Опитування: Чи є у Вас родичі, що пережили, або померли у Голодомор 1933 року?

ВІдповідайте

_______________________________




За Україну!!!
За її Волю!!!!



Редаґовано 1 раз(и). Останні правки 20.11.07 11:41.

были - сейчас уже умерли

Люби Украину или УБИРАЙСЯ ВОН!

Живі дві бабці, одна 1928, інша 1929 року. Також сестра бабці, 1925 року. Прабабця (не їхня мати) померла 1932 року. Прапрадід помер 1933 року.
Добре пам'ятаю діда свого, 1921 року народження (помер у 94). Він залишив свої спогади про 33.

У моєї бабуні померли мати, батько, дві сестри та три брати. Залишилася лише вона та сестра.

маю Бабцю 17 року народження
Жила в той час на Тернопільщині
памятає що було і як
голоду на ЗУ не було

Бруно, шось неправильно з питанням!!!!!
- адже У ВСІХ, хто зараз тут здатен писати - у них у всіх в 33-му родичі були!!!!!!!!!!!!!

моя мама родилась в год голодомора, чудом выжила. Последствия на всю жизнь

У меня обе бабушки (уже покойные) пережили голодовку в 33. И обе такие ужасы рассказывали, что аж волосы дыбом. И одна из них мне всегда говорила , что нет ничего хуже голода!

Мою маму в детстве привозили к деду на лето в Черкасскую область. Она голода не помнила, там было относительно нормально.

Моя бабка – 1905 г.р. Выжила одна из семьи…. Хлеб сушила, делала сухари и прятала под кроватью до смерти….

Dum spiro spero

Sailor пише:
-------------------------------------------------------
> Моя бабка – 1905 г.р. Выжила одна из семьи…. Хлеб
> сушила, делала сухари и прятала под кроватью до
> смерти….
>
> Dum spiro spero


А моя бабушка рассказывала, что семья выжила только потому, что моя прабабка каким-то чудом спрятала корову!

ksundel пише:

>
>
> А моя бабушка рассказывала, что семья выжила
> только потому, что моя прабабка каким-то чудом
> спрятала корову!


В лесу или где? Она ж, вроде, не маленькая?

Моя бабушка 1915 г.р. Умерла в этом году. Во время голода училась в техникуме г. Мариуполь Донецкой обл. Начинала учиться на учительницу греческого языка, но ее мама оценила ситуацию, поняла, что греческий никому не понадобится и бабушка перевелась в медицинский. Выжили потому, что с братом по очереди в выходные шли в поселок Мангуш за 18 км от Мариуполя, к семье, и приносили по жмене кукурузы. Бабушка ничего особенно не рассказывала, т.к. начинала плакать. Единственное, рассказвла, что к соседке по комнате, девушке 16-17 лет, из села пришли отец и маленький брат. Мать умерла и они подались к дочке в город. Так вот пока они ее ждали в общежитии, то они к вечеру так в комнате и умерли. Бабушка с подругой не знали как их хоронить.

У бабушки, маминой матери, мама пропала.
.

Блага пише:
-------------------------------------------------------
> ksundel пише:
>
> >
> >
> > А моя бабушка рассказывала, что семья выжила
> > только потому, что моя прабабка каким-то
> чудом
> > спрятала корову!
>
>
> В лесу или где? Она ж, вроде, не маленькая?
>
>
>

Она ее на луг увела, пока дома всю жратву выгребали, а соседи не сдали!




Редаґовано 1 раз(и). Останні правки 20.11.07 12:19.

Блага пише:
-------------------------------------------------------
> ksundel пише:
>
> >
> >
> > А моя бабушка рассказывала, что семья выжила
> > только потому, что моя прабабка каким-то
> чудом
> > спрятала корову!
>
>
> В лесу или где? Она ж, вроде, не маленькая?
>
>
>


Вы не поверите, но посреди "коммуняк-сельсоветчиков" тоже были люди... Как по рассказам моего покойного деда (1920г.р.) проходило "изъятие хлеба подчистую" у него в селе (10 км. от Запорожья). Пришли к прадеду трое: "Ну, Степан, у тебя ж два сына в городе работают (на стройках старшие братья деда работали) пайки там дают, дай три мешка зерна, а?" Сошлись на двух. 10 мешков оставили. В селе не умер никто. Сельсоветчиков тоже не тронули-все полегли в войну.
Отакое от...
Так что, вполне могли корову спрятать - главное, чтобы свои же не "сдали"...



Редаґовано 1 раз(и). Останні правки 20.11.07 12:22.

ksv пише:
-------------------------------------------------------
>> знали как их хоронить.


А тогда никого нормально не хоронили (особенно зимой) у людей просто сил не было. А еще бабушка расказывала, что ее соседка свою маленькую дочку съела (с ума сошла на почве голода)

Стиви Джи пише:
-------------------------------------------------------
> Блага пише:
> --------------------------------------------------
> -----
> > ksundel пише:
> >
> > >
> > >
> > > А моя бабушка рассказывала, что семья
> выжила
> > > только потому, что моя прабабка
> каким-то
> > чудом
> > > спрятала корову!
> >
> >
> > В лесу или где? Она ж, вроде, не маленькая?
> >
> >
> >
>
>
> Вы не поверите, но посреди
> "коммуняк-сельсоветчиков" тоже были люди... Как по
> рассказам моего покойного деда (1920г.р.)
> проходило "изъятие хлеба подчистую" у него в селе
> (10 км. от Запорожья). Пришли к прадеду трое: "Ну,
> Степан, у тебя ж два сына в городе работают (на
> стройках старшие братья деда работали) пайки там
> дают, дай три мешка зерна, а?" Сошлись на двух. 10
> мешков оставили. В селе не умер никто.
> Сельсоветчиков тоже не тронули-все полегли в
> войну.
> Отакое от...
> Так что, вполне могли корову спрятать - главное,
> чтобы свои же не "сдали"...
>
>
>
> Редаґовано 1 раз(и). Останні правки 20.11.07
> 12:22.

