Найжорстокіший хижак на Землі

«Я читав в одного з філософів, що найгрубіше скроєна людина коштує більше найобдарованішої тварини. З цим я не згоден. За слона при купівлі заплатять дорожче, ніж за цілу юрбу дурнів, але навіть якщо філософ правий, що з цього випливає? Лише те, що людина одержала від вищого буття більше талантів, - і нічого більше»
Вольтер «Про зло і, насамперед, про винищування тварин»

Він також хоче жити

Кожна жива істота має право на життя, незалежно від того, хто вона: людина чи тварина. У природі все добре влаштовано: нам відомо 1,5 млн. видів тварин і 0,5 млн. – рослин. І незважаючи на те, що рослин менше, баланс та гармонія на нашій планеті забезпечується завдяки поділу тварин на хижаків і травоїдних. І все б було добре, якби на Землі не було одного дуже численного виду – Homo sapiens – Людини розумної.

Людина почала негативно впливати на природу з початком видобування вогню. Це стало першим забрудненням, першим негативним впливом на навколишнє середовища. З часом цей вплив ставав усе більш відчутнішим і значним.

Людина впливає як на навколишнє середовище в цілому, так і на окремі його компоненти, зокрема, живі організми. Серед найбільших проблемам сучасності є: зміна клімату, глобальне забруднення води, повітря і суші, виснаження природних ресурсів, винищення біорізноманіття. Ці проблеми можна виділити в одну – екологічну, а винною в її виникненні є людина.

У цій статті ми поговоримо про варварське ставлення людини до живої природи.

З початку нашої ери й до XІХ століття знищено 35 видів ссавців на всій планеті. Кінець XX століття – вже 75 видів. Зараз, за даними ООН, кожні десять хвилин зникає один вид живих істот як наслідок варварського ставлення людини до природи за антропоцентричним принципом: «Не можна чекати милостей від природи, взяти їх у неї – наше завдання».

Які ж причини масового винищення та повного зникнення багатьох видів тварин?

Перш за все, це – варварські види полювання. Першовідкривачі нових земель, коли бачили велике поголів’я невідомих раніше тварин і птахів, для того, щоб поповнити запаси провіанту, винищували їх, не замислюючись. При цьому зазвичай використовувалися пушки, рушниці, пістолети. У XX ст. для полювання на водоплавних птахів на зимівлях застосовували автоматичну зброю та авіаційні бомби. Жайворонків і солов’їв, які зимують в Італії, ловили сітками, щоб приготувати з них «хрусткі чіпси».

По-друге, це – знищення середовища існування багатьох видів. Зокрема, через винищування тропічних лісів зник епіорніс (найбільший птах на Землі, розміри якого сягали 3-4 м). В Америці повсюдно вирубувалися дубові ліси – місця гніздування мандрівного голуба.

І по-третє, – гонитва за прибутком: через гарне пір’я в Африці майже повністю винищили страуса, а в Америці – чапель, папуг і колібрі. Заради видобутку слонової кістки в XІХ ст. щорічно вбивали 70000 слонів. Заради носіння виробів з натурального хутра людство знищує величезну кількість тварин, поставивши на межу повного зникнення окремі популяції.

На думку багатьох учених, одним з перших видів, винищених людиною, був мамонт. Крім людини, у цього велетня не було серйозних ворогів. За підрахунками учених, на території Європи могло колись прогодуватися близько п’ятсот тисяч мамонтів. З огляду на розмах полювання на цього звіра, можна припустити, що його повне винищування було для людини справою одного-двох тисяч років. Хоча інші вчені переконані, що мамонти вимерли у зв’язку зі зміною клімату.

Епіорніс

Список знищених людиною видів поповнювався протягом всієї історії людства й продовжує збільшуватися у наш час. Повністю знищені людиною такі види тварин:

• Дронт, або додо (з родини голубів, нелітаючі, 3 види). Винищені у XVІІ ст. Проживали на Маврикії.

• Епіорніс (12 видів, нелітаючі). XVІІ ст. Мадагаскар.

• Тур, або дикий бик. XVІІ ст. Європа, Азія, Північна Африка.

• Моа (20 видів, нелітаючі), гігантський моа. XVІІІ ст. Нова Зеландія.

• Стеллерова (морська) корова. XVІІІ ст. (повністю винищені всього за 27 років: 1741-1768). Моря Далекого Сходу.

• Кубинський ара. XVІІІ ст. Куба.

• Стеллеровий баклан. XІХ ст. Командорські острови.

• Тарпан (дикий кінь). XІХ ст. Південно-Східна Європа, Західний Казахстан.

• Атласький ведмідь. XІХ ст. Північна Африка.

• Квагга (споріднений зебрі вид). XІХ в. Південна Африка.

• Піренейський гірський козел. XX ст. Іспанія.

• Берберський лев. ХХ ст. Іспанія.

• Японський вовк. ХХ ст. Японія.

• Сумчастий вовк. ХХ ст. Тасманія.

• та інші. Їхня кількість постійно зростає.

Серед видів, які безжально винищувалися людиною у великій кількості – американський мандрівний голуб та американський бізон.

