Сонячні промінчики жартома граються десь поміж листя дерев,....
легкий прохолодний вітерець закохано цілує її курчаве волосся і обіймає ніжним подихом весни....
вона замріяно йде людяною вулицею і випадковими враженнями, чужими усмішками, подивом, байдужістю, спустошеністю, відчаєм і радістю пливе кудись у небуття цей день...
залишаючи лиш мертві квіти спогадів, що кинуті у річку життя...
ще один день....
Просто день....
Автор Amazing Grace, від Пт, 2007-03-09 22:35.
» Amazing Grace's blog | Для того, щоб коментувати треба увійти або зареєструватися
Просто спасибі...
Автор Amazing Grace, від Нд, 2007-03-11 17:24.
Знаєш,... слова, ніби послання у пляшці, викинуте у океанські простори...Кому треба його прочитати, той його і знайде на іншому березі, а можливо і ні...можливо він потрапить у руки іншій людині...Повільно гуляючи ввечері піщаним берегом, вона знайде якусь дивну пляшку, але, відкорковавши її, побачить там порожній аркуш паперу...Тому я вдячна тобі за те, що вмієш чути...чути своїм серцем!! І можливо мій меседж був саме для тебе!!:)
» Для того, щоб коментувати треба увійти або зареєструватися
Просто теплі слова
Важко повірити в те, що можна так легко і просто проникнути словом в серце, заволодіти ним і змусити мимоволі посміхнутися. Дякую тобі за цю посмішку! Весело-сумовиту, з жалем втраченого минулого і надією на краще майбутнє. Дякую!