| Звернення Міністра юстиції України Сергія Головатого до Президента України Віктора Ющенка щодо забезпечення гласності під час судового розгляду справи Ґонґадзе |
Вельмишановний пане Президенте!
Мій посадовий обов`язок як Міністра юстиції змушує мене звернутись до Вас як до глави держави, який виступає гарантом додержання прав і свобод людини, з приводу ситуації, що склалася від самого початку та триває донині довкола судового процесу у справі Ґонґадзе, яку розглядає Апеляційний суд міста Києва.
Мова йде про те, що перебіг слухання справи викликає серйозну стурбованість передовсім через те, що воно здійснюється з грубим порушенням закріпленого Конституцією України принципу гласності судового процесу.
Про це свідчить, зокрема, таке:
1. Як відомо, відповідно до рішення судді-головуючої І.В.Григор'євої у закритому режимі відбувався навіть попередній розгляд справи 19 грудня 2005 року, коли справу взагалі ще не розпочали слухати по суті.
2. Перше судове засідання у справі, що відбулося 9 січня 2006 року, формально було визначено відкритим, але, як виявилося, суд, виділивши для слухання цієї надзвичайно резонансної справи надзвичайно малу кімнату, не забезпечив право громадськості та представників ЗМІ бути присутніми під час засідання. Через штучно створені в такий спосіб перешкоди для доступу представників ЗМІ до зали судового засідання виникла сутичка між ними та охороною суду.
Хочу зазначити, що такі дії суду суперечать Принципам надання інформації через засоби масової інформації стосовно кримінального процесу, які було затверджено Комітетом Міністрів Ради Європи у Рекомендації R (2003) 13 від 10 липня 2003 року.
Цей офіційний документ Ради Європи, яким українські судові установи не мають права нехтувати, встановив, що компетентні органи державної влади повинні (крім випадків, коли це явно неможливо) забезпечити в залах судових слухань таку кількість місць для журналістів, яка є достатньою, щоб відповідати потребі, і не обмежувати присутність громадськості як такої (Принцип 13).
3. 23 січня 2006 року колегія суддів Апеляційного суду м.Києва, яка слухає справу, вирішила, що оголошення обвинувального висновку щодо колишніх працівників міліції, котрі обвинувачуються у вбивстві Г.Ґонґадзе, та їх допит проводитимуться також в закритому режимі. При цьому суд неодноразово відхиляв клопотання захисників потерпілої сторони про забезпечення відкритого розгляду справи.
Аналіз законодавства України та відповідних міжнародних стандартів однозначно свідчить про те, що такими своїми діями суд порушує принцип гласності судового процесу, який гарантовано положеннями українського права.
Слід виходити з того, що гласність судового процесу статтею 129 Конституції України визначено як одну з основних засад українського судочинства.
Відповідно до статті 20 Кримінально-процесуального кодексу України розгляд справ у всіх судах має бути відкритим, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної або іншої захищеної законом таємниці.
Отже, відповідно до Кримінально-процесуального кодексу суд, звісно, має право ухвалити рішення про закритий розгляд справи, але лише за наявності у матеріалах справи документів, що містять державну таємницю, та якщо доступ до них обмежено в установленому Законом України «Про державну таємницю» порядку. При цьому доступ до слухання справи міг би бути обмеженим лише стосовно тієї частини судового процесу, котра безпосередньо стосується розгляду документів, що містять державну таємницю, але аж ніяк не стосовно всього процесу загалом.
Про наявність у судовій справі матеріалів з відповідними грифами таємності, а також про виконання чітких, передбачених Законом України «Про державну таємницю» процедур стосовно засекречування документів наразі нікому не відомо.
При цьому слід також враховувати й те, що згідно зі статтею 8 Закону України «Про державну таємницю» встановлено: не може бути віднесено до державної таємниці інформацію про факти порушень прав і свобод людини, про незаконні дії органів державної влади та їхніх посадових осіб.
Закритий режим розгляду цієї судової справи суперечить також і міжнародним зобов'язанням України.
Так, відповідно до пункту 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифікованої Україною у 1997 р.) преса і відвідувачі можуть не допускатися у зал засідань впродовж усього судового розгляду або якоїсь його частини лише у таких випадках:
1) якщо метою такого обмеження є захист моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист конфіденційності приватного життя сторін;
або
2) в разі крайньої необхідності , якщо, на думку суду, в особливих випадках привселюдність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський Суд з прав людини у справі «Аксен проти Німеччини» (Axen v. Germany) зазначив, що мета відкритості судового розгляду полягає в захисті сторін від таємного порядку здійснення правосуддя поза контролем громадськості, і що це є одним із засобів підтримки довіри до судів.
