This version of the page http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5952 (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2008-06-23. The original page over time could change.
Кримська Свiтлиця :: Текст статт╕ "╤НТЕРНЕТ-УРОКИ У С╤МФЕРОПОЛЬСЬК╤Й ШКОЛ╤ МАЙБУТНЬОГО"

Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З потоку життя (1620)
З перших уст (333)
Українці мої... (530)
Урок української (463)
Душі криниця (628)
Ми єсть народ? (142)
"Білі плями" історії (531)
Резонанс (515)
Крим - наш дім (239)
Бути чи не бути? (34)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (97)
Мовно-комп'ютерний конкурс (95)
Порадниця (105)
Смішного! (78)
Додатки
"Джерельце" (226)
"Будьмо!" (225)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ХТО «СВ╤ТЛИЦЮ» НЕ ЧИТА╢ - ТОЙ КОМП’ЮТЕРА НЕ МА╢!
ВИЗНАЧИВСЯ ПЕРЕМОЖЕЦЬ МОВНО-Л╤ТЕРАТУРНО-╤СТОРИЧНО-П╤СЕННО-КОМП’ЮТЕРНОГО КОНКУРСУ

«УКРА╥НСЬКЕ СЛОВО - УКРА╥НСЬК╤Й ДИТИН╤»
Саме п╕д такою назвою близько двох м╕сяц╕в тому розпочався всеукра╖нський соц╕альний проект...

НАЦ╤ОНАЛЬНА ╤ДЕЯ – ЯК СКЛАДОВА РОЗБУДОВИ УКРА╥НИ
24 травня в прим╕щенн╕ Севастопольського укра╖нського культурно-╕нформац╕йного центру пройшов...

УКРА╥НСЬКА К╤НО╤НДУСТР╤Я — СПРОБА ЗРОЗУМ╤ТИ
23 кв╕тня в Укра╖нському Дом╕ у Ки╓в╕ в╕дбулося в╕дкриття V юв╕лейного Ки╖вського м╕жнародного...

НА ПРОЩУ ДО ТАРАСА
Кожен японець прагне п╕днятися на Фудз╕яму. Кожен мусульманин ма╓ хоч раз в╕дв╕дати Мекку. Кожен...


Опитування
Чи треба Укра╖н╕ вступати в НАТО?
Так! Це унеможливить рос╕йську експанс╕ю.
Н╕! Не треба дратувати Рос╕ю.
Не знаю.

Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:






















Головна сторiнка > Текст статт╕
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 30.05.2008 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#22 за 30.05.2008
╤НТЕРНЕТ-УРОКИ У С╤МФЕРОПОЛЬСЬК╤Й ШКОЛ╤ МАЙБУТНЬОГО

