перша • новини • статті • народні новини • листи • крим • захід • восток • форум пошук • контакти  

Павло Філь: Кого вибере Київ?

додано: 22-05-2008 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1211463796.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Для Майдану

• Київ • Політика •

Дострокові вибори Київського міського голови і депутатів Київради спричинили великий суспільний резонанс. Жителі інших регіонів, в тому числі й селяни, цікавляться, а що ж відбувається в столиці, чому багато її мешканців незадоволені політикою Л. Черновецького, коли рівень життя тут найвищий в Україні, коли сюди їдуть на заробітки (значить, є робота) люди з усіх кінців країни. В силу різних причин їм важко розібратися в реаліях столичного життя, хоча критичних і викривальних публікацій на цей рахунок, за два роки «правління» Черновецького було опубліковано дуже багато. Отже, повторюватись в цьому плані потреби немає. Разом з тим, якщо бути об’єктивним, варто зауважити, що помітна деградація Києва почалась ще при «пізньому» О. Омельченку, а при Черновецькому вона набула загрозливого для виживання міста характеру. Також необхідно сказати й таке.

Ще років 10 – 15 тому Київ як середовище проживання завдяки сприятливому клімату, Дніпру, зеленим насадженням і чистому повітрю, непоганій роботі комунальних служб, відносній дешевизні на сільгосппродукцію на базарах та іншим перевагам столичного міста був зручним. Людині середнього по тогочасних мірках достатку жити в столиці України було престижно і приємно. Сьогодні ж для постійного проживання він став не те що набагато гіршим, а в якійсь мірі і нестерпним, особливо через щоденні транспортні «пробки» на вулицях і, як наслідок, дуже затруднене добирання на роботу і з роботи - хоч у громадському транспорті, хоч на власному автомобілі. Тому не дивно, що багато киян хочуть придбати будь-яке житло за межами міста, в сільській місцевості. Дехто й прямо говорить, що в Києві вже неможливо нормально жити, то ж треба з нього тікати. І це при тому, що в ньому обертаються великі гроші, в тому числі і в міському бюджеті, на які, якби ними толком розпорядитись, можна було б вирішити багато проблем і становище виправити.

В чому ж річ? В тому, що очільники сьогоднішньої київської влади працюють не на благо громади міста, а у власних інтересах. Мета у них одна - використати своє, нехай навіть тимчасове перебування при владі, для особистого збагачення. Звідси дерибан землі, винищення скверів і паркових зон, спортивних і дитячих майданчиків, спекуляція на первинному і вторинному ринках житла, витіснення гастрономів та продовольчих магазинів з капітальних будинків, насадження в усіх куточках міста гральних закладів та антисанітарних пивних «забігайлівок» і т. п. За усім цим постають два небезпечних не лише для Києва, а й усієї України суспільних явища.

Перше. Черновеччина. Це – доведена до абсурду лицемірна популістська політика, якою прикриває свою злочинну діяльність агресивний капітал, плюс прямий підкуп виборців грошима і дешевими продовольчими наборами. Виборців з числа пенсіонерів і малозабезпечених верств населення заохочують голосувати за себе невеликими грошовими виплатами (від 50 до 150 гривень) до різних свят, крім того, голоси усіх продажних (далеко не завжди людей старшого віку) купують в день виборів в ході т. зв. каруселей. Різного роду популістські обіцянки і подачки виборцям були започатковані ще в середині 1990-х років, великомасштабний підкуп виборців грошима був вперше застосований в деяких округах під час виборів до Верховної Ради в 2002 році, а сьогодні усе це разом і комплексно застосовується в Києві. З одного боку, олігархи – багатії, розкрадаючи загальнонародну власність, опускають до злиденного існування соціально вразливі верстви населення, а з іншого – вони їх розбещують дешевими подачками і в ході відповідної психологічної обробки за допомогою куплених ЗМІ виховують у них низькі інстинкти, на яких потім грають у своїх інтересах. Так би мовити, готують і розширюють для себе соціальну базу підтримки. От і виникає, на перший погляд, парадокс: найбільш ними пограбовані і ображені підтримують їх. Черновецький подібним чином вже встиг підготувати собі досить велику електоральну базу і має шанси на повторну перемогу. Ясно, що це є абсолютне зло, яке зі столиці поширюється на всю Україну.

Друге. Відсутність в Україні владної політичної еліти, яка б, образно кажучи, вела за собою народ, діючи в загальнодержавних інтересах, і при цьому хоч в якійсь мірі була носієм християнських моральних цінностей. Звичайно, є окремі чесні політики і урядовці, але їх так мало, що майже ніякого впливу на процеси вони не мають.