Окрім цього, Європейський Суд з прав людини встановив, зокрема, й таке, що підставою для прийняття рішення про закритість окремих частин судового процесу може бути необхідність захисту свідків (справа «Доорсон проти Нідерландів» (Doorson v. Netherlands)). Це підтверджено в згаданій вище Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R (2003) 13, відповідно до якої особистість свідків не повинна розкриватись, крім випадків, коли свідок дав на це свою попередню згоду, коли ідентифікація свідка становить суспільний інтерес або якщо свідчення вже було надано публічно. Особистість свідків ніколи не можна розкривати, якщо це ставить під загрозу їхнє життя або їхню безпеку.
У зв`язку з цим слід мати на увазі, що під час тієї частини судового розгляду справи стосовно вбивства журналіста Ґонґадзе, яка вже відбулася, заслуховування показів свідків ще не мало місця. А отже, така вищезазначена обставина, як потреба захисту свідків, аж ніяк не могла бути підставою для обмеження відкритості цього судового процесу.
Усе наведене мною вище дає підстави стверджувати, що під час розгляду справи за обвинуваченням у вбивстві Г.Ґонґадзе, що триває в Апеляційному суді м. Києва, було неодноразово грубо порушено принцип гласності судового розгляду.
Такі дії суду слід оцінювати як грубе порушення вимог статті 129 Конституції України, пункту 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, статті 29 Кримінально-процесуального кодексу, Закону України «Про державну таємницю» та інших нормативних положень, якими має керуватися суд у своїй діяльності.
Переконаний, що така ситуація є цілком неприйнятною у державі, що проголосила визнання принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України) та взяла на себе зобов`язання керуватися ним у своїй діяльності (стаття 3 Статуту Ради Європи). Немає сумніву, що це шкодить не лише авторитету самої судової влади, а й усієї держави загалом.
З повагою,
| Міністр юстиції України | Сергій Головатий |
14 лютого 2006 р.
вих. № 1-6/69
Прес-служба Міністерства юстиції України
Tел. 271-16-76
E-mail: press@minjust.gov.ua
| 15.02.2006 | Кіровоградщина - за демократичні вибори |
| Звернення Міністра юстиції України Сергія Головатого до Президента України Віктора Ющенка щодо забезпечення гласності під час судового розгляду справи Ґонґадзе | |
| 14.02.2006 | Анонс |
| Міністерство юстиції України, Центр правової реформи і законопроектних робіт спільно з Міжнародним Фондом „Відродження” планують провести “круглий стіл” з обговорення результатів міжнародної експертизи проекту Концепції реформування системи безоплатної правової допомоги в Україні | |
| 14 лютого 2006 року у приміщенні Секретаріату Президента України за участю Президента України Віктора Ющенка відбулося 5-те пленарне засідання Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права | |
| 13.02.2006 | Ветерани та інваліди війни потребують особливої уваги з боку держави |
| Хмельницьке обласне управління юстиції розробило тематику занять для вчителів правознавства області | |
| 10.02.2006 | 8 лютого 2006 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Києва встановила, що Міністр юстиції під час свого виступу 16 січня 2006 року у програмі „Іду на Ви” телеканалу “1+1” не порушив норми Закону України „Про вибори народних депутатів України” |
| На Одещині визначили переможців обласного огляду-конкурсу за 2005 рік на кращу організацію роботи юридичної служби в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях | |
| Ратифіковано Протокол №12 та Протокол №14 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод | |
| 09.02.2006 | Щодо питань виконання Україною рішень Європейського Суду з прав людини |
| 08.02.2006 | Вищий адміністративний суд України встановив, що Міністр юстиції Сергій Головатий не порушував норм виборчого законодавства під час виступів 10 січня на телеканалах УТ-1, НТН та на 5-му телеканалі |
| Відбулося громадське обговорення законопроекту “Про внесення змін до Закону України “Про об’єднання громадян” | |
| 07.02.2006 | Нотаріуси сподіваються на прийняття нового закону про єдиний нотаріат |
| 06.02.2006 | Спостерігається тенденція до збільшення кількості звернень громадян до Мін`юсту, в тому числі і щодо виконання рішень судів та інших органів чи посадових осіб |
| 04.02.2006 | З метою забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики 6 лютого 2006 року Мін`юст проведе громадське обговорення законопроекту “Про внесення змін до Закону України “Про об’єднання громадян” |
| Розробляється програма з питань реабілітації і працевлаштування молоді та неповнолітніх, які перебувають у конфлікті з законом | |
| 03.02.2006 | Міністерство юстиції України активізувало роботу щодо координації реформи безоплатної правової допомоги |
| На громадське обговорення виноситься проект Концепції реформи системи безоплатної правової допомоги | |
| Крим серйозно взявся за правову освіту населення |
| На попередню сторінку |