Методичні рекомендації щодо вивчення базових предметів у 2006/2007 навчальному році
Фото-новини
[26.06] Випускний вечір в Зачепилівському ліцеї
Коротка історична довідка
Харківський національний університет – один із найстаріших університетів Східної Європи. Заснований у листопаді 1804 року з ініціативи видатного просвітителя В.Н.Каразіна, згідно із грамотою Олександра І.
Урочисте відкриття університету відбулося 29 січня 1805 року. Університет вписав багато яскравих сторінок в історію українського національного відродження ХІХ–ХХ ст., дав потужний імпульс перетворенню Харкова на крупний науковий і культурний центр, освітянську столицю України, по праву займає вищі шаблі всеукраїнських рейтингів серед класичних університетів і добре відомий далеко за межами України.
Історія Харківського національного університету є невід’ємною частиною інтелектуальної, культурної та духовної історії України. З Харківським університетом пов’язані імена таких усесвітньо відомих учених, науковців та просвітителів, як П.П.Гулак-Артемовський, О.М.Ляпунов, М.І.Костомаров, М.П.Барабашов, М.М.Бекетов, Д.І.Багалій, А.М.Краснов, М.В.Остроградський, В.А.Стеклов, О.О.Потебня, О.В.Погорєлов та багато-багато інших.
Харківський університет – єдиний в Україні, де навчалися і працювали три лауреати Нобелівської премії – біолог І.Мечников, економіст С.Кузнець, фізик Л.Ландау.
Почесними членами та почесними докторами університету в різні часи було обрано визначних діячів науки та культури різних країн: І.В.Гете і О.Гумбольдта, Івана Франка і Лева Толстого, П.П.Семенова-Тян-Шанського та інших.
Серед почесних докторів університету – перший президент України М.С. Грушевський
З університетом пов’язане видання перших вітчизняних газет і часописів, створення перших наукових товариств.
За роки існування університет закінчили понад 130 тис. осіб. Імена вихованців університету увічнені в географічних назвах, назвах космічних об’єктів, рослин і мінералів, законів і формул. Близько 60 випускників університету стали дійсними членами і член-кореспондентами Національної Академії наук України.
Становлення Харкова як крупного промислового, наукового, культурного центру відбулося завдяки діяльності університету. Багато вулиць міста названо на честь професорів, науковців, вихованців університету.
Університет стояв у витоків усієї вищої освіти Харківщини. Від нього походять Національна юридична академія, Національна фармацевтична академія, Харківський медичний університет, Харківський педагогічний університет, Харківська зооветеринарна академія, Харківська академія культури, Харківський економічний університет та інші вищі навчальні заклади.
Сьогодні університет має 19 факультетів: механіко-математичний, фізико-технічний, радіофізичний, фізичний, комп’ютерних наук, біологічний, філософський, геолого-географічний, економічний, факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу, іноземних мов, історичний, філологічний, фундаментальної медицини, хімічний, соціологічний, психології, фізико-енергетичний. Останній був створений разом із Інститутом проблем машинобудування НАН України.
На факультетах, у Центрі міжнародної освіти, у Центрі довузівської підготовки навчається близько 12 тис. студентів та слухачів, близько 400 аспірантів, працює до 1,5 тис. викладачів і наукових співробітників, серед яких понад 200 докторів наук, професорів та близько 800 кандидатів наук, доцентів.
Підготовка фахівців у Харківському національному університеті здійснюється за 115 спеціальностями та спеціалізаціями, охоплює весь спектр сучасної класичної університетської освіти.
Щорічно студентами університету стають абітурієнти, серед яких близько 30% – медалісти та 10% – призери третього і четвертого етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад.
Університет є одним із найбільших наукових центрів України. У ньому представлені практично всі напрямки сучасної фундаментальної науки. До складу університету входять НДІ хімії, НДІ біології, НДІ астрономії, Фізико-інженерний інститут, Інститут високих технологій.
В університеті працює 21 академік і член-кореспондент НАН та галузевих академій України і 50 лауреатів Державної премії. Активно діє понад 20 всесвітньо відомих наукових шкіл, працює 11 спеціалізованих рад із захисту докторських дисертацій та 5 із захисту кандидатських дисертацій. Щорічно вченими університету публікується близько 60-65 монографій, збірників наукових праць, понад 2 тис. статей та тез доповідей, проводиться 20-25 міжнародних конференцій.
Університет є головною науковою організацією кількох міжнародних космічних програм. Науковці університету співпрацюють за міжнародними програмами з ученими США, Канади, Росії, Німеччини, Туреччини, Китаю, Японії, Швейцарії, Болгарії, Англії та інших країн світу.
