|
© Тарас Іваницький, розпорядник СОНЯЧНОЇ МЕРЕЖІ
 |
НЕМОЖЛИВО — ЦЕ НІЩО. Роздуми після тернопільського концерту КОМУ ВНИЗ. |
13:42 23.03.2007
Між нашими словами про долю України і реальними вчинками — величезна прірва. І тільки здолавши її, ми рушимо вперед.
|
|
|
Тарас Іваницький і Сонячна Мережа (фото НО) |
"Я завжди вірив у те, що в житті окремих осіб, як і в суспільстві в цілому, найглибші зміни відбуваються протягом дуже обмеженого часу.
Коли ми найменше цього сподіваємось, життя зненацька випробовує нашу відвагу й готовність до змін; такої миті безглуздо вдавати, ніби нічого не сталося або обурюватись, що ми до цього не готові.
Життя не чекатиме. Воно не озирається назад. Тиждень – це більш ніж достатньо часу для того, щоб вирішити – прийняти виклик долі чи відкинути його" (Паоло Коельо)
СОНЯЧНА МЕРЕЖА не прагне до влади.
Кожен народ має таку владу, на яку заслуговує в даний момент.
СОНЯЧНА МЕРЕЖА не рветься в політику.
Сучасна політика – це звичайнісінькі щурячі перегони.
СОНЯЧНА МЕРЕЖА не бере участі в “боротьбі з ворогами”.
Сьогодні найстрашніший ворог українців – всередині нас самих.
СОНЯЧНУ МЕРЕЖУ цікавить тільки одне – інформаційний простір України. За словами Юрія Іллєнка, це найголовніший стратегічний ресурс держави, це її безпека, це її майбутнє.
Все решта – похідне.
Економіка – похідне. Виробництво – похідне. Політика – похідне. Кордони – похідне. Валюта – похідне. Церква – похідне.
Все – в інформації, і все – через інформацію.
За 15 років нашої псевдо-незалежності попри кількаразову зміну кольорів влади, ситуація в інформаційному просторі є стабільна.
Інформаційний простір України був і залишається неукраїнським. Як води Арктики, він скутий кригою байдужості й замовчування.
Для інформаційного прориву нам необхідний потужний криголам, який прокладе шлях для решти кораблів з українським вантажем у трюмах і жовто-блакитними прапорами на щоглах.
Таким криголамом я вважаю наш рок-гурт КОМУ ВНИЗ. Їхня музика – це справді МУЗИКА ВИСОКОГО ДУХУ. Кожна їхня пісня – це потужна глиба, що переважує гори альбомів наших так званих поп-дів і шоу-менів. Їх символіка – це наш арійський праукраїнський символ – свастика або сварга, що в перекладі із санскриту означає “святий сонячний шлях”.
Після помпезних концертів у нашому “Березолі” двох “братів по-крові та орієнтації” (Боря & Філя) восени минулого року, я подумав: “Якщо для тернопільської нац- і секс-меншини може бути свято, навіть аж двічі підряд, то чому для тернополян-українців такого свята немає?! А хто ж нам його зробить, як не ми самі!” І ми вирішили зробити в Тернополі свято Музики Високого Духу й запросили КОМУ ВНИЗ.
Плануючи концерт, ми покладали великі надії, в першу чергу, на українські громадські та політичні організації. Звичайно, в організаційних і фінансових питаннях розраховували на власні сили. А їх розуміння і підтримка, на нашу думку, мала би виявитись бодай у завчасному придбанні квитків та їх присутності на концерті.
Але не так сталось, як гадалось. Наші розрахунки виявились хибними, а сподівання марними. Їх реакція у відповідь на сенсаційну звістку “До нас їдуть КОМУ ВНИЗ!” стала для мене крижаним душем, який в одну мить змив усі ілюзії щодо “справжніх націоналістів” і “професійних українців”. Дуже вдячний їм усім за такий життєвий урок!
Завдяки концерту я зрозумів прості речі. В нас немає зовнішніх ворогів. Усі наші вороги – або нав'язані нам, або надумані нами. Нам ніхто не заважає жити, крім нас самих. Ми сидимо по вуха в лайні лише по одній причині – бо ми є такі. Між нашими словами – пустопорожньою балаканиною про долю України, і реальними вчинками – величезна прірва. І тільки здолавши цю прірву, ми рушимо вперед.
Завдяки концерту нас стало більше, ми стали сильніші. Музика Високого Духу допомогла нам попри всі перешкоди досягнути поставленої мети. Я в котре переконався у правдивості твердження:
Неможливо – це лише велике слово, за яким намагаються сховатися маленькі люди, котрим легше жити у нав'язаному їм світі, ніж використовувати дану їм Богом силу змінити його. Неможливо – це не факт, це приватна думка. Неможливо – це не вирок, це тільки привід наважитись. Неможливо – це ніщо!
КОМУ ВНИЗ. Заповіт арійській людині» (аудіо, 2.28 Мб)
Величезна дяка КОМУ ВНИЗ. Величезна дяка всім, хто став учасником тернопільського дійства “Музика Високого Духу” і тим самим підтримав хлопців, підтримав СОНЯЧНУ МЕРЕЖУ, підтримав себе. Життя продовжується, і ми йдемо далі.
Слава Україні! Слава Нації!
Тарас Іваницький, розпорядник СОНЯЧНОЇ МЕРЕЖІ.
І ЗІЙДЕ З ДОЛОНЬ ГОСПОДНІХ» (аудіо, 1.72 Мб)
Сивої мли зоряний пил
Зросив досвітнім сріблом весь небосхил.
Солодкий щем піною стигне на губах
Солодкий щем.
Серпанковий примарний птах
Перлиною тьмяніє в моїх руках
І його спів є світанковим ключем
Вранішній спів.
Силою вільною
Зійде з долонь Господніх День
І злине спрагло в світ дощем рясним.
Він буде моїм!
І віє вітром дзвін в небесах,
Збиває пил —
Се йдуть Вони й пухом зі своїх крил
Нам усипають шлях.
Андрій Середа
-------------------------------------
В тему:
Тернопільський концерт КОМУ ВНИЗ. Сонячна Мережа. Новий порядок.
Читайте нове число «ПульсАРа» — часопису національного оновлення, паперового партнера інтернет-видання «Народний оглядач»
За відродження Традиції!
|