This version of the page http://ukrgazeta.plus.org.ua/all.php?no=155 (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2008-07-06. The original page over time could change.
Українська газета Плюс
 ФЕДЕРАЦІЯ ПАТРІОТИЧНИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ
№24(164)
26 червня - 2 липня 2008 р.
 
 
2008
24 23 22 21
20 19 18 17
16 15 14 13
12 11 10 9
8 7 6 4
3 1    

ЧИМ СТРАШНІ ЛІБЕРАЛЬНІ ПРОРОКИ?

Десь у другій половині минулого століття під час суспільної ейфорії та пишномовних дифірамбів щодо безмежних можливостей науково-технічної революції в поєднанні з перевагами розвинутого соціалізму, ЗМІ раптом зарясніли обіцянками про те, що (наступне століття стане епохою небаченого вторгнення психології, парапсихології та футурології в громадське життя. [докладніше...]
  ЧАСОПЛИН

УКРАЇНА – ЦЕНТР СУРОГАТНОГО МАТЕРИНСТВА ДЛЯ ЄВРОПИ

Раніше європейки їздили до Голландії, щоб зробити аборт, а сьогодні багато хто їде до Східної Європи, щоб завагітніти або знайти сурогатну матір для своєї дитини. Все частіше бездітні пари із Західної Європи спрямовуються до України. [докладніше...]

БУХГАЛТЕРІЯ СМЕРТІ

Гітлерівці планували знищити до третини українців і заселити звільнені території німецькими колоністами. Ця теза повторювалася і продовжує повторюватися нині — і не лише у лівих виданнях. Короткий аналіз проблеми — без емоцій, тільки факти і цифри. [докладніше...]

ЛІС І «МЕЦЕНАТСЬКІ БАКСИ»

Якщо «Меценатові року-2007» захотілося раптом 18 гектарів лісу на околиці Києва, то столичний мер Леонід Черновецький готовий заради такого поважного товариша зіпсувати життя п’яти тисячам менш видатних людей. [докладніше...]
  ДОЛІ

Голгофа батька і молитва матері

… Через кілька днів мали вже й закінчитися ті батькові «скачки», як в народі називали тоді військову перепідготовку, але повернутися додому йому не судилося. [докладніше...]
  НА МЕЖІ

ОСОБЛИВИЙ КОНТИНГЕНТ

Кореспонденти порталу 24.UA розмовляли про особливості столичної екстремальної медицини з одним із старожилів лікарні швидкої допомоги. Сергій працює анестезіологом в тутешній реанімації вже років двадцять, і побачив всякого. У розмові взяв участь і колега Сергія – Ростислав. Він – хірург у 17 міській клінічній лікарні на Правому березі. Стаж у Ростислава трохи менший, а зарплата така ж – близько 900 гривень. [докладніше...]
  ДОРОГОЮ ЦІНОЮ

СКІЛЬКИ КОШТУЄ ЛІКУВАННЯ В СТИЛІ РУДЬКОВСЬКОГО?

Епопея із затриманням екс-міністра транспорту Миколи Рудьковського на всю країну безкоштовно прорекламувала клініку «Борис». Практично в усіх телесюжетах фігурував медперсонал клініки, який охороняв здоров’я чиновника. Але чи задумувались ви, скільки міг витратити Рудьковський на лікування в клініці Чимало. Адже лише перебування в звичайній одномісній палаті в прватній клініці майже дорівнює середній місячній заробітній платні киянина – понад 300 доларів. Тож і не дивно, що лікарняних листків тут не видають: лікарі жартують, що ті, хто може дозволити собі лікуватись у таких клініках, їх не потребують. [докладніше...]

