"LOWE" - зроблено у Швеції!

Коли я чую назву країни Швеція, поряд з улюбленим з дитинства Карлсоном, відразу ж виникає не менш улюблений персонаж юності і статевої звершеності, пан Подерв’янський зі своєю авторською, чи то пак, художньою інтерпретацією цього слова. Згадали? Що там далі? Шведський стіл, шведська сім’я, шведська соціальна захищеність, зі шкільної програми – шведи під Полтавою. Біляві та виключно грудасті шведки..., ABBA, Tiamat, нарешті дісталися до музики, отже про неї. „У місті Стокгольмі, на звичайній вулиці, у самому звичайному будинку живе сама звичайна шведська сім’я...Сім’я ця складається з самого звичайного татуся і трьох самих звичайних діточок - Joergen ”Leo” Josefsson (vocals/guitar), Rickard Gunnarsson (bass) та Mehdi Bagherzadeh (keyboards)”. Такою міг би бути початок казочки про Карлсона, але, здається, і до історії створення шведського гурту „Lowe” творчість Астрід Ліндгрен теж нівроку підходить, принаймні доволі симпатично і не так брутально, як могло би бути за Лесем.

Отже, наслухавшись до несхочу Depeche Mode, New Order, Keane та A-ha хлопці вирішили створити гурт. Стиль - emotional pop, contrived with electronic elements набагато краще звучить англійською, ніж наш традиційний термін попса, хоча й доволі якісна. Одним словом, популярна музика замішана на електронних ритмах, таких поширених на сьогоднішній день у Європі. За кілька років свого існування і активного гастролювання клубами, «LOWE» здобув собі репутацію одного з найкращих молодих альтернативних гуртів у Швеції, музичні відзнаки і відомість у Латвії, Сербії, Польщі.

А 19 листопада, в неділю, у рамках свого турне по Східній Європі (присвяченому презентації свого дебютного альбому "Tenant") шведський гурт навідався і до нашого пивного клубу „Майдан”. Після Києва і Харкова Луцьк став наступним містом у концертному графіку музикантів. Усі чекали чогось ексцентричного..., і дійство таки відбулося у трохи незвичній для „майданівців” атмосфері. Електронна музика, яку грають «LOWE» все ж вимагала якіснішого налаштування звуку, а зі звуком у той вечір чомусь не склалося, як і з глядацькою аудиторією, певно. Ну не звикли відвідувачі „Майдану” до електронних ритмів, не відчули і не пройнялися на усі 100% меланхолійним настроєм.

Не відправлений шведський музичний месидж, горював і бовтався у повітрі як одинокій огірок на дні величезної рок-н-рольної діжі. Мене особисто відразу потягло на сум, цигарку, а потім і до чарки. Проте щирість, приязність і неймовірна стійкість у подоланні численних алкогольних напоїв іноземних гостей, зрештою, згладила усі невідповідності очікуваного скандинавського ідеалу. Перебуваючи у цілковитому захваті від України, від красивих жінок (а як виявилося пізніше, ще й чоловіків), смачних та натуральних страв української кухні, неповторної атмосфери „Майдану» і нашого пива, після концерту хлопці зголосилися дати невеличке інтерв’ю і розповісти таке:

(ред. Л.- Joergen ”Leo” Josefsson (vocals/guitar), М. - Mehdi Bagherzadeh (keyboards), Р. - Rickard Gunnarsson (bass))