Люди нормальные есть всегда и везде, только одни на них попадают , а другие нет.

это было хуже Геноцида

Вопрос неправильный и провакационный.
Пережить голод и умереть в 1933 - две большие разницы.

Bелесов пише:
-------------------------------------------------------
> Вопрос неправильный и провакационный.
> Пережить голод и умереть в 1933 - две большие
> разницы.
>


увидеть как умирают твои дети?

Моя бабуня (померла минулого року) та одна її сестра вижили тому, що її та ще багатьох таких же розпухших дітей годував тихенько директор цукрового заводу - німець по національності. Через деякий час його забрали та він зник - напевне, харчі для дітей крав із заводу. Другий раз німці мою бабуню врятували у 1941-му році - у неї якраз перед війною дуже розпухла та почала гноїтися нога. А тут прийшли фашисти і почали забирати людей на роботу в Німеччину. Всі, хто не хотів їхати, поховалися у лісі, а моя бабуня з розпухшою ногою не могла ходити - і її забрали. Дивно, але в Німеччині її поклали у лікарню і вилікували, після чого відправили на сг роботи. Лікувалася довгенько, пару місяців - причому лежала сама у палаті і за нею доглядали німці - лікарі та медсестри. Тоді, коли вона мені це розповідала, для мене це був сюрреалізм був якийсь - нікому нахрен не потрібне п'ятнадцятирічне дівча з України, яке у мирний час в СРСР ніхто не брався лікувати (мовляв, сиди і здихай собі тихо), в самий розпал війни лікують фашисти у Німеччині Саме через це моя бабуня так дуже доброзичливо ставилася до німців - як не як, двічі життя вратували, а потім ще й компенсації за це виплачували...

Salvador пише:
-------------------------------------------------------
> это было хуже Геноцида
>

svo1973 пише:
-------------------------------------------------------
> Моя бабуня (померла минулого року) та одна її
> сестра вижили тому, що її та ще багатьох таких же
> розпухших дітей годував тихенько директор
> цукрового заводу - німець по національності. Через
> деякий час його забрали та він зник - напевне,
> харчі для дітей крав із заводу. Другий раз німці
> мою бабуню врятували у 1941-му році - у неї якраз
> перед війною дуже розпухла та почала гноїтися
> нога. А тут прийшли фашисти і почали забирати
> людей на роботу в Німеччину. Всі, хто не хотів
> їхати, поховалися у лісі, а моя бабуня з розпухшою
> ногою не могла ходити - і її забрали. Дивно, але в
> Німеччині її поклали у лікарню і вилікували, після
> чого відправили на сг роботи. Лікувалася
> довгенько, пару місяців - причому лежала сама у
> палаті і за нею доглядали німці - лікарі та
> медсестри. Тоді, коли вона мені це розповідала,
> для мене це був сюрреалізм був якийсь - нікому
> нахрен не потрібне п'ятнадцятирічне дівча з
> України, яке у мирний час в СРСР ніхто не брався
> лікувати (мовляв, сиди і здихай собі тихо), в
> самий розпал війни лікують фашисти у Німеччині
> Саме через це моя бабуня так дуже доброзичливо
> ставилася до німців - як не як, двічі життя
> вратували, а потім ще й компенсації за це
> виплачували...

Дивно, але моя бабуся казала мені колись, що вона жалкує, що не залишилася в Німеччині після війни її там навіть заміж кликали!




Редаґовано 1 раз(и). Останні правки 20.11.07 12:29.

в опросе надо добавить
где ваши родственники жили

Салвадор - хватит плясать на костях.
Голод без потерь пережили множество семей. И это был для них не первый голод - голодали с литовских времен регулярно.

Так что не надо делать из мухи слона, раздувать трагедию, а потом тыкать мне в лицо летальными случаями.
Вы уже напоминаете евреев, доставших всех своим Холокостом.

romb пише:
-------------------------------------------------------
> Бруно, шось неправильно з питанням!!!!!
> - адже У ВСІХ, хто зараз тут здатен писати - у
> них у всіх в 33-му родичі були!!!!!!!!!!!!!

З питанням все правильно! Наприклад, у мене немає родичів, що пережили або померли в голодомор, оскільки ніхто з них в 1933 (та і в 1941) не жив в Радянському Союзі.

Да были...

Bелесов пише:
-------------------------------------------------------
> Салвадор - хватит плясать на костях.
> Голод без потерь пережили множество семей. И это
> был для них не первый голод - голодали с литовских
> времен регулярно.
>
> Так что не надо делать из мухи слона, раздувать
> трагедию, а потом тыкать мне в лицо летальными
> случаями.
> Вы уже напоминаете евреев, доставших всех своим
> Холокостом.
>


на счет второй мировой можно употреблять вашу фразу?

Bелесов пише:
-------------------------------------------------------
> Салвадор - хватит плясать на костях.
> Голод без потерь пережили множество семей. И это
> был для них не первый голод - голодали с литовских
> времен регулярно.
>
> Так что не надо делать из мухи слона, раздувать
> трагедию, а потом тыкать мне в лицо летальными
> случаями.
> Вы уже напоминаете евреев, доставших всех своим
> Холокостом.
>

Правильно роблять.
Щоб деякі ублюдки перестали казати, що холокосту не було.




Редаґовано 1 раз(и). Останні правки 20.11.07 12:55.