РОКОВИНИ ГРИГОРІЯ КОВАЛЕНКА

Торік облрада затвердила обласну Програму увічнення пам'яті видатних земляків. Нині управління у справах преси та інформації облдержадміністрації знайомить читачів із такою непересічною постаттю як Григорій Коваленко. Народився він 24 січня (5 лютого) 1868 року в селі Липняки Переяславського повіту Полтавської губернії. У 80-х роках навчався у фельдшерській школі. Це Василь Горленко та Панас Мирний, прагнучи уберегти талановитого хлопця від служби в армії, влаштували його до цього навчального закладу.  Під час навчання Коваленко виявив інтерес до збирання народної поетичної творчості та малювання. Пізніше Григорій Коваленко створив низку полотен, портретів Тараса Шевченка та інших українських письменників, ілюстрував власні книжки.

1905 року Григорій Коваленко вдруге приїхав до Полтави. І знову потрапив у коло полтавської інтелігенції. Микола Дмитрієв,  Григорій Маркевич, Панас Мирний. Усі вони разом із Григорієм Коваленком заснували 1905 року в Полтаві перший на теренах Наддніпрянської України український демократичний часопис «Рідний край».

Щотижневик всіляко сприяв національно-визвольним змаганням українського народу. 1905 року часопис «Рідний край» проголошував ідею автономії України. Коли постало питання про розбудову національної школи, Григорій Коваленко з великою енергією працював у царині української освіти, навчав дітей і вчителів. Зокрема, відома його стаття «Українські кафедри в університетах». У «Рідному краї» друкувались «Оповідання з історії українського народу од найдавніших до нових часів». Символічно, що 1992 року, коли Полтавське товариство «Просвіта» започаткувало видавничу справу, то першою книжкою були  «Оповідання з історії України» Грицька Коваленка. Адже мати Лесі Українки, Олена Пчілка, Григорій Коваленко, Панас Мирний – це перші полтавські «просвітяни». На першому засіданні ради Полтавського товариства «Просвіта» 1917  року Григорія Коваленка було обрано головою.

Та Григорій Коваленко зазнав утисків і переслідувань. Під час обшуку 1914 року поліція Російської імперії знайшла в Г. Коваленка листи від Володимира Винниченка та синьо-жовтий прапор. Восени 1914 року Коваленка заарештували. Але тоді письменникові вдалося уникнути розправи. Але не уник він її, коли владу захопили московські більшовики. Для них мудрий український інтелігент виявився надто небезпечною людиною, “ворогом народу”. 

Життя Григорія Коваленка, як і багатьох синів України, обірвалося трагічно. Влітку 1937 року вже старого на той час письменника  заарештували, звинувативши в націоналістичній  діяльності. А за кілька місяців 15 грудня 1937 року ухвалений після розгляду постанови слідства на засіданні особливої трійки полтавського управління НКВС вирок «розстріляти» було виконано. Чи то люди, коли вони на дух не переносять носіїв культури, надто ж української, високої духовності, людської доброти, шляхетності?..

На досі званій зрусифікованим словом вулиці Уютній у Полтаві, під числом 14, стоїть одноповерховий будинок, у котрому жив Григорій Коваленко. На будинку належить встановити меморіальну дошку. А вулиці надати ім’я Григорія Коваленка. Полтавська громадськість не один раз робила заяви про це.

Спадщина Григорія Коваленка багата. Картини художника, як приміром «Над Ворсклою в Нижніх Млина», «Український селянин»,  представлені в експозиції та зберігаються у фондовій збірці Полтавського літературно-меморіального музею Панаса Мирного. В особистій бібліотеці Панаса Мирного були першодруки книжок Григорія Коваленка, наприклад «Жарти життя», «Іван Котляревський», сьогодні вони теж є надбанням музейної колекції.

Нещодавно патріотична громадськість Полтавщини спільно з облдержадміністрацією за християнським звичаєм вшанувала світлу пам'ять Григорія Коваленка з нагоди 140-річчя з дня його народження. Панахиду  за спокій душі раба  Божого Григорія відслужив Преосвященніший владика Федір єпископ Полтавський і Кременчуцький з духовенством Свято-Успенського кафедрального собору Української православної церкви Київського патріархату, де за життя молився письменник. Вічна пам'ять і вічна слава видатному українському письменникові й художнику і справжній людині Григорію Коваленку.

                     Валентина Шемчук, співробітниця музею ім. Панаса Мирного 

Повернутися назад