- Я бачу ви п’єте наше пиво. Як вам воно?
Л. - Дуже смачне. Особливо це – не можу прочитати як воно називається.
- Львівське.
М. – Так. Це місцеве пиво?
- Ні, воно зі Львова.
М. – Дуже смачне. Краще, ніж наше швецьке пиво.
М. – Не знаю, чи є у вас оцей сорт свіжого пива, воно схоже на... як воно в нас зветься?... Не знаю, але воно схоже на свіже молоко. Розумієте про що я?
- Молоко?
М. – Ні, не молоко, але воно майже непрозоре.
... (мова йшла звичайно про нефільтроване пиво)
- Ви сьогодні привезли щось із собою для ваших прихильників, щось на продаж?
Л. – У нас є футболки та сингли, але ми розпродали усі альбоми ще в перший вечір у Києві.
- Чому ж ви не взяли більшу кількість синглів та альбомів?
Л. – Ми намагались. Українські альбоми прибудуть наступного тижня. Хотіли відправити їх сюди за допомогою служби FedEx, але були вихідні і нам це не вдалось.
- Ну добре, а скільки у вас вже вийшло альбомів?
Л. – Поки що ми випустили лише один. Із п’ятьма треками на ньому.
- Це перший європейський реліз?
Л. – Так. Спочатку ми випустились у Скандинавії, потім у Польщі, Чехії та Болгарії, а зараз ми збираємось випуститись в Україні, Росії, Балтійських країнах, Білорусі...
- А чому ваш тур проходить саме країнами східної Європи?
Л. – Тому, що східна Європа багата на різні культури та налічує велику кількість населення.
- А також у нас гарні дівчата?
- О так, дуже!!! (хором)
М. – Ми б ніколи і не подумали... Як українською буде «beautiful»?
- Гарний, красивий, себто, красуні-дівчата!
- Так! Bud'mo!
- Не хотів би вас відволікати від вашого пива, але маю ще запитання – чи відрізняється клубна культура у вашій країні і загалом у західній Європі від клубної культури східної Європи і України зокрема?
Л. – Так, вона досить своєрідна. У вас тут більше живої сцени, більше гуртів виступають. Різниця полягає в тому, що, наприклад, в Стокгольмі дуже багато відомих гуртів, і вони досить часто виступають, але це не є такою вже великою подією для шведів. Це відбувається постійно. Єдина відмінність від України напевно в тому, що у вас тут небагато швецьких команд є відомими для широкого загалу,щось у такому плані, не знаю…
- Цікаво, що північна, а особливо швецька сцена відома в Україні перш за все завдяки металічним гуртам.
Л. – «Tiamat»?
- «Tiamat» був кілька тижнів тому в Києві. Але ваша музика за звучанням схожа, особисто для мене, на музику багатьох швецьких гуртів але за нестачею гітар.
Л. – Так, ми більш меланхолійні, сумні, Lowe.
- З вашої музики видно, що ви черпаєте натхнення переважно у електронних груп 80-х років, таких як Depeche Mode, наприклад.
Р. – Я б не сказав, що ми черпаємо натхнення. Так, я знаю, що ми граємо схоже до «Placebo». Що в нас ще є… Ви знайомі зі швецькою групою «The Kent»?
- Ні, ніколи про них не чули.
М. – «Cardigans»?
- Звичайно, дуже популярна група. На вашому сайті ми читали, що ви були визнані у Швеції найкращою альтернативною командою у 2005 році. Що це для вас змінило? Це взагалі якось допомогло?
М. – Так, ми дуже відомі у Швеції, а також у Польщі і Росії. Це дуже допомогло нам у просуванні нашого альбому. Ми визнані кращою поп-рок групою у Латвії 2006 р. та кращим поп-рок гуртом в Сербії.
- На вашу думку – чому ви такі популярні у стількох різних за культурою, традиціями і специфікою музичної сцени, країнах? Завдяки чому?
М. – Мені здається, що уся східна Європа, як Швеція мають схожу навколишню природу – тут дуже холодно, сіро та темно, дуже меланхолійно, так би мовити, дуже сумно. І ми граємо від душі. В Америці, наприклад, в США грають «задами», а в Європі грають серцями.
- Але ви не належите до представників готичної сцени?
М. Ні-ні…
- Тому що саме готика завжди пов’язується із такого роду почуттями, про які ви згадуєте.
Л. – Ми – альтернативні. Меланхолійні.
- Чи відрізняється якось наш пивний клуб «Майдан» від інших європейських клубів?
М. Так. Він дуже богемний. Я думаю він дає уявлення про ваше місто, його населення, культуру та спосіб життя. Це не дискотека, а паб. І тут дуже гарно.
- Вам особисто тут сподобалось бути? Є бажання відвідати цей «Майдан» знову?
Р. – Наступного року ми плануємо випустити наш другий альбом і я сподіваюсь, що ми обов’язково приїдемо знову. Проте, все залежить від вас.
- Ви вже побували в Харкові та Києві, тепер ви у Луцьку. Де вам сподобалось найбільше?
Р. – Сподіваємось, що у Луцьку. Ми ж ще нічого не тут бачили.
- Ви вже були у нашому замку?
Р. – Ні, ми ж приїхали всього лиш три години тому. Плануємо прогулятись містом завтра. Також плануємо поїхати завтра до Львова.
- Цікаво, а на якій музиці ви зростали, яку музику слухали, коли були молодшими?
Р. – Ну, «АВВА», наприклад. Мій батько грав у «АВВА».
- Та невже???
Р. – Так, це правда. Звісно він не був учасником «АВВА», він грав у групі сесійних музикантів «АВВА». Потім, «Beach Boys», «Erasure», «The Mission».
Л. – Один чи два роки я слухав виключно хард-рок. Проте потім я вилікувався.
- Чи навпаки – захворів? А які хард-рок команди ти слухав?
Л. – Тоді це були «AC/DC», «Judas Priest», «Accept», ну і «Kiss», звичайно.
- Що ж, дякую вам усім за цікаве інтерв’ю. Хотілось би побажати вашому колективу творчих успіхів і можливості і надалі підтримувати такий активний гастрольний графік.
- Дякуємо!

Ось так, виявляється і шведські «меланхоліки» так чи інакше зростали на класиці рок-н-ролу. То можливо, для того, щоб робити достойну і цікаву музику, не варто відходити від першоджерел? Хто його знає, най кожен сам обирає свій шлях, а ми, СЛУХАЧІ, будемо оцінювати результати цих музичних пошуків і обирати кращих, життя надто коротке, щоб псувати його мотлохом, життя – це рок-н-рол і воно таки прекрасне!

Автори SunSeth & Galochka Blackbird
Обговорити статтю

Афіша
НОВИНИ
Журнал "Live in МАЙДАН"
Творчість наших друзів та відвідувачів

Про Заклад
Екскурсія по закладу
Фотогалерея, перший зал
Фотогалерея, новий зал

КОЛЕКЦІЇ
Колекція афіш
Колекція картин
Колекція примочок
Колекція пивних етикеток

МЕНЮ
Для тіла
Для душі

ВЕЧОРНИЦІ
Фотоальбом вечорниць
ПОДІЇ 2006
Гості
ФОТОзвіти 2007
Золоте підпілля + mp3
Архівчик друку

КНИГА СКАРГ І ПРОПОЗИЦІЙ
ГОСТЬОВА КНИГА
КОНКУРС