В університеті з 1808 року функціонує Астрономічна обсерваторія, яка є однією з провідних астрономічних установ України, де проводяться фундаментальні і прикладні дослідження з фізики Сонця, планет, астероїдів, комет і супутників.
Ботанічний сад університету було засновано в 1804 році. Це найстаріший в Україні Ботанічний сад, який є державним заповідником і в якому зібрана унікальна колекція рослин, представників різних ботаніко-географічних зон усього світу.
Музей Природи університету заснований в 1807 році і є одним із найстаріших вузівських музеїв світу. Щороку музей відвідує понад 22 тис. екскурсантів. У 23 залах музею (площею 2 тис. кв. м) розміщено близько 250 тис. експонатів за такими розділами: походження людини, дарвінізм, зоологія, геологія. При університеті діє Музей археології та етнографії Слобідської України, колекція якого налічує близько 150 тисяч одиниць зберігання.
Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету заснована 30 січня 1805 року. За рішенням Міністерства культури України (1987 р.) вона визнана установою, що має особливе громадське значення. Загальний фонд бібліотеки нараховує 3,5 млн. примірників, серед них - 50 000 унікальних видань (17 інкунабул, понад 1000 рукописів, 300 палеотипів; прижиттєві видання класиків світової літератури, науки та культури).
Указом Президента України у жовтні 1999 року Харківському університетові надано статус "національного" і присвоєно ім’я його засновника – В.Н.Каразіна.
Із 2003 року згідно з Указом Президента України Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна має найвищий статус самоврядного (автономного) державного вищого навчального закладу.
Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна здійснює широку програму міжнародного співробітництва, є активним членом міжнародної спільноти провідних європейських та світових університетів. Він здійснює угоди про співробітництво з 61 організаціями-партнерами у 25 країнах світу.
Разом з іншими провідними університетами Європи підписав у 1988 році Велику Хартію університетів, яка започаткувала Болонський процес.
Університет є співзасновником Євразійської Асоціації університетів, входить до Всесвітньої та Європейської Асоціацій університетів.
У листопаді 2004 року Харківський університет відзначив 200-річчя від дня підписання Стверджувальної грамоти про його заснування, а в січні 2005 року – 200-річчя від дня його відкриття
Денна форма навчання:
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
майдан Свободи 4
61077, Харків
http://www.univer.kharkov.ua
postmaster@univer.kharkov.ua
Ректор – доктор соціологічних наук, професор Віль Савбанович Бакіров – 705-12-47
Перший проректор – кандидат економічних наук, професор Володимир Вікторович Александров –705-12-57
Проректор з наукової роботи – доктор фізико-математичних наук, професор, Ілля Іванович Залюбовський –705-12-54
Проректор за навчальної та інноваційної роботи – доктор фізико-математичних наук, професор Олексій Миколайович Азарєнков – 707-51-02
Проректор з навчально-методичної роботи – доктор хімічних наук, професор Юрій Валентинович Холін – 707-51-26
Проректор з організації навчально-виховного процесу, соціально-економічних та виробничих питань – доктор соціологічних наук, професор Олексій Ігорович Навроцький – 707-52-60
Проректор з адміністративно-господарчої роботи – кандидат економічних наук, доцент – Анатолій Миколайович Удод – 707-51-55 Версія для друку
Харківський національний університет – один із найстаріших університетів Східної Європи. Заснований у листопаді 1804 року з ініціативи видатного просвітителя В.Н.Каразіна, згідно із грамотою Олександра І.
Урочисте відкриття університету відбулося 29 січня 1805 року. Університет вписав багато яскравих сторінок в історію українського національного відродження ХІХ–ХХ ст., дав потужний імпульс перетворенню Харкова на крупний науковий і культурний центр, освітянську столицю України, по праву займає вищі шаблі всеукраїнських рейтингів серед класичних університетів і добре відомий далеко за межами України.
Історія Харківського національного університету є невід’ємною частиною інтелектуальної, культурної та духовної історії України. З Харківським університетом пов’язані імена таких усесвітньо відомих учених, науковців та просвітителів, як П.П.Гулак-Артемовський, О.М.Ляпунов, М.І.Костомаров, М.П.Барабашов, М.М.Бекетов, Д.І.Багалій, А.М.Краснов, М.В.Остроградський, В.А.Стеклов, О.О.Потебня, О.В.Погорєлов та багато-багато інших.
Харківський університет – єдиний в Україні, де навчалися і працювали три лауреати Нобелівської премії – біолог І.Мечников, економіст С.Кузнець, фізик Л.Ландау.
