Статьи:

Родом з каплерівської шинелі

З листопадом у місті на Дніпрі наставав сезон шинелей. Не було в ту пору популярнішого верхнього чоловічого одягу. На початку минулого століття у Києві постійно дислокувалися дві піхотні дивізії, артилеристи, сапери, юнкери, кадети, а також інтенданти і штабісти. Це багато сотень офіцерів, тисячі нижніх чинів, які у холоди вдягалися в шинелі. Студентам і гімназистам також належало носити уніформу, зимовий варіант якої був укомплектований шинеллю. Та й багатотисячна армія чиновників різних віків і відомств, подібно до героя гоголівської «Шинелі» Акакія Акакієвича Башмачкіна, була зобов’язана справити собі верхній одяг встановленого казенного зразка. І виконував ці замовлення для киян аж ніяк не кривий кравець Петрович, як у Гоголя, а визнаний військовими та цивільними клієнтами майстер і торгівець чоловічим одягом Яків Каплер.

Профессор медицины Фридрих Меринг, переехавший в 1845 году в Киев из Саксонии, сделал себе имя не только на врачевательстве, но и на ипотечных аферах.Меринг был почтеннейший человек, он пользовался общим уважением не только в Киеве, но и во всем Юго-Западном крае.

Если в годы своего рождения Крещатик славился театром, то в начале прошлого века он примерял корону "бриллиантового короля", ибо все крупнейшие магазины, торгующие драгоценностями, не "сговариваясь", перекочевали на главную улицу города. Ювелирную "галерею" открывал салон купца 1-й гильдии Иосифа Маршака, расположенный в доме N4 (здесь же размещался и знаменитый клуб "Бриллиант").

В его витринах демонстрировались уникальные изделия из драгоценных металлов — перстни, браслеты, столовые сервизы, цепочка для часов в виде человеческого скелета, большая коллекция бриллиантов, главный из которых весил 42 карата и был оценен в 50 тысяч рублей, миниатюрная копия костела, расположенного в Николаеве, и серебренная модель Педагогического музея имени цесаревича Алексея в Киеве (сейчас — Дом учителя). Интересно, что последний "сувенир" был вручен лично императору Николаю II в присутствии наследника, во время освящения здания музея в августе 1911 года. Затем модель экспонировалась на Всероссийской выставке 1913 года и получила первую награду.

Рудольф Штейнгейль займався добродійництвом, зокрема, заснував окреме відділення у кліниці Київського університету і став співзасновником трьох їдалень дешевих обідів

Німець з походження та офіцер російської армії, землевласник і мешканець міста Ревеля (нині Таллінн) Вільгельм Штейнгейль належав до старовинного роду баронів Римської імперії, а його дружина Пауліна походила з дому фон Шиллінґів

1830 року в Євпаторії, в родині торгівця тютюном, караїма Арона Когена народився син Соломон. Підлітком він став працювати у родинному бізнесі, а тридцяти років вирішив відкрити власну справу.

Соломон переїхав до Києва і тут разом із своїм земляком, теж караїмом Шапшалом заснував на Хрещатику невелику тютюнову фабрику з крамницею при ній (нині на цьому місці – Майдан Незалежності). Спочатку компаньйони самі працювали на виробництві разом із 20 робітниками.

Киевский магнат Яков Бернер сколотил состояние во время первых строительных бумов. Он прибегал к любым средствам, чтобы умножить свой капитал, и радел о спасении души, щедро жертвуя на строительство храмов и богаделен ... кирпичи :)))

Указ императора Николая I поставил коммерсанта Николая Бернера, потомка древнего киевского еврейского рода, в затруднительное, можно даже сказать, трагическое положение. В 1827 году указом Николая I все евреи были выселены из Киева, и в городе могли оставаться и заниматься бизнесом только те, кто принял крещение. Николай Бернер решил остаться в городе со всей своей семьей — и крестился. Такой выбор значительно упростил жизнь не только ему, но и его детям.
В 1837 году в семье Бернеров родился сын Яков, который, как и вся ближайшая родня, воспитывался уже в христианских традициях. Позже Яков Николаевич долгое время входил в руководство существовавшего в Киеве Свято-Владимирского братства — миссионерского объединения, которое занималось «просвещением святым крещением» инородцев — прежде всего евреев.
Образование Якова Бернера ограничилось курсом 2-й мужской гимназии. Выйдя «в люди», он продолжил отцовские дела. Постепенно делец накапливал капиталы и имения, а развитие строительного дела в Киеве натолкнуло его на мысль о специализации в кирпичном производстве.

Одного разу на тій дорозі якісь анархісти викрали дванадцятирічного хлопця і стали вимагати в мільйонера Шварцмана викуп за сина, запевняючи, що гроші підуть «на революцію». Але підприємець рішучо відмовив викрадачам, і вони повернули підлітка додому

140 років тому ділянка на Контрактовій площі на Подолі у Києві, частину якої нині займає Дитячий музичний театр, належала купцю І гільдії Ісаакові Шварцману. Садиба Шварцмана займала половину кварталу між нинішніми вулицями Волоською, Сковороди, Межигірською та Спаською, друга половина належала відомому у місті підприємцю Тев’є Апштейну.

Первый рассказ — об одном из пионеров национальной полиграфической промышленности, известном не только в Российской империи, но и в Западной Европе, киевлянине Стефане Кульженко, который в начале ХХ века попал в "рейтинг" 300 самых успешных бизнесменов империи, приведенный в юбилейном альбоме, который был издан "в память 300-летія царствованія державнаго дома Романовыхъ".

Николай Чоколов перед выборами
выставлял для избирателей огромное количество горячительных напитков. Это
срабатывало беспроигрышно: Николай Иванович заседал в думе 27 лет кряду

Несмотря на поддержку правительством русских купцов, староверам доводилось прилагать усилия, чтобы составить хоть какой-то капитал. Но в середине ХІХ в. торговля на украинском рынке была сосредоточена именно в их руках.