У КИЄВІ ЗАКРИВАЮТЬ ВІДДІЛЕННЯ ІНСТИТУТУ ОНКОЛОГІЇ

Кілька днів тому стало відомо, що відділення або закриють, або розформують. «Зараз ми не тільки відмовляємо в госпіталізації тим, хто сюди звертається, але і вимушені вирішувати, що робити з тими хворими, які на даний момент знаходяться на лікуванні. Чи то виписувати їх, чи то кудись перенаправляти. Хворі позавчора навіть писали листи з проханням про допомогу і направляли їх в Мінохоронздоров'я, президентові, і навіть уповноваженому по захисту прав людини – Ніні Карпачевой. Пацієнти відділення про прийдешнє закриття теж знають. Серед них Галина Ображей, яка лікує рак вже більше року», – говорить керівник відділення Олександр Литвиненко. [докладніше...]
  ЗА УКРАЇНСЬКУ УКРАЇНУ

ІНФЛЯЦІЮ ПІДЖИВЛЮЮТЬ ПЕРЕВИБОРИ

Експерти і політологи одностайні у тому, що інфляція в Україні – наслідок нескінченних перевиборів в державі та соціальних програм уряду. Такого висновку дійшли учасники круглого столу на тему: «Інфляція в Україні: реалії і міфи», який нещодавно відбувся. [докладніше...]

ЯКЩО ВСТУПИМО ДО ВТО…

Приєднання до ВТО зробить українську економіку чутливішою до негативних глобальних чинників. Про це нещодавно заявив президент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати Володимир Щелкунов. [докладніше...]

ЗЕРНО ГНИЄ, ХУДОБУ РІЖУТЬ…

Нещодавно минуло 100 днів роботи уряду Юлії Тимошенко. Якщо підбивати підсумки, то однозначно говорити про успіх, зрозуміло, не доводиться. Дуже вже тяжкий соціально-економічний «спадок» дістав новий уряд. Утім, виправдання зайві. Адже уряд на те й уряд, щоби враховувати і компенсувати вплив об’єктивних чинників – як глобальних, так і «рідних», українських. Як сказав нещодавно президент, «інфляція – це чинник, який буде завжди». Так само, як і брак палива чи кредитів. [докладніше...]

УКРАЇНА І НАТО: ПОГЛЯД З-ЗА КОРДОНУ

Коли напередодні саміту НАТО в Бухаресті, Президент США Джордж Буш вшанував Київ з офіційним візитом, одним з головних завдань американського лідера було підтримати приєднання України до плану дій з підготовки до вступу в НАТО. [докладніше...]

УКРАЇНСЬКЕ КОРІННЯ У ФРАНЦІЇ

Наслідком складної історії нашої країни стали кілька хвиль еміграції, коли українці полишали свою землю — хто в пошуках кращої долі, а хто, побоюючись політичних переслідувань. Франція ще з 20-х років минулого століття надавала притулок політемігрантам, які й на чужині продовжували жити Україною. [докладніше...]

ЗАРОБІТЧАНИ РЯТУЮТЬСЯ ТВОРЧІСТЮ

Заробітчани з України сьогодні компактно працюють у багатьох країнах Європи і світу. Але примітною рисою нової хвилі міграції є те, що мільйони людей не тільки виживають, заробляють, а й уже творять осередки культури на чужині – там, де знайшли новий прихисток. [докладніше...]

СКАРБИ СІРОЇ ЗОНИ ІСТОРІЇ

Влада – велика сила. Варто було Президенту України Віктору Ющенку кілька разів схвально згадати Гетьмана Мазепу, провести переговори у Москві, як довкола цієї постаті почався небувалий ажіотаж. Іван Мазепа несподівано став модним історичним персонажем. [докладніше...]

КРІЗЬ ПРИЗМУ АФОРИЗМУ


БАЙДУЖІСТЬ РУЙНУЄ ЦЕРКВИ

Іще двісті років тому в Закарпатті налічувалося понад 800 дерев’яних церков. Нині їх ледве 120. І майже всі в аварійному стані. Усі вони, переконують мистецтвознавці, – унікальні пам’ятки архітектури. На їхнє ж збереження необхідні мільйони й мільйони. З проханням допомогти врятувати дерев’яну спадщину Закарпаття місцева влада вкотре звернулася до керівництва держави. [докладніше...]
  ДИСКУРС

МИКОЛА РУДЕНКО ЗНАВ, ЯК ВРЯТУВАТИ ЛЮДСТВО

Чи знаємо ми, сучасні українці, що саме на нашій землі ще 120 років тому була започаткована новітня світова наукова школа фізичної економії, яка не має собі аналогів? Основоположником її був український вчений Сергій Подолинський, який жив у другій половині XIX століття. За свої наукові погляди він неодноразово потрапляв до божевільні (Подолинський розвінчав теорію Маркса про додаткову вартість ще задовго до того, як нам насильно нав’язали марксизм). Приблизно через сто років справу цього вченого продовжив наш сучасник Микола Руденко. [докладніше...]
  ЗДОРОВ`Я

