тисяч гривень. Враховуючи вартість утримання одного засудженого (120 грн. на місяць) і термін його ув'язнення (до п'яти років), загальна вартість утримання становитиме 7800 грн. Проте є ще й інший бік: за підрахунками науковців, матеріальні витрати суспільства на утримання одного ув'язненого в десятки разів менші за соціальні та моральні. Адже нині наші співгромадяни, котрі відбувають покарання за вчинені кримінальні злочини, перебувають у несприятливих для їхньої позитивної реабілітації умовах і в несприятливій медико-епідеміологічній ситуації.
Осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі, не завжди вдається перевиховати. Навпаки, вони проходять "школу" злочинності, що бумерангом повертається проти самого суспільства призводить до скоєння повторних злочинів і повторного засудження. Тому, працюючи над питанням гуманізації кримінального законодавства, необхідно враховувати інтереси всіх учасників цього процесу: потерпілого, обвинувачуваного та держави.
За словами В'ячеслава Навроцького, є всім відома істина про те, що ефективність закону визначає не його суворість, а невідворотність застосування. На його думку, гуманізація законодавства має насамперед стосуватися кримінального процесу, а не кримінального права. Натомість кримінальний процес зазнає найменших змін. "Якщо кодекс буде значно вужчим за обсягом, але кожен факт правопорушення матиме конкретну оцінку, то його авторитетність зросте. Одним зі шляхів гуманізації є людяне ставлення до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого. Інший аспект стосується потерпілого, адже гуманізація водночас передбачає і забезпечення невідворотності відповідальності, реалізації його прав, відшкодування заподіяної шкоди. І проект закону "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України" спрямований на врахування певних змін і для потерпілої сторони", зазначив пан Навроцький.
Доповнюючи В'ячеслава Навроцького, начальник слідчого управління прокуратури Львівської області Андрій Гнатів зазначив, що в кримінальному процесі існують ще такі інститути, які самі потребують гуманізації.
Скажімо, держава створює систему правоохоронних органів, яким довіряє виконання певних функцій, зокрема проведення досудового слідства. Водночас у кримінальному процесі держава законодавчо закріплює інститут понятих. Виникає логічне запитання: якщо ми говоримо про гуманізацію кримінального процесу, чи може надалі існувати інститут понятих? Тому, про яку б гуманізацію ми не говорили, все залежить від фінансового благополуччя та підтримки держави", наголосив пан Гнатів.
А Віктор Грищук, професор Львівського національного університету ім. Івана Франка, зазначив: "Біда нашого суспільства в тому, що законодавча діяльність не побудована на наукових засадах. Ми не маємо професійного парламенту, здатного на нормальну законодавчу діяльність".
На його думку, необхідно створити відповідний орган державну кваліфікаційну комісію, до якої мають входити лише фахівці, котрі готуватимуть проекти законів. У більшості країн Європи для виконання значної кількості альтернативних видів покарань створено спеціалізовані органи служби апробації або випробування умовним засудженням і відстрочкою від виконання вироку. Це державна служба, яка діє поза поліцією та в'язницею і за своїми функціями, організацією діяльності, кадровим забезпеченням і методами роботи суттєво відрізняється від кримінально-виконавчої інспекції в Україні. Наталія Дульнєва, представник правозахисної організації "Міжнародна Амністія", під час обговорення проекту закону "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України" (щодо гуманізації кримінальної відповідальності) наголосила на тому, що всім нам варто також звернути увагу на рекомендації Комітету міністрів Ради Європи щодо того, що жодну особу не можуть позбавити волі, крім випадків крайньої необхідності; застосування вироків про ув'язнення та поводження із засудженими потребують дотримання вимог безпеки та дисципліни, а умови ув'язнення не повинні порушувати людської гідності засуджених і пропонувати їм заняття змістовною діяльністю, готуючи таким чином до реінтеграції в суспільство.
Українська Гельсінська спілка з прав людини, 2006.06.22
http://helsinki.org.ua/index.php?id=1150973205
|
|