This version of the page http://20minut.ua/news/123491 (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2008-06-22. The original page over time could change.
Таємниці акторської “кухні” сестер Сумських
Новости
Авто
Недвижимость
Работа
Почта
Интернет-радио
Вход | Зарегистрироваться

Таємниці акторської “кухні” сестер Сумських

A A A
Размер шрифта:
Після складання іспиту до театрального університету на знімальний майданчик Ольгу Сумську привела старша сестра Наталя, на яку і рівнялася молодша

 Ольга та Наталя Сумські належать до династії акторів. Усе свідоме життя їх супроводжує це покликання, покликання творити для людей. Навіть з'являючись на екранах телевізорів у якості ведучих сестри не зраджують улюбленій справі. Якщо старша із сестер Наталя — поміркована та серйозна, то Ольга - романтична й водночас енергійна. Ми поставили однакові запитання до сестер Сумських... Чи складно поєднувати режисуру і роботу актора водночас? Наталя: У актора особливістю професії є свобода. Проявляється вона в тому, що ти творець своєї ролі. Режисер, яку б владу не мав, не може повністю витворити за актора роль, навпаки, чекає, що ти щось принесеш, чимось привабиш глядача. Я дуже люблю цей процес: коли ти фантазуєш, шукаєш, думаєш, як зіграти ту чи іншу роль, переживаєш. Це для мене найдорожчі моменти. До речі, тільки ті актори, які пройшли театральну школу, стають «міцнішими» і краще показують себе і в кіно. Ольга: Коли працюєш з не дуже сильними режисерами, хочеться втрутитись в процес, взяти його в свої руки і щось довести до ладу. Навіть є така категорія режисери-вампіри, які забирають енергетику на майданчику і чекають щось від акторів. Інколи певні моменти корегуємо з режисерами, які погоджуються на запропоноване. Мені пощастило зустрітися минулого року з талановитою людиною – Анатолієм Матешко. Ми відзняли чотирисерійний фільм «Нічна зміна», який вийде на екран цієї осені. До речі, кіно знімалося під Житомиром вночі. За жанром – це сучасний трилер. Мені відведена роль актриси. Головне у роботі режисера та актора – насолода від творчого процесу. Чи важко працювати разом з чоловіком в одній сфері, в сфері мистецтва? Наталя: Надзвичайно приємно, й відповідально водночас. Мені пощастило, що у мене чоловік – актор. Ми один одному завжди допомагаємо. Просто обожнюю його на сцені. І мені дуже цікаво жити поруч із ним. Ольга: Прекрасно! Особливо в плані бюджету (посміхається, - прим. автора). Разом з чоловіком проводимо концерти, корпоративні приватні вечори. У драматургії також крокуємо разом – три роки тому ми грали у одній виставі. Взагалі, грати у складі повної сім’ї – це є велике щастя. Командність і єдність ще більше ріднить близьких людей. Чесно кажучи, ми – дивна пара. Хоча оточуючі кажуть, що дуже пасуємо один одному. По гороскопу ми - вода і вогонь. Плюс і мінус дають жирний плюс. Актори повинні бути такими. Як ви потрапили у кіно? Чи пам’ятаєте свою першу роль? Наталя: Наталка Полтавка з однойменної вистави стала для мене першою сходинкою на великій акторській сцені. Ольга: Аякже, пам’ятаю. Зйомки моєї першої кінострічки відбулися у 16 років - «Вечори на хуторі біля Диканьки» за постановкою Юрія Ткаченка. Це сталося одразу після складання іспиту. На знімальний майданчик мене привела старша сестра – Наталя, акторський шлях якої мене завжди захоплював. Містична тема Гоголя імпонувала та окрилювала. Звичайно, акторське піднесення та славу приніс фільм «Роксолана». Це був перший серіал українського формату. Часто перехожі зупиняли для того, щоб сфотографуватися або взяти автограф. Це є природнім явищем у житті будь-якого актора. Які ролі, зіграні вами, найбільше імпонують? Наталя: Найбільше, мабуть, Жанна д’Арк за постановкою чоловіка Анатолія Хостікоєва. Але кожна роль являється особливою. Ольга: Вищим пілотажем для актора є те, що в негативного героя закохуються глядачі. Не багатьом це вдається. На вашу думку, що потрібно зробити, аби відродити українське кіно? Наталя: Я не зовсім впевнена у тому, що воно може відродитися суто як поетичне, українське. Найголовніше, щоб воно було цікаве людям, а не якесь помірковане, складне, незрозуміле. Фільм має бути доступним в усіх проявах. Глядач, переглядаючи стрічку, має «прожити» фільм. Ольга: В Україні актор поневіряється. На відміну від російських колег, де ринок кіно стрімко набирає обертів, у нас це знецінено. Тому українські актори охоче погоджуються на пропозицію відзнятися в закордонних фільмах. Між нами існує прірва довжиною у 15 років. Це є реальність. Державі все одно у якому становищі перебуває кіно та театр. У нас немає спеціальних законів, на яких би базувалася акторська діяльність. Хоча потрібно бути оптимістом та вірити у краще! Які фільми подобаються вам особисто і ви могли б їх переглядати знову і знову? Наталя: Не можу скривити душею, що дивлюся фільми по декілька разів. Але якщо демонструється цікава стрічка на екранах, яка подобається нам з чоловіком, ми можемо навперебій вигукувати, що нас там захоплює. Віддаю більшу перевагу європейському кіно. Ольга: Є фільми старі, які мені подобаються. А от з новинок, мабуть, одним з улюблених є біографічна драма «Життя у рожевому кольорі» з Жераром Депардьє. Досить хорошими, на мій погляд, є фільми Федора Бондарчука. Аналізуючи світове кіномистецтво, бачимо, що російські стрічки досить відірвалися від нашого кіно своєю якістю. Що нового відбувається у творчому житті? Наталя: Цьогоріч в моїй кар’єрі виповнюється ряд важливих та пам’ятних дат: 30 років пройшло з тих пір, як розпочала працювати у театрі імені Івана Франка, п’ять років телепередачі «Ключовий момент» та стільки ж компанії «Бенюк та Хостікоєв». Ольга: Нещодавно стартувала телепрограма «Світ кіно», ведучою якої я є. Саме тут виступаю у ролі безпосереднього учасника й свідка подій. При перегляді глядачі поринають у таємниці кінокухні, мають змогу побачити те, що відбувається за кадром під час створення фільмів і познайомитися з усіма етапами кінопроцесу – від написання сценарію до виходу стрічки у кінопрокат. Думаю, що «Світ кіно» обов’язково зацікавить як домогосподарок, які обожнюють мелодрами, так і естетів-кінокритиків. У телепередачі представляються найбільш яскраві персонажі кіно. Програма є динамічною. Я зробила те, що хотіла зробити, – стати з крісла, в якому сиділа десять років, і вийти за рамки, тобто спілкуватися з провідними майстрами кіно, запрошувати їх на зйомки.

