Реактивні інфекційні артрити: аналіз тригерних факторів та застосування етіотропної терапії - Ревматология — всё о лечении ревматологических заболеваний.
Начало / Статьи / Клинические исследования
Регистратура
Обратная связь
www.rheumatology.org.ua
Статьи
Пресс-центр
Справка
Аптека
Статьи
Лечение ревматических заболеваний
Обзоры
Ревматические заболевания
Клинические исследования
Ревматологическая служба
Наблюдения из практики
Ортопедия и хирургия в лечении заболеваний и травм опорно-двигательной системы
Интервью
Материалы конференций
Поиск на сайте:
Карта сайта
При болях в суставах Вы предпочитаете препараты в виде?
Реактивні інфекційні артрити: аналіз тригерних факторів та застосування етіотропної терапії
Чоп’як В.В., Синенька М.Ю., Синенький О.В., Пукаляк Р.М., Цибулько О.П., Пошивак Л.Б., Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Західноукраїнський регіональний медичний центр клінічної імунології та алергології, відділення ревма
• Переслать коллеге
• Обсудить в форуме
• Версия для печати
Реактивні артрити (РеА) - у людей працездатного віку ведуть до інвалідизації, пов’язаної з аутоімуноагресивними процесами, тригерами яких є опортуністичні інфекції.
Мета: проаналізувати маркери деяких інфекційних чинників та оцінити ефективність застосування етіотропної терапії в хворих на РеА.
Матеріали та методи. Під спостереженням протягом 4 років було 138 хворих на РеА, серед них 90 мужчин та 48 жінок у віці 16-46 років, яким проводили дослідження на виявлення специфічних маркерів Chlamidia trachomatis (ChT), Toxoplasma gondii (TG), Herpes symplex virus (HSV1/2), Cytomegalovirus (CMV), Eрsten-Barr virus (EBV) з застосуванням PCR-аналізу та ELISA.
Результати. Позитивними маркери активних інфекцій (ДНК, антигени, IgM) виявились з наступним розподілом: у 68 хворих (49,3%) – ChT, у 16 (11,6%) – TG, у 89 (64,5%) - герпетична група вірусів, серед яких 44 хворих (31,9%) – HSV1/2, 19 хворих (13,8%) – CMV, 16 хворих (11,6%) – EBV. Підвищений рівень специфічних IgG встановлений у 124 хворих (89,9%) до ChT, у 68 (49,3%) – до TG, у 138 (100%) – до HerSV1/2, у 134 (97,1%) – до CMV, у 98 (71,0%) – до EBV. Активацію лише хламідійної інфекції встановлено в 7 хворих (5,1%), а асоціації інфекцій: хламідійно-токсоплазмової – у 5 (3,6%), хламідійно-герпетичної – у 50 (36,2%), токсоплазмо-герпетичної – у 5 (3,6%), хламідійно-токсоплазмо-герпетичної – у 6 (4,3%). Гостра реплікація лише герпетичної групи інфекцій спостерігалась у 28 хворих (20,3%). 64 хворі, які мали активовані маркери ChT, TG, ChT-TG інфекцій діставали антибактеріальні препарати за схемами протягом року. Хворим з активованими герпетичними інфекціями призначали противірусні препарати, а при асоційованих інфекціях – противірусні з долученням антибактеріальних засобів на тлі імунотропної терапії. Позитивний ефект після проведеної терапії протягом року був отриманий у 73 хворих (67,2%), відсутній - 14 (21,9%), погіршення – у 7 (10,9%).
Висновки. Таким чином, хламідійна, токсоплазмова, герпетична інфекції можуть виступати певними тригерними факторами в розвитку РеА. Тривале застосування противірусних та антибактеріальних середників у комбінації з імунотропними засобами, залежно від етіологічного фактора, є базовим у лікуванні таких хворих.
Переслать материал коллеге:
Похожие статьи:
Вплив пульс-терапії метілпреднізолоном на кисневе забезпечення тканин у хворих на ревматичні захворювання
О.Б. Яременко - Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, м. Київ - Ліки. – 1998. - №6.
Порівняльна оцінка ефективності пероральної та внутрішньовенної пульс-терапії метілпреднізолоном при ревматичних захворюваннях