Кагарлицький район розташований у південно-східній частині Київської області. За архівними даними Кагарлицька волость згадується ще в 1866 році.

   Кагарлицький район створено у 1923 році і включено до Київського округу Київської губернії. Площа району складає 925,6 кв.км. і являє собою широко хвилясте плато. У районі протікають річки: Горохуватка, Расава, Расавка, ліві притоки річки Рось – Стугна, Красна. У північно-східній частині району тече найбільша водна артерія України – Дніпро.

   Клімат району помірно-континентальнй. З корисних копалин є глина, придатна для виробництва цегли

   Територію району перетинають автомобільні шляхи республіканського значення : Київ-Донецьк (28 км) та Біла-Церква – Ржищів (42 км). Шляхи обласного значення складають 70,4 км, місцевого значення 171,5 км. Залізна станція “Кагарлик”.

   У районі нараховується 50 населених пунктів, з них : міст районного підпорядкування – 1 (Кагарлик), сільських населених пунктів – 49. Адміністративним та культурно-господарським центром району є місто Кагарлик, яке розташоване від обласного центру м.Києва на відстані 77 км. Чисельність населення, що проживає у районі становить 37,8 тис.чол., у тому числі у сільській місцевості 24,0 тис.чол.. В районі діє 7 основних промислових підприємств та 5 підприємств підсобної промисловості. Основна продукція, яку виробляють промислові підприємства – кондитерські вироби, цукор-пісок, продукція з незбираного молока, цегла керамічна, обладнання для утримання птиці.

   Основна виробнича діяльність району – сільське господарство. Виробничий напрямок сільськогосподарських підприємств району – зерно буряковий з розвинутим молочним тваринництвом.

ГЕРБ КАГАРЛИЦЬКОГО РАЙОНУ

     Синє поле щита із золотою зубчастою главою. На ній -чорний ханський намет   на    тлі двох   перехрещених    чорних   козацьких    шабель. В. центрі синього поля-срібна стрільчаста   острога,   під   нею-золоті шестипроменева зірка і півмісяць ріжками догори.

   Гербовий    щит     обрамлений    піввінком   із золотого колосся і гички цукрового буряка,завершений у підніжжі трьома коренеплодами і перевитий синьо-жовтою стрічкою.

   Вгорі    щит   вінчає   ритуальна  таріль     Черняхівської   культури    із зображенням старовинного слов'янського календаря.

   Малий   Герб   складає    гербовий    щит   без   супровідного орнаменту-обрамлення.

   Ламана лінія, що поділяє щит на два кольорових поля-золоту главу і синє основне тло, означає: район знаходиться на лінії старовинних, так званих „змійових валів", які складали оборонну межу між давньо-слов'янськими племенами і диким степом. Загострені зубці лінії можна трактувати як верхів'я частоколу- суттєву частину оборонних споруд Київської Русі та пізнішої доби. Є відомості щодо їх наявності у період пізнього середньовіччя та Гетьманщини.

   Чорний   ханський     намет -   постійне   місце      проживання, ставка ханів    (каганів), символізує владу    в часи,   коли   на території    сучасного району проживали осілі тюркські племена що прийшли зі Сходу і були на службі у Київських князів . Нагадує   про давню      історію    краю    та походження назви міста Кагарлик.

   Козацькі шаблі - символ   здатності мешканців   краю боронити свою землю. У часи   Визвольної   війни на теренах Кагарличчини неодноразово відбувалися   запеклі    бої між      козацькими     військами   та    польською шляхтою. Шабля у геральдиці у середньовічні часи символізувала звитягу, мужність,   незалежність,   прагнення до перемоги. Символи з герба родини князів Острозьких.

   Срібна острога (геральдичний опис у вітчизняних гербовниках-півкільце із загостреним верхів'ям). Походить від давнього геральдичного знаку „огончик „. Символізує устремління вгору, звернення до Бога, приєднання до його чеснот. Подається у супроводі шляховодної   зірки та півмісяця.

   Шестипроменева зірка - один із найстародавнішніх символів -людства, що потім перейшов у світову геральдику як невід'ємна її складова.

   Належить до чина так званих астральних знаків.Символ вічності     (з ХУШ століття) високих помислів, ідеалів (неминаючих цінностей, значення яких вічне - любов, віра, надія, мудрість). (Існує вираз: „Народився під щасливою зіркою" Девіз „Асі азрега!" або „Асі азіга!"- означає „До ідеалу" та „До зірок".

   В класичній геральдиці християнських народів зображалася скрізь, повсюди і завжди, коли потрібно  було зобразити саме зірку.

   Шестипроменева   зірка     (плоскісного   вигляду, з суцільним полем, тобто „залита" золотом,   зрідка - сріблом) називається в фаховій   літературі Віфліємською    зіркою.    Саме   її   розміщали на   всіх відомих нам   творах художники середньовіччя та епохи      Відродження. Особливо   часто вона присутня    на     парсунах,    присвячених народженню      Ісуса      Христа   в Віфліємі,коли до нього прийшли з поклоном волхви.     Як символ,що не має специфічного політичного чи національного змісту, саме шестикутна зірка у ХУ1 1-ХІХ   століттях     особливо широко     застосовується   в якості символа об'єднуючого.   Чимало    країн    світу   включили до державних гербів саме золоту 6-променеву зірку.

   Півмісяць - емблема інтернаціональна. У вітчизняній емблематиці (у всіх слов'янських християнських народів) зазвичай прийнято півмісяць зображати поруч із шести-або дванадцятипроменевими зірками на куполах храмів. У підніжжі Хреста. Символ має своєрідне трактування: „Осяяний храм (і люди в ньому) Хрестом Спасителя, а веде їх у вічний світ добра і миру золотий човен -Місяць під зіркою, що засяяла людству в день народження Божого Сина.

   Гербовий щит обрамлено обабіч  вінком.

   Його утворює    пшеничне колосся та бурякова гичка,а у підніжжі три коренеплоди цукрового буряка.

   Символіка   вінка    - ознака    почесті, давній символ нагороди,емблема безсмертя,відповідно   величі.

   Вінок з пшениці та цукрових буряків символізує та підкреслює аграрний статус району, культивування в ньому цих двох основних видів сільгоспкультур.

   Вінок перевито    синьо-жовтою стрічкою —у   відповідності до кольорів Державного Прапора України.

   Ритуальна таріль    -   вінчає    в горі    вінок    і   на   ній     зображено старовинний    календар   наших пращурів .   Символіка    тарілі ,    що       є художньою копією знахідок з спадщини славетної   Черняхівської культури (111-11  тисячоліття до Р.Х.),    передає    графічно     відомості    щодо високо- розвинутої   культури праслов'ян, наших пращурів.

   Календар Черняхівської культури - тісно пов'язаний з давньою історією району, адже    саме   тут знаходиться досліджений    археологами Черняхівський     могильник,   який і дав назву самій археологічній культурі. Календар   підкреслює   давні   землеробські    традиції   на   теренах району, безперервний та міцний зв'язок в часі - від давнього населення Київщини- до сьогодення.

ПРАПОР

Назад