27 вересня в м. Києві Громадянська мережа ОПОРА провела круглий стіл по проблемам студентських гуртожитків. Не є секретом, що на початку кожного навчального року традиційно загострюється ряд студентських проблем, одна з яких – студентські гуртожитки. Остання резонансні події в Рівному та Києві, коли студентів намагалися безпідставно відселити чи не поселити до гуртожитку поставили молодь перед фактом, що вони елементарно не захищені законом.
На круглий стіл зібралося чимало учасників, не байдужих до проблеми. Серед них – Олександр Ярема, начальник департаменту молодіжної політики Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту, Сергій Романюк, віце-президент Асоціації правозахисників студентів, журналісти, студенти Черкас, Херсона, Рівного, Запоріжжя, Києва. Прикро, що подібні обговорення традиційно проігнорували представники Міністерства освіти та науки, яких теж мали б хвилювати студентські біди.
Під час обговорення дискусійних питань практично не виникало. Більшість присутніх погоджувалися з тим, що систему дійсно необхідно змінювати.
Перша частина круглого столу була присвячена локальним проблемам – студенти різних регіонів розповідали про конкретні проблеми, з якими їм особисто довелося зіткнутися. Виявилося багато схожих локальних проблем, що засвідчили загальнонаціональний масштаб їх першоджерела. Так Андрій Черних на прикладі Харківського університету доповів про стан гуртожитків, на першому поверсі одного з них розташувалася приватна кав’ярня, хімчистка, косметичний салон, готують шашлики, надають стоматологічні послуги...Тим не менше щорічна оплата за проживання зростає. Андрій також запевнив, що необхідним є проект нового положення про студентські гуртожитки, в якому б господарські функції закріплювалися за завідуючими, а справа поселення і виселення – належала б до компетенції студради чи хоча б погоджувалася з нею.
Про останні перипетії із виселенням рівненських студентів поділився Андрій Токарський. Київські студенти з університету ім. Т. Шевченка також нагадали свіжі події здирництва на ремонт приміщення, коли в студента, який прожив у гуртожитку місяць і майже в „корінного” мешканця вимагали однакові суми. Сергій Кутній зазначив, що виселення з гуртожитку для студента-некиянина – це, фактично, хрест на навчанні. Тим більше, студенти фізфаку – в своїй більшості з небагатих сімей. А знімати квартиру в Києві дуже дорого. Його доповнив Михайло Лебедь, який підкреслив специфіку київських студентів – „бояться постояти за себе”. Їм обом опонував Олександр Артюшов, представник профкому ВНЗ. Він завив, що виселити з гуртожитку не так легко, це робиться дуже рідко. А гуртожиток, за його словами, від слова жити гуртом, а значить спільна відповідальність. Адже часто-густо студенти покривають одне одного, тому і платити хтось мусить...
Василь Косий з Черкас наголосив на незначному фінансуванні гуртожитків. В міністерствах тільки обіцяють, а робити щось треба вже зараз. Славко Зайцев із Запоріжжя розповів, що для відселення студента з гуртожитку треба абсолютно формальні підстави – кілька доган. Кожного року закінчується прописка, а при поселенні щоразу натякають „тече труба, треба замінити на пластикову...”. Часто застосовують в якості покарання відселення у дальні гуртожитки, до яких треба добиратися годину. А для хороших студентів є потреба працювати в бібліотеці, потім добратися до гуртожитку, приготувати їжу – трохи складно. Ще як проблему Славко окреслив призначення студентських комендантів. Цей процес, на його думку, треба демократизувати.
Правозахисник Сергій Романюк у своєму виступі відзначив, що великою проблемою є типове положення про студентські гуртожитки, датоване 1993 роком не зареєстроване в Міністерстві юстиції. До того ж, після 93 року багато чого змінилося. Зараз ми вже не уявляємо себе без комп’ютерів, інтернету, доступ до яких повинні мати мешканці гуртожитків. 21 млн. на фінансування студентських гуртожитків – замала сума, якщо порахувати, то на кожен припаде десь 20 тис., тобто мізер...
Олександр Ярема з департаменту молодіжної політики запропонував організувати конкурс на найгірший гуртожиток, тоді можна буде подивитися на реакцію адміністрації ВНЗ. В свою чергу, Єгор Туренко з Херсона запропонував створити своєрідний топ-10 найгірших гуртожитків.
Журналіст Юрко Шеляженко відзначив, що є необхідність ознайомити з законодавством керівництво ВНЗ. Крім того, їм би не завадила наука гуманного ставлення до студентів.
Речниця ОПОРИ Люба Єремічева пообіцяла, що Громадянська мережа підтримає всі пропозиції і запросила присутніх приєднатися до написання спільного звернення до Міністра освіти та науки, в основу якого будуть покладені задачі розбудови інфраструктури гуртожитків та захисту прав студентів.
- 27/09/2006
Коментарi до статтi
Відповіді ЗНО-2008 Правильні відповіді від Українського центру оцінювання якості освіти. 30/04/2008
