інститут /діяльність

Вступне слово

Україна є країною з багатою історико-культурною спадщиною. Вітчизняні пам'ятки історії, археології, архітектури, монументального мистецтва дають змогу осягнути як злети національного творчого генія, так і буття минулих епох. Маючи численні історико-культурні раритети та сильну вітчизняну школу фахівців у сфері охорони пам'яток, реставрації, історії архітектури та мистецтвознавства, Україна займає гідне місце серед світового співтовариства.

Здобутки України в царині культури є частиною загальнолюдських культурних надбань, а тому збереження, вивчення, популяризація пам'яток - це пріоритетне завдання незалежної держави. Все це покладає високу відповідальність на органи державного управління у сфері охорони культурної спадщини.

Останніми роками в Україні було створено законодавчу нормативно-правову та методологічну базу пам'яткоохоронної сфери. Прийнято Закони "Про затвердження загальнодержавної програми збереження та використання об'єктів культурної спадщини на 2004-2010 роки" та "Про охорону археологічної спадщини", схвалено документи, які доповнюють і конкретизують Концепцію державної програми збереження та використання пам'яток дерев'яної сакральної архітектури на 2006-2011 роки, Концепцію державної програми збереження та використання замків на 2006-2011 роки, а також Концепцію державної програми розвитку Національного заповідника "Хортиця" на 2006-2010 роки.

З метою активізації наукової роботи у сфері охорони культурної спадщини оптимізовано структуру Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури і туризму України, розширено сферу діяльності установи, що відповідає завданням, визначеним урядом. Наукова діяльність інституту передбачає створення нормативно-правових та науково-методичних документів, здійснення науково-дослідних робіт, проведення практичних досліджень на всіх видах об'єктів культурної спадщини.

Перший випуск збірника праць Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень присвячено теоретичним та практичним проблемам охорони культурної спадщини, пов'язаним з охороною, дослідженнями, фіксацією, обліком, популяри-зацією та збереженням пам'яток культурної спадщини в різних регіонах України.

Подані статті, продовжуючи традиції досліджень, розпочатих науково-дослідними установами України пам'яткоохоронного профілю у 1970-1990-х роках, доповнюють наші знання про відомі пам'ятки та знайомлять широкий загал із виявленими об'єктами культурної спадщини. Крім того, збірник є свідченням розвитку Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень від вузького кола питань археології та археометрії в напрямку наукового опрацювання повного спектра історико-архітектурних та історико-містобудівних досліджень як окремих пам'яток, так і історичних населених місць та регіонів, створення науково-обґрунтованих програм розвитку заповідників.

Досвід роботи науковців інституту засвідчує, що складні й багатоманітні питання вивчення та збереження національної культурної спадщини вимагають об'єднання зусиль фахівців, громадськості та органів державної влади - всіх небайдужих до справи охорони культурної спадщини.