Уявіть собі, на початку XVІІІ ст. з освоєнням Північної Америки американських мандрівних голубів налічувалося близько 2,5 млрд. особин і це був найчисельніший птах на планеті. У 1861 р. тільки на ринках Чикаго було продано 15 млн. цих птахів, а вже у 1909 р. урядом пропонувалася премія в розмірі 1500 доларів за вказівку місця гніздування принаймні однієї пари мандрівних голубів. На жаль, ця премія так і не буда нікому вручена…

Американський бізон

Так сталося, що освоєння Північної Америки спричинило масове винищення ще одного виду – американського бізону. До початку освоєння континенту налічувалося 60 млн. бізонів, а в результаті їх масового винищування, до початку XX ст. залишилася лише 1000 особин, частина яких живе в національних парках.

Для наочного демонстрування людської жорсткості до тварин у Нью-Йоркському зоопарку було влаштовано символічний «цвинтар» винищених людиною видів. На ньому встановили 200 надгробних каменів з назвами видів тварин, що вимерли за останні 400 років.

Крім винищення фауни, людина активно знищує флору. З початком ведення землеробства ступінь впливу людини на природу зросла у багато разів: вона стала активно спалювати й вирубувати ліси, розорюючи землю під посіви, удобрюючи поля золою дерев або використовуючи деревину для будівництва. З часом влив ставав усе більш відчутним і вражаючим: використання азотних добрив, пестицидів, гербіцидів призвело не лише до погіршення якості ґрунтів, а й до знищення багатьох тварин, забруднення води та повітря.

За підрахунками вчених Королівського ботанічного саду Великої Британії, до 2050 р. зникнуть ще близько 20 тис. видів рослин. Точну ж кількість зниклих рослин зараз важко підрахувати, настільки вона значна.

Вирубування лісів

Однією із значних проблем сьогодення є вирубування лісів. Століттями існував особливий промисел: пошук стройового (щоглового) лісу. По всій Європі найвищі й найміцніші дерева йшли під сокири дроворубів. Відбувався цілеспрямований «негативний відбір»: ліси вироджувалися.

За останнє століття площа лісів на Земній кулі скоротилася вдвічі. Щохвилини у світі вирубується близько 20 га лісу, щорічно знищується площа тропічного лісу, яка дорівнює майже всій площі Великої Британії.

Ще однією вагомою причиною зникнення лісів є пожежі. Нині причина 80% лісових пожеж – незагашений недокурок або непогашене багаття. Лише 20% пожеж виникає природним шляхом: від удару блискавки, самозаймання висохлих мохів і т.д.

З початком науково-технічного прогресу, розвитком промисловості вплив людини на природу став всеохоплюючим.

У перерахуванні на кожного жителя Землі в атмосферу планети щорічно викидається більше 30 т двоокису сірки, 200 кг сполук свинцю, 50 т пилу. Однією із значних проблем є величезні викиди вуглекислого газу та інших парникових газів, що призводить до глобального потепління, яке ми вже починаємо відчувати.

Нафтова пляма

Відомо, що літр нафти здатний отруїти мільйон тонн води. Тільки танкери, що перевозять нафту, щорічно скидають у Світовий океан більше 1 млн. тонн нафти. І це лише 30,5 % щорічного скидання нафти в океан. Морські водорості поставляють мешканцям Землі дві третини кисню, який необхідний для дихання. Розтікаючись по поверхні води морів й океанів, нафта покриває її райдужною плівкою й порушує процес надходження кисню. Нафта – найбільш потужне, але не єдине джерело забруднення океану.

Поряд з різноманітними отруйними стоками, важкими металами, синтетичними поверхнево-активними речовинами, радіонуклідами, до значних негативних наслідків призводить пластикове сміття, яке потрапляє у Світовий океан. Величезну кількість цього сміття ковтають вусаті кити, які харчуються дрібними мешканцями моря – планктоном. Однією з причин вимирання морських черепах, що поїдають медуз, є пластикові пакети. Приймаючи їх за свою здобич, черепахи набивають пакетами шлунок і гинуть.

Та це ще не всі наслідки господарської діяльності людини. Ми хочемо дихати свіжим повітрям, пити чисту воду, ніжитися на березі моря, насолоджуватися красою природи, проте, нічого для цього не робимо. Навпаки, ми знищуємо живі організми, забруднюємо середовище нашого ж існування.

Для нормального функціонування екологічних систем людина є не те, що необов’язковою, а навпаки – зайвою. Пора забути фразу «людина – вінець творіння»! Жодного позитивного значення для природи за все своє існування людина не внесла. Навпаки, ми вкінець забруднили воду та повітря, зробили чимало площ ґрунтів непридатними для функціонування. Опустелювання, знеліснення, деструкція ґрунтів, деградація водних екосистем та багато інших катастрофічних наслідків мала діяльність людини для навколишнього середовища.

Тварини – складові ланцюгів живлення, які є одними з найголовніших компонентів функціонування екосистеми. Втручання людини порушує трофічні зв’язки, часто стає причиною загибелі цілих популяцій.

Наслідки впливу людини на природу жахливі: за підрахунками екологів, до так званої критичної точки, коли природа більше не буде в змозі витримувати варварське ставлення до неї людини, залишилося дуже мало часу. Називають навіть цифру: 30 років. Тож потрібно змінювати підходи до навколишнього середовища та його компонентів. Раціональне природокористування – це той єдиний можливий шлях, який ще може врятувати життя на Землі.

"Маю право", № 17, 24-30 травня 2006 р.

P.S. Чимало з написаного в статті "ветерани-хайвейщики" вже читали, але прошу не писати гнівних коментарів у зв’язку з цим. Думаю, новачки знайдуть у цій статті щось цікаве і замисляться над своєю роллю на Землі.