Продаж землі: де-юре — заборонено, а де-факто…

У перший день своєї роботи парламент подолав вето Президента на продовження мораторію на продаж землі. Своїми думками з приводу ситуації поділився начальник обласного Головного управління земельних ресурсів Григорій Шарий.
— Вимоги часу щодо земельних відносин випереджають нормативно-правову базу на 10 років. А за останні три роки Верховною Радою України взагалі вона не розбудовується. Найлегше — оголосити мораторій, бо не треба в бюджеті виділяти кошти на проведення обліку землі, оформлення й переоформлення, роботи по веденню єдиного кадастру і т.д., але ж із 1996 року на Полтавщині померло 75 тис. селян-власників паїв. Не витребувано 22 тис. паїв тих селян, які померли й не мають спадкоємців. Із одного боку — денаціоналізація землі, а з іншого — націоналізація, бо не витребувані землі переходять до земель запасу в сільські ради. За площею вони рівні двом сільським районам або ж сумі тих земель, які обробляють фермери.
Накладення мораторію на продаж землі йде врозріз із Конституцією України, яка гарантує право на приватну власність. Земля виділена, посвідчена, виданий Державний акт, а розпоряджатися нею, окрім оренди, ніяк більше не можна. Що ж це за право? Без державних інститутів, без фонду земель, без Земельного банку, без земельних торгів, без земельних аукціонів, без будь-яких інститутів, які б формували цивілізований ринок земель, це право — фікція. Ми просто, як страуси, ховаємо голову в пісок і продовжуємо мораторій.
— У цифровому вимірі скільки земель сільськогосподарського призначення на Полтавщині?
— Загальна площа земель області становить 2 млн. 875 тис. га, у тому числі — 2180,5 тис. га сільгоспугідь, із них ріллі — 1760,0 тис. га. У приватній власності знаходиться 1522,1 тис. га, або 53% від загальної площі земель по області, у тому числі — 1503,1 тис. га сільгоспугідь, або 69% від загальної кількості сільгоспугідь по області, ріллі — 1456,0 тис. га, або відповідно 82,7% від загальної ріллі по області. Орендними відносинами охоплено 1454,1 тис. га сільгоспугідь.
— Наскільки сформований ринок цих земель?
— Безумовно, економічний рух землі є. Перш за все, це оренда. Орендними відносинами охоплено майже 300 тис. паїв із 355 тисяч. За рахунок приєднання паїв до присадибних ділянок (а таких близько 18 тис.) селяни можуть самостійно обробляти їх і створювати товариства з обробітку. Фермерський рух охопив майже 165 тис. га. Але нині конче потрібний єдиний чіткий реєстр землі, по типу реєстру транспортних засобів і т.д., щоб ми конкретно бачили кожну ділянку, її межі й способи використання. Держава повинна створити фонд земель, якщо вона хоче зберегти за собою контроль за їх використанням, й регулювати соціальний аспект, попередження «прихватизації» і т.д. У світі контроль єдиний — цільове призначення. Потрібно максимально обмежити продаж земель сільськогосподарського призначення, поставити за умову багаторічне цільове використання, щоб не допустити використання родючих земель під будівництво автозаправок і т.ін.
— Усіх цікавить вартість землі. Щодо цього звучать різні думки...
— Ціна на землю вираховується дуже просто — це сума п'ятирічного чистого прибутку. Якщо чистого прибутку з одного гектара — 2 тис. грн., то вартість землі буде 10 тис. грн. за 1 га. Це вже немало якщо в даному випадку вважати землю як товар, але мало, якщо як засіб виробництва. У світі щорічний рух землі — 3-5%. Вигідніше віддати в оренду й постійно отримувати стабільний прибуток. Масово землю ніхто не кидається і не кинеться скуповувати. А от завдяки мораторію йде тіньова експансія, бо головне не володіти, а ефективно використати. Держава не повинна чекати закінчення мораторію, а напрацьовувати законодавчу базу, формувати простір для цивілізованої діяльності. Треба розробити й прийняти понад 30 законодавчо-нормативних актів, з яких головними є Закон про кадастр та Закон про ринок землі.
— Тож Ваша думка щодо дій Президента?
— Чи правильний крок зробив Президент, наклавши вето на Закон про продовження мораторію? Думаю, що правильно хоча б у тому сенсі, що привернув увагу парламенту, усієї громадськості до цієї проблеми, вказавши на те, що треба все-таки починати конкретно працювати і Верховній Раді, і Кабінету Міністрів.
— Ваші поради як фахівця селянам у плані використання паїв?
— На даний час можна опрацьовувати декілька варіантів:
1) шукати ефективного орендаря і якомога довше утримувати землю як засіб виробництва;
2) змусити свого спадкоємця досконало вивчити законодавство з метою підвищення рівня ефективного використання землі, його обробітку, застосування технологій, видів діяльності і т.д.;
3) активізувати власні ресурси й, можливо, повернутися до створення сільських кооперативів;
4) коли є можливість вигідно реалізувати свій пай, провести експертизу по оціночній вартості землі.
"Село полтавське"

Повернутися назад