Взагалі, з безлічі філософських поглядів на народ як суспільну категорію в даному випадку доцільно згадати два протилежно полярні. Перший полягає в тому, що він, тобто народ, є носієм вищої моралі і вищої мудрості, а тому в будь-якій ситуації можна на нього покластись і керуватись його колективним, а не окремих індивідів, вибором чи рішенням. А другий стверджує, що без далекоглядних лідерів він перетворюється в натовп, не здатний до осмислених конструктивних дій. Так, до речі, вважав колишній прем’єр-міністр Великобританії У. Черчіль. В Києві сьогодні єдиної згуртованої громади міських жителів немає. Вона вже в значній мірі розшарована соціально, дезорієнтована і розділена на багато груп прихильників різних партій і політиків, а значить об’єктивно – в силу того ж поділу - вмотивовано вигідний для усієї себе вибір зробити не може. Вірніше, у неї з багатьох доступних їй варіантів рішення немає жодного, правильність якого не викликала б сумнівів. Але могла б, якби наші лідери-демократи, що вважають себе політичною елітою, об’єднались і запропонували їй розумну черновеччині альтернативу. Мова йде про висунення єдиного від демократичних сил кандидата на посаду Київського міського голови.

Візьмемо найбільш рейтингових опонентів Л. Черновецького, які позиціонують себе демократами і заявляють претензії хто на моральність, а хто на т. зв. європейськість чи ще якусь, привабливу, на їхній погляд, для народу «фішку», Віталія Кличка, Олександра Турчинова, Олександра Омельченка і Миколу Катеринчука. Цілком очевидно, що Омельченко і Катеринчук не мають ніяких шансів на перемогу, тому повинні зняти свої кандидатури, хоча б тому, що цей програш їм самим абсолютно нічого позитивного не дасть. Хто з двох перших повинен поступитися, а лише за такої умови можна гарантовано перемогти Черновецького, – нехай вирішують між собою. З точки зору здорового глузду, єдиним кандидатом має бути той, у кого вищий рейтинг. Але в цьому відношенні ситуація заплутана настільки, в тому числі і стараннями названих і неназваних опонентів діючого голови, що вже не лише виборці, а й, мабуть, самі вони не розуміють, що відбувається. Дуже прикро за них. Бо якщо результатами соціологічних опитувань, які не викликають ніякого довір’я, вихваляється команда Черновецького (одне з них надало йому підтримку майже половини виборців!), то це зрозуміло: черновеччина брехнею утверджується. Та все ж таки визначити об’єктивні рейтинги і зробити з них правильні висновки – можливо, була б добра воля обох кандидатів. Питання лише в тому, чи здатні вони і їхні команди на таке.

Особисто я надаю перевагу Віталію Кличку, хоча також маю до нього багато претензій. Для чого, наприклад, було набирати в команду непевних в моральному плані і неавторитетних серед киян осіб? Що, минуле, коли половина Блоку Кличка у Київраді перебігла до Черновецького, нічому не навчило? Але в силу вище сказаного агітувати за нього не буду; буде єдиним кандидатом О. Турчинов, проголосую й за нього. А насамкінець хочу зауважити, що належність до еліти суспільства будь-якого політика визначається тим, чи може він поступитися своїми власними амбіціями заради інтересу громади або держави. Якщо не може, то це не еліта, а дрібнота. Отже, перед нашими шановними героями-кандидатами є дві найбільш вірогідні альтернативи: разом виграти (сьогодні ще не пізно прийняти відповідне рішення) або нарізно програти. Якщо програють, для історії новітньої України не дуже буде цікаво, хто з них в більшій, а хто в меншій мірі дрібнота. Черновеччина потім давитиме кожного з них однаково або вони самі стануть її невід’ємною частиною.

Отримано Майданом Wed, 21 May 2008 20:09:03 UT (23:09 EEST)

Обговорити цю статтю у форумі

додано: 22-05-2008 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1211463796.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.

Шукати слова в статтях:
++ Розширений пошук


  Ваша участь :
Що на вашу думку було головним ідеалом Помаранчевого Майдану? ІІІ
І ви теж можете додавати новини на "Майдан"! Читайте як!
  ОСТАННІ НОВИНИ :
[16-06-2008 21:21]
ИХ НРАВЫ: Мажори-єздєци продовжують вбивати людей
[16-06-2008 20:48]
Тимошенко проти референдуму щодо ПДЧ
[16-06-2008 19:48]
Кордони ЄС з Україною: найгірші показники за часом очікування
[16-06-2008 19:16]
У Львові - "Інтенсивне залучення України в НАТО"
[16-06-2008 19:06]
АНОНС: Как один депутат заказал другого?
[16-06-2008 18:45]
КАЗАКІАДА: Маємо в Криму озброєні мілітарні формування іншої країни
[16-06-2008 18:32]
Польща не "кине" Україну з Євро-2012
  ПРЯМА ДІЯ :
Конкурс на кращий дизайн футболки
Разом збудуймо наши храми!
Повернемо Україну народу!
Вимагаємо накладати субтитри на мову оригіналу фільму!
Захистимося від пропаганди людиноненависництва, ксенофобії Д.Табачником!
  ЦІКАВИНКИ :
Завантаження ...


Українська банерна мережа

(Copyleft) maidan.org.ua, 2001-2007
!!! Копілефт передбачає вільне розповсюдження із збереженням автури !!!
сайт розповсюджується згідно з ліцензією GNU для документації
(поки не зовсім повний) переклад ліцензії українською