27 червня 2008 р., п`ятниця

 головна листування   про портал   PDA   RSS  

Толока. 8 жовтня 2006 року, музей “Прадавня Аратта – Україна”, с.Трипілля
Київська область

Автор: Валерій Колосюк
  Дата публікації: 9.10.2006

Попередній перегляд  Слайд-шоу  

• Перед початком - Ave Maria у виконанні Інни Андріяш-Місько. Далі нас чекає трипільська хата...

• Відомий археолог, історик і письменник Юрій Шилов та заслужений артист України, кобзар, директор республіканської школи кобзарського мистецтва Василь Литвин з дружиною Антоніною

• Заміс глини почався...

• Ритуальні танці чи робота?

• Нас стає все більше...

• Чоловіча робота...

• Замішуємо глину, спілкуємося...

• Яке ж свято без квітів! Олександр Поліщук, як гостинний господар, робить все, щоб це було справжнім святом.

• Спочатку мастимо зовнішні стіни

• Другий поверх - працюють чоловіки. Певно, як і 7 тисяч років назад...

• Один приймає глину, другий - мастить

• А тим часом вже готовий куліш. Справжній - в козацькому казані, на вогні, зі шкварками! Головний куховар - бард Юрій Садовський.

• Володимир Лазоренко, як справжній господар, приніс куліш прямо на “об’єкт”

• - Хлопці, зачекайте, - зробіть невеличку перерву, поки куліш не захолов!

• Спочатку - глина...

• ...а потім і куліш!

• Куліш сподобався всім!

• - А до каші має бути й чарка!

• А вже справжній обід буде після роботи

• Глину скатуємо у валки і подаємо в хату

• Поверхню стін і стелі потрібно спочатку зволожити...

• Починаємо з кутів

• Зоя Ружин - одна з організаторів толоки.

• Молодшим учасникам теж цікаво

• - А можна і мені спробувати?

• - Бери не багато, і кидай сильніше.

• - І добре розтирай.

• - А в мене гарно виходить!

• Валки глини по ланцюжку передаємо до хати

• - Хлопці, - тримайте!

• - Зловив!

• Передаємо далі по ланцюжку...

• Накидуємо валки - це буде підлога горища трипільської хати.

• Робота кипить

• З піснею працювати веселіше!

• Робота ладнається і у старших, і в молодших

• - А тепер щосили розтирати глину!

• Працювати доводиться навколішки...

• Живий конвейєр в дії.

• - Ех, - нелегка ця робота!..

• Ловимо знизу...

• ...і перекидаємо далі!

• Останній валок глини...

• - Оце все? А мені сподобалося! Тільки спина болить...

• Фото на згадку біля входу в музей...

• ...і з трипільськими мадоннами

• - А тепер - до столу! Хто гарно працював, - той гарно їсть! І чарку пригубити треба!

• - За нас, - за українців! За нащадків славного Трипілля!

• І знову пісня! Чарівне сопрано Інни Андріяш-Місько.

• Юний талант

• Віночок українських пісень

• ...Музей лишився чекати нових відвідувачів, нових гостей

• Весільні традиції
  Катрін Келле. Велика Епоха
  Невеликий огляд весільних традицій показує, що договірні шлюби завжди були поширеним явищем.

• Душа погуляла. Як на Київщині весну зустрічали
  Маша ТОМАК, «День»
  У наше сьогодення гаївки виринули ще з язичницьких часів. Тоді вони символізували прихід тепла і наближення весняних польових робіт. За допомогою танців і голосних співів наші предки передавали свою енергію природі, щоб усе живе навколо прокинулося і знову ожило. Лідер гурту «ВВ» Олег Скрипка запропонував усім бажаючим цю традицію продовжити у Музеї народної архітектури та побуту в Пироговому.

• Таємні коди устинянських книг (Кобзарсько-лірницька традиція в Україні)
  Уляна Глібчук, «Дзеркало тижня»
  Не кожен музикант на Україні мав право називатись кобзарем. Справжні кобзарі були сліпими. Їх ще називали старцями. Вони не тільки заробляли на хліб співом, але й вірили у власну місію. У те, що Господь Бог тільки апостолам та ще їм, незрячим, дав право нести у світ істину…

• Телебачення в Україні: філософія жлобства чи жлобство філософії
  Олександр Зирін, «Телекритика»
  Кілька штрихів до портрету вітчизняного телебачення зразка 2006 року.

• Merry Christmas, радянський народе!
  Отар Довженко, «Телекритика»
  Здається, наше телебачення відстає від своїх глядачів у розвитку. Воно досі орієнтується на радянську людину. Навіть у дні різдвяних свят.

• Культура в Україні: стан, проблеми, перспективи
  «Радіо Свобода»
  Про стан і місце в суспільстві нинішньої української культури йшла мова у випуску «Вимірів життя» на хвилях «Радіо Свобода».

• Григорій Чапкіс жив у кабінеті - друга дружина вигнала його з дому
  Оксана ФАРИНА, «Газета по-українськи»
  Григорій Чапкіс, 76 років, живе у двокімнатній хрущовці в спальному районі Києва — Борщагівці. У прихожій висить червоне сомбреро. У ньому чоловік танцював на шоу ”Танці з зірками” телеканалу ”1+1”.

• Львів як прохідний двір історії
  Ілько ЛЕМКО, «Пост Постум»
  Від любові до ненависті один крок, а може, декілька кроків, пройдених вулицями “відреставрованого” до 750- річного ювілею Львова. Львів, маю вам сказати, ще досить твердо тримається на ногах, бо запас міцності, наданий йому Корняктом, Кампіаном, Римлянином, Красовським, Прихильним, Барбоном, де Віттом, Меретином, Покоровичем, Захарієвичами, Левинським, Нагірними, не так уже й легко знищити плебеям, москалорагулям, які тут панували протягом останніх шістдесяти п'яти років.

• Про буття і психотерапію українців
  Олена Каганець, «Аратта-Україна»
  11 листопада в Українському Домі відбулася ІІІ науково-практична конференція «Буття українців», що зібрала величезне коло українців з різних регіонів, які займаються різними справами і досліджують різні аспекти нашого минулого і сьогодення.

• Марія про Івана. Нотатки після зустрічі
  Олена ГОЛОВАТЕНКО, «Високий Вал»
  Минулого тижня у Чернігівському літературному музеї-заповіднику М. Коцюбинського відбулася творча зустріч зі співачкою, народною артисткою України Марією Миколайчук, дружиною геніального українського кіноактора, режисера і сценариста Івана Миколайчука.