Почесними членами та почесними докторами університету в різні часи було обрано визначних діячів науки та культури різних країн: І.В.Гете і О.Гумбольдта, Івана Франка і Лева Толстого, П.П.Семенова-Тян-Шанського та інших.
Серед почесних докторів університету – перший президент України М.С. Грушевський
З університетом пов’язане видання перших вітчизняних газет і часописів, створення перших наукових товариств.
За роки існування університет закінчили понад 130 тис. осіб. Імена вихованців університету увічнені в географічних назвах, назвах космічних об’єктів, рослин і мінералів, законів і формул. Близько 60 випускників університету стали дійсними членами і член-кореспондентами Національної Академії наук України.
Становлення Харкова як крупного промислового, наукового, культурного центру відбулося завдяки діяльності університету. Багато вулиць міста названо на честь професорів, науковців, вихованців університету.
Університет стояв у витоків усієї вищої освіти Харківщини. Від нього походять Національна юридична академія, Національна фармацевтична академія, Харківський медичний університет, Харківський педагогічний університет, Харківська зооветеринарна академія, Харківська академія культури, Харківський економічний університет та інші вищі навчальні заклади.
Сьогодні університет має 19 факультетів: механіко-математичний, фізико-технічний, радіофізичний, фізичний, комп’ютерних наук, біологічний, філософський, геолого-географічний, економічний, факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу, іноземних мов, історичний, філологічний, фундаментальної медицини, хімічний, соціологічний, психології, фізико-енергетичний. Останній був створений разом із Інститутом проблем машинобудування НАН України.
На факультетах, у Центрі міжнародної освіти, у Центрі довузівської підготовки навчається близько 12 тис. студентів та слухачів, близько 400 аспірантів, працює до 1,5 тис. викладачів і наукових співробітників, серед яких понад 200 докторів наук, професорів та близько 800 кандидатів наук, доцентів.
Підготовка фахівців у Харківському національному університеті здійснюється за 115 спеціальностями та спеціалізаціями, охоплює весь спектр сучасної класичної університетської освіти.
Щорічно студентами університету стають абітурієнти, серед яких близько 30% – медалісти та 10% – призери третього і четвертого етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад.
Університет є одним із найбільших наукових центрів України. У ньому представлені практично всі напрямки сучасної фундаментальної науки. До складу університету входять НДІ хімії, НДІ біології, НДІ астрономії, Фізико-інженерний інститут, Інститут високих технологій.
В університеті працює 21 академік і член-кореспондент НАН та галузевих академій України і 50 лауреатів Державної премії. Активно діє понад 20 всесвітньо відомих наукових шкіл, працює 11 спеціалізованих рад із захисту докторських дисертацій та 5 із захисту кандидатських дисертацій. Щорічно вченими університету публікується близько 60-65 монографій, збірників наукових праць, понад 2 тис. статей та тез доповідей, проводиться 20-25 міжнародних конференцій.
Університет є головною науковою організацією кількох міжнародних космічних програм. Науковці університету співпрацюють за міжнародними програмами з ученими США, Канади, Росії, Німеччини, Туреччини, Китаю, Японії, Швейцарії, Болгарії, Англії та інших країн світу.
В університеті з 1808 року функціонує Астрономічна обсерваторія, яка є однією з провідних астрономічних установ України, де проводяться фундаментальні і прикладні дослідження з фізики Сонця, планет, астероїдів, комет і супутників.
Ботанічний сад університету було засновано в 1804 році. Це найстаріший в Україні Ботанічний сад, який є державним заповідником і в якому зібрана унікальна колекція рослин, представників різних ботаніко-географічних зон усього світу.
Музей Природи університету заснований в 1807 році і є одним із найстаріших вузівських музеїв світу. Щороку музей відвідує понад 22 тис. екскурсантів. У 23 залах музею (площею 2 тис. кв. м) розміщено близько 250 тис. експонатів за такими розділами: походження людини, дарвінізм, зоологія, геологія. При університеті діє Музей археології та етнографії Слобідської України, колекція якого налічує близько 150 тисяч одиниць зберігання.
Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету заснована 30 січня 1805 року. За рішенням Міністерства культури України (1987 р.) вона визнана установою, що має особливе громадське значення. Загальний фонд бібліотеки нараховує 3,5 млн. примірників, серед них - 50 000 унікальних видань (17 інкунабул, понад 1000 рукописів, 300 палеотипів; прижиттєві видання класиків світової літератури, науки та культури).
Указом Президента України у жовтні 1999 року Харківському університетові надано статус "національного" і присвоєно ім’я його засновника – В.Н.Каразіна.
Із 2003 року згідно з Указом Президента України Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна має найвищий статус самоврядного (автономного) державного вищого навчального закладу.
Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна здійснює широку програму міжнародного співробітництва, є активним членом міжнародної спільноти провідних європейських та світових університетів. Він здійснює угоди про співробітництво з 61 організаціями-партнерами у 25 країнах світу.
Разом з іншими провідними університетами Європи підписав у 1988 році Велику Хартію університетів, яка започаткувала Болонський процес.
Університет є співзасновником Євразійської Асоціації університетів, входить до Всесвітньої та Європейської Асоціацій університетів.
У листопаді 2004 року Харківський університет відзначив 200-річчя від дня підписання Стверджувальної грамоти про його заснування, а в січні 2005 року – 200-річчя від дня його відкриття
Спеціальності та спеціалізації, за якими ведеться навчання:
Денна форма навчання:
| Біологічний факультет | Біологія Біохімія Генетика Фізіологія Екологія та охорона навколишнього середовища |
| Геолого-географічний факультет | Географія Економічна та соціальна географія Геологія Гідрогеологія Екологія та охорона навколишнього середовища |
| Економічний факультет | Економічна теорія Економічна кібернетика Міжнародна економіка Фінанси Банківська справа Облік і аудит Маркетинг Економічна статистика Менеджмент організацій Прикладна економіка (магістри) |
| Факультет міжнародних відносин та туристичного бізнесу | Міжнародні економічні відносини Туризм |
| Факультет іноземних мов | Мова та література (англ.., нем., франц., іспан.) Переклад |
| Фізико-технічний факультет | Експериментальна ядерна фізика і фізика плазми Прикладна фізика Медична фізика |
| Факультет комп'ютерних наук | Інформаційні управляючі системи Комп'ютеризовані системи, автоматика і управління |
| Фізико-енергетичний факультет | Прикладна фізика |
| Історичний факультет | Історія Архівознавство Археологія |
| Механіко-математичний факультет | Математика Прикладна математика Інформатика Механіка |
| Факультет психології | Психологія |
| Радіофізичний факультет | Радіофізика і електроніка Біофізика Електроніка |
| Соціологічний факультет | Соціологія Соціальна робота Політологія |
| Фізичний факультет | Фізика Фізика твердого тіла Астрономія |
| Філологічний факультет | Українська мова та література Російська мова та література Прикладна лінгвістика Журналістика |
| Факультет фундаментальної медицини | Лікувальна справа |
| Філософський факультет | Валеологія Культурологія Філософія |
| Хімічний факультет | Хімія |
| Юридичний факультет | Правознавство |
Заочна форма навчання
| Біологічний факультет | Біологія Екологія та охорона навколишнього середовища |
| Геолого-географічний факультет | Географія Економічна та соціальна географія Геологія Гідрогеологія Екологія та охорона навколишнього середовища |
| Економічний факультет | Міжнародна економіка Фінанси Банківська справа Облік і аудит Маркетинг Менеджмент організацій Адміністративний менеджмент (магістри) Прикладна економіка (магістри |
| Факультет міжнародних відносин та туристичного бізнесу | Міжнародні економічні відносини Туризм |
| Факультет іноземних мов | Мова та література (англ.., нем., франц., іспан.) |
| Історичний факультет | Історія |
| Механіко-математичний факультет | Інформатика |
| Факультет психології | Психологія |
| Соціологічний факультет | Соціологія |
| Філологічний факультет | Українська мова та література Російська мова та література Прикладна лінгвістика Журналістика |
| Філософський факультет | Філософія |
| Хімічний факультет | Хімія |
| Юридичний факультет | Правознавство |
Поштова та електронна адреса
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
майдан Свободи 4
61077, Харків
http://www.univer.kharkov.ua
postmaster@univer.kharkov.ua
Керівництво закладу
Ректор – доктор соціологічних наук, професор Віль Савбанович Бакіров – 705-12-47
Перший проректор – кандидат економічних наук, професор Володимир Вікторович Александров –705-12-57
Проректор з наукової роботи – доктор фізико-математичних наук, професор, Ілля Іванович Залюбовський –705-12-54
Проректор за навчальної та інноваційної роботи – доктор фізико-математичних наук, професор Олексій Миколайович Азарєнков – 707-51-02
Проректор з навчально-методичної роботи – доктор хімічних наук, професор Юрій Валентинович Холін – 707-51-26
Проректор з організації навчально-виховного процесу, соціально-економічних та виробничих питань – доктор соціологічних наук, професор Олексій Ігорович Навроцький – 707-52-60
Проректор з адміністративно-господарчої роботи – кандидат економічних наук, доцент – Анатолій Миколайович Удод – 707-51-55 Версія для друку