СВЯТО ДУШУ ГАРМОНІЗУЄ

Споконвіку на землі діяло правило: у свята, надто такі великі, як Різдво, Великдень, не можна працювати. Прагнучи збагнути це, нерідко пояснюємо неписаний закон спрощено: мовляв, так Вищі Сили дають людині відпочити. Проте, виявляється, що свято – це щось надто більше, ніж просто відпочинок. Саме слово про це говорить: хто заперечить, що у слів «свято» і «святість» не один корінь? [докладніше...]
  ДУХОВНИЙ ВИМІР

«ВЕРХОВИНЕЦЬ ІЗ СЕРЦЕМ СОБОРНИКА»

Власне, в цій назві виставки – сутність людини, яка походила із Закарпаття, не раз окупованого чужинцями, і однак завжди відчувала спорідненість із Великою Україною. В музеї книги та друкарства України експонується виставка, присвячена 75-літтю від дня народження Олекси Васильовича Мишанича, доктора філологічних наук, член-кореспондента НАН України, який понад 45 років працював в Інституті літератури імені Т.Шевченка. [докладніше...]
  ПОСТАТІ

ФЕНОМЕНИ АНДРІЯ НІКОВСЬКОГО

Зібрання праць Андрія Васильовича Ніковського (1885-1942) в Україні з’являється друком вперше. І хоча вчений був державною людиною: заступник Голови Центральної Ради М.Грушевського, Міністр закордонних справ в Уряді УНР, – вибрані наукові праці чільного достойника УНР виходять не на кошти незалежної держави Україна, а завдяки фінансуванню приватної особи, відомого мецената української книги – Георгія Васильовича Щокіна, врешті, росіянина, а не українця за національністю. І виходять у світ не з державного видавництва, а з приватного Видавничого дому «Персонал». [докладніше...]
  ІСТОРИЧНИЙ ЗРІЗ

БИТВА, ЯКУ ЗАМОВЧУВАЛИ

Однією з найгучніших перемог українців вважають Конотопську битву між Московським військом і військами гетьмана Івана Виговського та кримської орди у червні 1659 року. У тій битві московське військо було майже вщент розбите. Можливо, саме через це, ту подію довгий час замовчували. Сучасна Україна має намір відновити історичну справедливість: виданий днями указ президента Ющенка про підготовку до святкування 350-ї річниці Конотопської битви, вочевидь, має тому сприяти. [докладніше...]
  МОЗАЇКА

СПАГЕТІ ДОПОМОЖУТЬ СХУДНУТИ

Італійці обожнюють спагетті. Цю страву вони називають «паста», що в перекладі на українську означає тісто. Але, між іншим, повненьких серед них практично немає. Італійські дієтологи стверджують, що секрет тонких талій синьйорит і синьйорів криється саме в пристрасті до улюбленої пасти. Вони їдять борошняні та макаронні вироби, виготовлені з тіста, замішаного на борошні грубого помелу з твердих сортів пшениці. За що ж так полюбили італійці свої спагетті? Насправді є за що. Завдяки значній концентрації комплексних вуглеводів, вмісту клітковини та тіаміну (вітаміну В1) макаронні вироби сприяють збереженню оптимальної ваги. [докладніше...]
  ЦІХИ ТИЖНЯ

ЦІХИ ТИЖНЯ





Співзасновники - Міжрегіональна Академія управління персоналом та редакція газети "Гарт"

Головний редактор
Іван Ольховський

 

Погляди авторів можуть
не збігатися з позицією редакції

© "УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА ПЛЮС". Усі права застережено.
Свідоцтво про реєстрацію № ІІ585-457ПР від 1 серпня 2006 р., серія КВ,
видане Міністерством юстиції України.

Передрук матеріалів дозволяэться тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання.

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, ugaz@ukr.net або
за телефоном редакції (044) 496-96-98