Шановні члени Уряду!

У доповіді Міністра освіти і науки В.Г.Кремня було зроблено детальний аналіз існуючої в Україні законодавчої бази розвитку науково-технічного потенціалу та інноваційної діяльності. Тому дозвольте зупинитися лише на окремих принципових моментах.

Перш за все, перехід на інноваційну модель розвитку економіки є дійсно необхідним для сучасної України. Але при цьому треба не забувати, що справжня інновація, тобто створення принципово нової продукції чи технології, неможлива без нової ідеї. І тільки фундаментальна наука здатна такі ідеї народжувати.

Тому, на нашу думку, законодавче забезпечення випереджаючого розвитку в Україні, сфери фундаментальних наук має дуже важливе значення.

У зв‘язку з цим хотів би відзначити, що завдяки державній підтримці, в тому числі на законодавчому рівні, Національна академія наук вийшла із кризи початку і середини 90-х років минулого століття, зберіглася як цілісна та досить активно працююча система.

В останні часи вагомим фактором підтримки сфери фундаментальних наук стало те, що Верховна Рада включила, як окремий пріоритет, фундаментальні дослідження з найважливіших проблем природничих, суспільних і гуманітарних наук до переліку пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки на період до 2006 року. Наслідком цього стало, зокрема, зростання обсягів бюджетного фінансування фундаментальних досліджень Академії, започаткування нових наукових програм фундаментальних досліджень з актуальних напрямів.

Безумовно, існує ще чимало труднощів, зокрема, фінансове забезпечення сфери фундаментальних наук є все ще вкрай недостатнім. І це питання треба вирішувати. Необхідно, насамперед, суттєво збільшити обсяги видатків на Державний фонд фундаментальних досліджень. Зараз вони неприпустимо низькі. Як наслідок, цей дуже важливий інструмент все ще не відіграє помітної ролі в підтримці найбільш актуальних наукових проектів. Можливо, було б доцільно надати Фонду, а зараз це вже самостійна державна установа, й права розпорядника бюджетних коштів.

Ще про один аспект інноваційного розвитку. А саме, про необхідність його належного забезпечення на регіональному рівні. Разом з Донецькою облдержадміністрацією та містом Києвом ми розробили важливі, цікаві програми економічного та соціального розвитку. Нещодавно, перебуваючи в Донецьку ми розглянули хід виконання програми. В Луганську досягли рішення про розвиток нової програми в рамках Донецького регіону. Успішно іде робота в Києві. Але по суті, зараз органи місцевої влади позбавлені можливості суттєво впливати на науково-технічну діяльність в регіоні. На нашу думку, є необхідним ввести в місцеві бюджети відповідні статті видатків. Академія вже вносила пропозиції щодо доцільності таких змін у Бюджетному кодексі, але це питання залишається поки що невирішеним.

Декілька слів про технологічні парки. Реалізація Закону України”Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків”, який був підготовлений та прийнятий за ініціативи НАН України, дозволила створити необхідні умови для їх реальної роботи. Були певні непорозуміння, спроби накласти мораторій на створення нових технопарків, на реалізацію нових інноваційних проектів. І дуже добре, що цього не відбулося. Безумовно, діяльність технопарків треба удосконалювати, але, в цілому, вона є вагомим позитивним фактором інноваційного розвитку і потребує подальшої підтримки.

Важливим питанням є також вдосконалення законодавства у галузі створення , використання та охорони інтелектуальної власності.

Необхідно, зокрема, запровадити стимули для створення винаходів та інших об’єктів інтелектуальної власності. З цією метою, з урахуванням досвіду іноземних країн та раніше існуючого в Україні порядку, було б доцільно ввести до законів України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, „Про охорону прав на промислові зразки” додаткові положення щодо порядку та розміру виплати винагороди творцям. Так роблять в усьому світі.

Потребує вирішення й проблема скорочення строків проведення експертизи для видачі патентів на винаходи. Необхідно врахувати досвід Росії, де це робиться на протязі одного року, та нормативно визначити терміни розгляду заявок на винахід.

Добре зрозуміло, що інноваційний розвиток держави неможливий без розвитку та поєднання таких важливих його складових, як освіта та наука. Тому подальша інтеграця цих сфер діяльності є надзвичайно актуальною. В цьому плані багато що робиться, але слід зазначити, що внутрішні ресурси Національної академії наук і Міністерства освіти і науки зі спільної підготовки кваліфікованих кадрів, в тому числі на базі спільних науково-навчальних структур, практично вичерпані. Ці питання потребують свого вирішення вже на загальнодержаному рівні. На нашу думку, було б доцільно розробити Національну програму інтеграції освіти і науки та затвердити її рішенням Верховної Ради. І одним із заходів цієї програми має бути законодавче надання Національній академії наук права освітньої діяльності.

Дуже важливо зараз і розумно вирішити питання по так званому Болонському процесу. До нього можна приєднуватися, але не гублячи при цьому власну систему підготовки і атестації кадрів. Впевнений, що, став учасником Болонського процесу, Україна має зберегти учені ступені кандидата та доктора наук і, обов‘язково, - єдину державну Вищу атестаційну комісію.

На закінчення свого виступу хотів би підкреслити, що наука і освіта – це найбільш важливі пріоритети з усіх, що можуть забезпечити подальший розвиток України, її майбутнє. І вони повинні дійсно стати пріоритетами державної політики всіх гілок влади.

Дякую за увагу.