Хмельницкий 2008-05-31 09:56:56
Версия для печати    Отправить на email
Если Вы увидели ошибку на этой странице, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter.
актор  театр  університет  сестра  кіно 
Статьи автора Тетяна ПОПИК:

Оцените новость:

Рейтинг: 1
Голосов: 2
Просмотров:260

Тетяна ПОПИК
80971836775
Написать письмо автору

Добавить комментарий (0)
Также в рубрике:
12:56На Дне молодежи будет пантомима и пародия от «Ромина-шоу»
15:38У Тернополі прем'єра "Спіді гонщика"
14:56Пам'ять розсекретили вдруге
10:32Віталія Козловського посвятили в пірати
09:01У козаків Купала завтра
23:57Житомир под углом 360 градусов
22:02Житомирских фанатов Пола Маккартни ливень не напугал
14:35Сашко Положинський: „Моїм хобі став футбол”
14:32Як тернополянин став “раджею”
15:43К Юрмале "Винницкие перцы" готовятся в Судаке
Статьи автора Тетяна ПОПИК:
10:32 Віталія Козловського посвятили в пірати
16:26 Медичне страхування: альтернатива чи необхідність?
14:35 Сашко Положинський: „Моїм хобі став футбол”
16:24 На Хмельниччині лише один абітурієнт подав на апеляцію
09:34 Десять тисяч „за дизайн“
11:49 Григорій Чапкіс: „Танці починалися з вулиці”
15:45 Абітурієнти отримали сертифікати незалежного тестування
16:41 Влітку відпочивати поїдуть 120 тисяч дітей
09:56 Таємниці акторської “кухні” сестер Сумських
14:51 В очікуванні останнього дзвоника