 «Св╕тлиця» уже знайомила сво╖х читач╕в ╕з с╕мферопольським навчально-виховним комплексом «В╕дкритий косм╕чний л╕цей» (НВК «ВКЛ»). До реч╕, на сьогодн╕ це ╓дина школа у м╕ст╕, визнана М╕н╕стерством осв╕ти та науки Автономно╖ Республ╕ки Крим та м╕ськрадою С╕мферополя як «Школа майбутнього». Це не лише почесне оф╕ц╕йне визнання високого р╕вня навчального закладу, а й велика в╕дпов╕дальн╕сть, що спонука╓ колектив школи ╕з дня у день працювати все краще й краще. Про натхненну невпинну працю св╕дчить, наприклад, ╕ проект, над яким у школ╕ працюють ╕з с╕чня цього року: опанування такою сучасною формою виховання та навчання, як ╕нтернет-в╕деоконференц╕╖, а прост╕ше - ╕нтернет-уроки.
 За словами В╕ри Як╕вни Черново╖, заступника директора НВК «ВКЛ» з навчально-виховно╖ роботи, педагог╕чний колектив л╕цею розум╕╓, що одним ╕з визначальних фактор╕в становлення конкурентоспроможност╕ Укра╖ни у глобал╕зованому св╕т╕ ╓ ╖╖ ╕нтелектуальний кап╕тал, а тому вчител╕ працюють над створенням у ст╕нах НВК «ВКЛ» осв╕тнього закладу нового типу - в╕дкрито╖ школи з в╕дкритим осв╕тн╕м простором. На думку вчител╕в, у такому простор╕ ╖м разом з батьками буде легше виховати випускника з╕ сформованою Я-концепц╕╓ю активного п╕дпри╓мця та св╕домого законослухняного громадянина Укра╖ни, який зможе себе повн╕стю реал╕зувати у сучасному св╕т╕, що бурхливо розвива╓ться. На перший погляд, це завдання може здатися складним, але педагоги л╕цею поступово, крок за кроком, працюють у обраному напрямку: спочатку розробляють науково-методичну базу, а пот╕м вт╕люють ╖╖ у життя шляхом всеб╕чно╖ комп’ютеризац╕╖ та запровадження у навчальний процес сучасних осв╕тн╕х технолог╕й. В╕ра Як╕вна вважа╓, що у в╕дкритому осв╕тньому простор╕ дитина навча╓ться д╕ючи.
 У рамках безперервно╖ осв╕ти «школа - ВНЗ» у л╕це╖ систематично проводяться в╕дкрит╕ ╕нтернет-уроки - в╕деомости на основ╕ в╕ддаленого в╕деоконференцзв’язку для школяр╕в ╕з залученням як викладач╕в вищих навчальних заклад╕в Криму, так ╕ однол╕тк╕в з р╕зних куточк╕в Укра╖ни та св╕ту.
 За цей навчальний р╕к були проведен╕ в╕деомости з учасниками М╕жнародного сем╕нару з проблем толерантност╕ у М╕жнародному дитячому центр╕ «Артек» (партнери в╕деозв’язку ╤тал╕я, Казахстан, Рос╕я), також вдалося п╕дготувати та провести дв╕ м╕жнародн╕ ╕нтернет-в╕деоконференц╕╖ у рамках проекту «Ноосферне мислення ╕ осв╕та молод╕» на теми «Глобал╕зац╕я: аспекти сучасного та майбутнього» та «Земля - косм╕чний корабель» (учасники-партнери: ки╖вська г╕мназ╕я «Потенц╕ал», М╕жнародний дитячий центр «Артек», Л╕вад╕йська школа, автодорожня школа м. Познань (Польща), М╕жнародна
косм╕чна школа м. Байконур (Казахстан) та ╕нш╕). Мета проекту - сприяти формуванню еколог╕чного мислення у дитини шляхом виховання у не╖ почуття в╕дпов╕дальност╕ за природу та ╖╖ стан, вироблення Кодексу еколог╕чно╖ повед╕нки тощо.
 Та не лише вивченням та досл╕дженням таких глобальних питань займаються вихованц╕ Косм╕чного л╕цею разом з╕ сво╖ми педагогами. За допомогою ╕нтернет-урок╕в вивчають, наприклад, б╕олог╕ю. У жовтн╕-грудн╕ 2007/2008 навчального року вчителем б╕олог╕╖ Маргаритою Головцовою були проведен╕ уроки в одинадцятих класах на теми «Мутац╕╖. Мутагенн╕ фактори» та «Б╕отехнолог╕я».
 Як сказала В╕ра Як╕вна, Маргарита Федор╕вна стала сво╓р╕дним першов╕дкривачем щодо застосування на практиц╕ онлайн-урок╕в, але при╓мно, що й вчител╕ укра╖нсько╖ мови та л╕тератури л╕цею В╕ктор╕я Члек та Катерина Сидорчук не залишилися осторонь таких нововведень, а в╕дразу взялися до справи. У березн╕ провели ╕нтернет-урок з укра╖нсько╖ л╕тератури на тему «Т. Г. Шевченко ╕ сучасн╕сть». А 21 травня кореспондентам нашо╖ редакц╕╖ нав╕ть пощастило потрапити на один з таких онлайн-урок╕в не лише як спостер╕гачам, а й гостям. Кр╕м нас, на урок була запрошена ще одна гостя - ╤рина Гладка, асп╕рантка кафедри теор╕╖ та ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ л╕тератури Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. ╤. Вернадського. Тема цього уроку з укра╖нсько╖ л╕тератури була дуже близька як учням, так ╕ нам - В╕ктор╕я Володимир╕вна та Катерина Володимир╕вна запропонували сво╖м вихованцям та вихованцям Л╕вад╕йсько╖ школи зд╕йснити «Подорож л╕тературним Кримом» у рамках вивчення л╕тератури р╕дного краю. П╕д час уроку вчител╕ разом з учнями обговорювали творч╕сть наших в╕домих земляк╕в - поетеси Валентини Нев╕нчано╖, поета та перекладача В╕ктора Гуменюка, поета-л╕рика Дмитра Черевичного, поетеси Св╕тлани Кочерги, поета Михайла Вишняка ╕, звичайно ж, св╕тличанина Данила Кононенка. В╕ктор╕я Володимир╕вна нав╕ть запропонувала д╕тям у гр╕ «Позмагайся з поетом» до першо╖ строфи поез╕╖ «Сонет синьо╖ ноч╕», що належить перу Данила Андр╕йовича, дописати щось сво╓. Ось, що з цього вийшло:
 
СОНЕТ СИНЬО╥ НОЧ╤
 Д. Кононенко
Гапту╓ н╕ч на неб╕ рушники,
А м╕сяць качуром пливе
м╕ж осокою,
Де мерехкочуть ряскою рясною
Жовтоголов╕ крем’яхи-з╕рки.

 Це перша строфа ориг╕налу. А нижче - те, що дописали учн╕ НВК «ВКЛ»:

╤ колоситься жито в пол╕ молодому,
Навколо тиша - гай мовчить,
╤ н╕би десь ласкавий гом╕н -
То шлях зоряний в неб╕ мерехтить,
Мина╓ н╕ч - ця мить була казкова,
Все прокида╓ться: ╕ гори, ╕ л╕си,
Мина╓ тиха п╕сня колискова,
На жаль, ╕ м╕сяцю пора...

 Виступ нашого фотокореспондента Олекс╕я Носаненка теж викликав велике зац╕кавлення у школяр╕в: питали, як робиться газета, чи можуть вони подавати сво╖ л╕тературн╕ здобутки на стор╕нки «Св╕тлиц╕», з якими сучасними кримськими та укра╖нськими л╕тераторами пост╕йно сп╕впрацю╓ редакц╕я... ╤ якби час не був обмеженим, то проговорили б ми, мабуть, до п╕знього вечора, а так треба було зак╕нчувати ╕ урок, який проходив у ст╕нах Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету, ╕ нашу щиру бес╕ду. Але ми домовилися, що вихованц╕ НВК «ВКЛ» разом з╕ сво╖ми вчителями при нагод╕ обов’язково зав╕тають до «Кримсько╖ св╕тлиц╕» у гост╕, а нас ще не один раз запросять на сво╖ ╕нтернет-в╕деоконференц╕╖.
 Катерина КРИВОРУЧЕНКО.
Фото Олекс╕я НОСАНЕНКА.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 30.05.2008 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5952

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 3-й поверх, кiмн. 19-22, 24.
тел: (0652)51-13-24; E-mail: wik@swit.crimea.com
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков