ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ. бул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ

Представники:

Від позивача: Бабій Р.В. — п/к (дов. від 09.08.07 р.), Богдан А.Й. — п/к (дов. від 09.08.07 р.)

Від 3-ї особи з самостійними вимогами на предмет спору: Бойко С.Є. — п/к (дов. від 10.08.07 р.), Шалота К.В. — п/к (дов. від 19.06.07 р.)

Від відповідача: Байдан С.М. — п/к (дов. від 13.06.07 р. № 21-23-1396), Гусар О.Ф. — п/к (дов. від 14.08.07 р. № 21-23-2111)

Від 3-ї особи: Кирилюк Р.І. — п/к (дов. від 20.04.07 р. № 02-02/939)

В судовому засіданні присутні спеціалісти в галузі конституційного права, запрошені до судового засідання згідно ст. 149 КАС України, — М.І. Ставнійчук, І.Д. Сліденко, С.В.Шевчук.

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про визнання протиправними та скасування пп. 1,2,3 постанови ЦВК № 471 від 22.09.07 р. «Про скаргу Соціалістичної партії України, зареєстровану в Центральній виборчій комісії 19 вересня 2007 року за № 21-3408511».

Ухвалою суду від 25.09.07 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання на 26.09.07 р. о 09:00.

В попередньому судовому засіданні 26.09.07 р. суд перевірив повноваження представників сторін, а також виконання вимог ухвали від 25.09.07 р.

Ухвалою суду від 26.09.07 р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 27.09.07 р. о 09:00.

Також ухвалою суду до участі по справі в якості 3-ї особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору залучено Соціалістичну партію України, на стороні позивача — Президента України.

Ухвалою суду від 27.09.07 р. прийнято позовну заяву Соціалістичної партії України до Центральної виборчої комісії про визнання постанови ЦВК № 471 від 22.09.07 р. протиправною, її скасування та зобов'язання вчинити дії до спільного розгляду з первісним позовом по справі, у зв'язку з чим змінено процесуальний статус Соціалістичної партії України з 3-ї особи без самостійних вимог на предмет спору на 3-ю особу з самостійними вимогами на предмет спору.

В судовому засіданні 27.09.07 р. заслухано пояснення запрошених спеціалістів в галузі конституційного права.

В судовому засіданні оголошено перерву до 28.09.07 р. 08:30.

27.09.07 р. СПУ надано суду доповнення до позовної заяви, у якому 3-я особа просить суд зобов'язати ЦВК розглянути по суті скаргу СПУ, зареєстровану в ЦВК 19.09.07 р. за № 21-34-8511 в частині визнання протиправними дій суб'єкта виборчого процесу Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» щодо залучення до передвиборчої агітації Президента України та безоплатного використання ефіру телекомпанії для проведення передвиборної агітації відповідно до вимог виборчого законодавства.

В судовому засіданні 28.09.07 р. оголошено постанову про задоволення позовних вимог та відмову в задоволенні вимог 3-ї особи.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, 3-х осіб та спеціалістів у галузі конституційного права суд, —

ВСТАНОВИВ:

19.09.07 р. до Центральної виборчої комісії надійшла скарга від Соціалістичної партії України про визнання дій посадової особи — Президента України Ющенка Віктора Андрійовича — щодо участі у передвиборній агітації з метою спонукати виборців голосувати за Блок «Наша Україна — Народна Самооборона», втручання у виборчий процес та упередженого ставлення до суб'єктів виборчого процесу протиправними; визнання дій суб'єкта виборчого процесу — Блоку «Наша Україна — Народна Самооборона» — щодо залучення до передвиборної агітації Президента України, безоплатного використання ефіру телекомпанії для проведення передвиборної агітації протиправними; визнання дії аудіовізуального засобу масової інформації — товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ» (5 канал) щодо порушення принципу рівності умов використання засобів масової інформації; безоплатного поширення інформації з ознаками політичної реклами та з метою спонукання виборця голосувати за чи проти конкретного суб'єкта виборчого процесу протиправними; зобов'язання Президента України Ющенка Віктора Андрійовича утриматися від дій щодо участі у передвиборній агітації, втручання у виборчий процес, порушення засад виборчого процесу, порушення принципу рівного та неупередженого ставлення до суб'єктів виборчого процесу; зобов’язання Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» утриматися від дій щодо залучення до участі у передвиборній агітації Президента України та безоплатного використання телеефіру для проведення передвиборної агітації; зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ» (5 канал) утриматися від дій щодо порушення принципу рівності умов використання засобів масової інформації, безоплатного поширення інформації з ознаками політичної реклами з метою спонукання виборця голосувати за чи проти конкретного суб'єкта виборчого процесу; оголошення попередження Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» за порушення обмежень щодо проведення передвиборної агітації; оприлюднення оголошеного попередження Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» у загальнодержавних засобах масової інформації.

22.09.07 р. Центральна виборча комісія прийняла постанову № 471 «Про скаргу Соціалістичної партії України», зареєстровану в Центральній виборчій комісії 19 вересня 2007 року за № 21-34-8511», якою частково задоволено скаргу Соціалістичної партії України; визнано дії Президента України Ющенка В.А. щодо участі у передвиборній агітації у формі публічних закликів голосувати за Блок «Наша Україна — Народна самооборона» такими, що не відповідають вимогам законодавства України про вибори депутатів, порушують виборчі права громадян, права та законні інтереси суб'єктів виборчого процесу, та є несумісними з його статусом глави держави та особи, яка виступає від її імені; зобов’язано Президента України Ющенка В.А. утримуватися від участі у передвиборній агітації під час виборчого процесу з позачергових виборів народних депутатів України 30 вересня 2007 року; в задоволенні інших вимог СПУ відмовлено.

Позивач вважає зазначену постанову ЦВК в частині часткового задоволення скарги СПУ; визнання дій Президента України Ющенка В.А. щодо участі у передвиборній агітації у формі публічних закликів голосувати за Блок «Наша Україна — Народна самооборона» такими, що не відповідають вимогам законодавства України про вибори депутатів, порушують виборчі права громадян, права та законні інтереси суб'єктів виборчого процесу, та є несумісними з його статусом глави держави та особи, яка виступає від її імені; та зобов'язання Президента України Ющенка В.А. утримуватися від участі у передвиборній агітації під час виборчого процесу з позачергових виборів народних депутатів України 30 вересня 2007 року, протиправною та просить скасувати її в цій частині з наступних підстав.

На думку позивача, у діях Президента України під час виступу 15.09.07 р. у м. Львові відсутнє здійснення владних повноважень у розумінні ч. 5 ст. 3 Закону України «Про вибори народних депутатів України».

Оскаржувані дії Президента України не могли бути предметом оскарження та розгляду ЦВК як дії суб'єкта владних повноважень, чи як дії органу державної влади, оскільки ведення передвиборної агітації і участь у передвиборній агітації відповідно до ч. 1 ст. 71 Закону України «Про вибори народних депутатів України» забороняється органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам і судам; посадовим і службовим особам цих органів, а Президент України відповідно до ч. 1 ст. 102 Конституції України є главою держави і виступає від її імені.

Позивач, посилаючись на аналіз норм Конституції України, зазначив, що Президент України не є органом виконавчої влади, його посадовою чи службовою особою, а також не є органом державної влади.

Позивачем також зазначено, що не ґрунтується на вимогах Конституції та законів України висновок ЦВК про те, що участь Президента України в передвиборній агітації є несумісною із його статусом глави держави, порушує принцип рівності прав і можливостей усіх партій (блоків) — суб'єктів виборчого процесу брати участь у виборчому процесі, встановлений частиною четвертою статті 3 Закону, та такою, що не відповідає вимогам законодавства України про вибори депутатів, порушує виборчі права громадян, права та законні інтереси інших суб'єктів виборчого процесу.

ЦВК при прийнятті оскаржуваної постанови порушила статті 104, 105, 108 Закону України «Про вибори народних депутатів України», оскільки Президент України є неналежним суб'єктом оскарження, а ЦВК, відповідно, є неналежним суб'єктом розгляду такої скарги. Тому, на думку позивача, ЦВК відповідно до ч. 12 ст. 108 Закону України «Про вибори народних депутатів України» повинна була залишити скаргу без розгляду по суті.

Приймаючи постанову № 471 від 22.09.07 р. в частині, що оскаржується, ЦВК вийшла за межі повноважень, наданих їй Конституцією та законами України, протиправно перейняла функції єдиного органу конституційної юрисдикції — Конституційного Суду України — та шляхом тлумачення конституційних та законодавчих положень, всупереч власної правової позиції, яка викладена в постанові ЦВК № 664 від 20.02.06 р., без достатніх правових підстав розглянула скаргу на дії Президента України та визнала його дії протиправними.

Також ЦВК, на думку позивача, порушила ст. 109 Закону України «Про вибори народних депутатів України», оскільки приймала рішення на підставі вторинних документів, що не мали тієї доказової сили, на підставі якої можна було встановити факт здійснення передвиборної агітації Президентом України чи факт протиправності його дій.

Представник 3-ї особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору — Президента України — фактично виклав вимоги позовної заяви, зазначивши, що Президент України не відноситься до органів державної влади, його дії не можуть бути оскаржені і розглядатися ЦВК.

3-я особа з самостійними вимогами на предмет спору свої позовні вимоги обґрунтовує наступним чином.

На думку 3-ї особи, Блок «Наша Україна — Народна самооборона» отримав перевагу над іншими суб'єктами виборчих перегонів, які не користуються у передвиборній агітації послугами Президента України і не можуть в такий спосіб спонукати голосувати за свій блок, а також протиправно скористався своєю перевагою у доступі до засобу масової інформації, засновником якого є один з кандидатів у народні депутаті, включений до виборчого списку блоку «Наша Україна — Народна Самооборона».

У відповідності з вимогами ч. 10 ст. 69 Закону України «Про вибори народних депутатів України» ефірний час в аудіовізуальних засобах масової інформації за рахунок коштів виборчого фонду партії (блоку) надається партії (блоку) на підставі угоди, що укладається від імені партії (блоку) розпорядником поточного рахунку виборчого фонду партії (блоку) з телерадіоорганізацією будь-якої форми власності. Без укладання такої угоди та надходження коштів на рахунок телерадіоорганізації надання ефірного часу партії (блоку) забороняється.

У зв'язку з наведеним 3-я особа просять визнати протиправною і скасувати постанову ЦВК № 471 від 22.09.07 р. «Про скаргу Соціалістичної партії України, зареєстровану в Центральній виборчій комісії 19 вересня 2007 року за № 21-34-8511» в частині відмови у визнанні дій суб'єкта виборчого процесу — Блоку « Наша Україна — Народна Самооборона» щодо залучення до передвиборної агітації Президента України та безоплатного використання ефіру телекомпанії для проведення передвиборної агітації протиправними та зобов'язанні утриматись від дій щодо залучення до передвиборчої агітації Президента України та безоплатного використання телеефіру для проведення передвиборної агітації, зобов'язати ЦВК розглянути по суті скаргу СПУ, зареєстровану в ЦВК 19.09.07 р. за № 21-34-8511 в частині визнання протиправними дій суб'єкта виборчого процесу Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» щодо залучення до передвиборчої агітації Президента України та безоплатного використання ефіру телекомпанії для проведення передвиборної агітації відповідно до вимог виборчого законодавства.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог за таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Закону України «Про вибори народних депутатів України» скарга, що стосується призначення, підготовки і проведення виборів депутатів, з урахуванням особливостей, встановлених ст. 111 — 115 цього Закону, може бути подана відповідним суб'єктом звернення зі скаргою на рішення, дію чи бездіяльність, зокрема, органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, закладу, установи чи організації, їх посадової чи службової особи.

При визначенні можливості оскарження дій Президента України у порядку, передбаченому Законом, ЦВК виходила з того, що на Президента України поширюються засадничі положення ч. 2 ст. 19 Конституції України. Це дає ЦБК підстави розглядати оскаржувані дії Президента України як дії органу державної влади.

Як вважає відповідач, позивач на підтвердження правомірності заявлених вимог посилається на ст. 3 Закону, яка встановлює загальні принципи діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування у виборчому процесі, зокрема, зобов'язуючи їх при здійсненні владних повноважень утримуватися від дій чи бездіяльності, які можуть оцінюватися як втручання органів державної влади у виборчий процес. При цьому в позові зазначено, що Президент України не здійснював жодних владних повноважень.

Тому вважає, що позивач сам не заперечує проти розгляду ЦВК оскаржуваних дій Президента України як дій органу державної влади, а лише вказує на нездійснення Президентом України владних повноважень під час участі у заході в місті Львові. Під час виступу в місті Львові Ющенко В.А. виступав саме як Президент України, а не як громадянин України. А за таких обставин він діяв як суб’єкт владних повноважень.

Крім того, ЦВК під час розгляду на засіданні скарги встановила, що Головна служба інформаційної політики Секретаріату Президента України інформувала «Телерадіокомпанію «НБМ» (5 канал) про заплановану робочу поїздку Президента України до Львівської області, в рамках якої передбачено участь Президента України у народному зібранні («Народне Віче») у місті Львові.

ЦВК не може погодитись з твердженням позивача про те, що ст. 3 Закону є загальною, регламентує основні засади провадження виборів — рівне виборче право, що конкретизується в спеціальній нормі — ч. 1 ст. 71 Закону, яка встановлює обмеження щодо ведення саме передвиборної агітації і відповідно до якої участь у передвиборній агітації забороняється, зокрема, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам та судам; посадовим і службовим особам цих органів, а отже, не поширюється на Президента України.

ЦВК не погоджується з позицією про те, що рішення, дії чи бездіяльність Президента України не можуть бути оскаржені в порядку, визначеному Законом, оскільки не входить до кола суб'єктів оскарження, визначених ст. 104 Закону, в якому визначено виключне коло суб'єктів оскарження, серед яких, зокрема, орган державної влади, інші суб'єкти виборчого процесу відповідно до ст. 12 Закону.

Відповідно до ст. 12 Закону суб'єктом виборчого процесу є, окрім іншого, виборець, офіційний спостерігач від партії (блоку) — суб'єкта виборчого пронесу. При цьому ст. 111 — 115 Закону ці суб'єкти оскарження не визначені.

На думку відповідача, в разі не визначення особливостей оскарження рішень, дій чи бездіяльності щодо органу державної влади, іншого суб'єкта оскарження, скаргу, що стосується призначення, підготовки і проведення виборів депутатів, може бути подано відповідним суб'єктом звернення із скаргою на рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта оскарження відповідно до ст. 104 Закону.

Вищий адміністративний суд України своєю постановою від 03.02.06 р. встановив факт можливості розгляду ЦВК скарг на рішення, дію чи бездіяльність Президента України, а саме: зазначив, що ЦВК не розглянула на засіданні заяву Шелестова О.М., внаслідок чого ЦВК не з'ясовано, чи є висловлювання Президента України Ющенка в інтерв'ю кореспонденту газети «FINANCIAL TIMES» Тому Ворнеру є передвиборчою агітацією в розумінні ст. 66 Закону України «Про вибори народних депутатів України» або реалізацією права на вільне вираження своїх поглядів і переконань, гарантованих кожному громадянинові України ст. 34 Конституції України».

ЦВК відзначає, що участь Президента України Ющенка В.А. в передвиборній агітації у формі публічних закликів голосувати за Блок «Наша Україна — Народна Самооборона» є несумісною з його статусом глави держави та особи, яка виступає від її імені, визначеним у ч. 1 ст. 102 Конституції України. Такі дії Президента України також порушують принцип різності прав і можливостей усіх партій (блоків) — суб'єктів виборчого процесу брати участь у виборчому процесі, встановлений ч. 4 ст. 3 Закону, а отже, є такими, що не відповідають вимогам законодавства України про вибори депутатів, порушують виборчі права громадян, права та законні інтереси всіх інших (крім Блоку «Наша Україна — Народна Самооборона») партій (блоків) суб'єктів виборчого процесу.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та 3-х осіб, а також пояснення запрошених спеціалістів, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення, тоді як позовні вимоги 3-ї особи є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

По первісному позову

По-перше, позовні вимоги є підвідомчі адміністративному суду, у зв’язку з чим суд вважає за необхідне розглянути позовні вимоги по суті.

Предметом розгляду по справі є рішення суб'єкта владних повноважень —Центральної виборчої комісії, що дає підстави для висновку про відповідність позовних вимог ст.ст. 4, 17 КАС України.

Повноваження Конституційного Суду України визначені ст. 150 Конституції України та ст. 13 Закону України «Про Конституційний Суд України». Згідно зазначених положень рішення Центральної виборчої комісії не може бути предметом розгляду Конституційного Суду України, у зв'язку з чим до спору в даному випадку не можуть бути застосовані обмеження», встановлені ч. 2 ст. 4 та п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України.

В той же час дії Президента України не є предметом розгляду по справі. Вони були предметом дослідження ЦВК під час прийняття оскаржуваної постанови № 471 від 22.09.07 р. «Про скаргу Соціалістичної партії України, зареєстровану в Центральній виборчій комісії 19 вересня 2007 року за № 21-34-8511».

Така думка викладена також в письмовому роз'ясненні спеціаліста в галузі конституційного права Ставнійчук М.І.

По-друге, стосовно наявності у ЦВК підстав для розгляду скарги на дії Президента України суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» ЦВК є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України, цього та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» ЦВК та її члени зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим та іншими законами України.

За приписами ч. 1 ст. 104 Закону України «Про вибори народних депутатів України» скарга, що стосується призначення, підготовки і проведення виборів депутатів, з урахуванням особливостей, встановлених ст.ст. 111 — 115 цього Закону, може бути додана відповідним суб'єктом звернення зі скаргою, зокрема, на рішення, дію чи бездіяльність органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, закладу, установи чи організації, їх посадової чи службової особи.

Особливостями, встановленими ч. 1 ст. 112 Закону України «Про вибори народних депутатів України», яка за своїм змістом кореспондується з п. 2 ч. 1 ст. 104 Закону, передбачено, що суб'єкт виборчого процесу може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, закладу, установи чи організації, їх посадової чи службової особи, що стосуються невиконання покладених на них законом обов’язків, протиправного втручання у діяльність виборчих комісій або їх членів, а також недотримання вимог закону з питань передвиборної агітації.

Скарга, зазначена у ч. 1 вказаної статті, подається до окружної виборчої комісії чи Центральної виборчої комісії або до місцевого суду за місцезнаходженням відповідного органу виконавчої влади органу самоврядування, підприємства, установи, закладу чи організації (ч. 2 ст. 112 Закону України «Про вибори народних депутатів України»).

Згідно з ч. 1 ст. 113 Основного Закону вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України. Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації (ч. 1 ст. 118 Конституції України).

Відповідно до Конституції України Президент України не є органом виконавчої влади, його посадовою чи службовою особою.

Згідно ч. 1 ст. 102 Конституції України Президент України є главою держави і виступає від її імені.

Статус Президента України та обсяг його повноважень визначені Конституцією України. Конституція України не відносить Президента України до органів державної влади.

Із висновку спеціаліста в галузі конституційного права Сліденка І.Д. випливає, що глава держави, на його думку, відноситься до державної влади, так як здійснює повноваження, іманентні державному органу.

В той же час сам спеціаліст зазначає про те, що значна кількість статей Конституції України по справі містять неоднозначності або мають невизначений характер.

Із оглянутого в судовому засіданні висновку головного наукового співробітника Інституту законодавства Верховної Ради України Тихонова Є.А. вбачається, що законодавцю неврегульованими є питання поширення деяких норм права, а також законів України «Про вибори народних депутатів України» та «Про політичні партії в Україні» на главу держави. Спеціаліст вважає, що з цього приводу необхідне тлумачення Конституційного Суду України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 104 Закону України «Про вибори народних депутатів України» скарга, що стосується призначення, підготовки і проведення виборів депутатів, може бути також подана відповідним суб'єктом звернення зі скаргою на рішення, дію чи бездіяльність іншого суб'єкта виборчого процесу відповідно до ст. 12 цього Закону.

Ст. 12 Закону України «Про вибори народних депутатів України» з'ясовано, що суб'єктами виборчого процесу є: виборець, виборча комісія, утворена відповідно до Закону або Закону України «Про Центральну виборчу комісію», партія (блок), що висунула кандидатів у депутати, кандидат у депутати, зареєстрований у порядку, встановленому Законом, офіційний спостерігач від партії (блоку) — суб'єкта виборчого процесу.

З огляду на викладене, Президент України не є суб'єктом виборчого процесу.

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що рішення, дії чи бездіяльність Президента України не можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому Законом України «Про вибори народних депутатів України», а отже, скарга на рішення, дії чи бездіяльність Президента України не є скаргою, передбаченою ст. 104 Закону України «Про вибори народних депутатів України».

Також з огляду на вищенаведене не можуть бути прийняті до уваги покликання ЦВК на п. 2 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про вибори народних депутатів України», згідно якого рівність прав і можливостей кандидатів у депутати, партій (блоків) — суб'єктів виборчого процесу брати участь у виборчому процесі забезпечується, в тому числі, забороною втручання органів державної влади у виборчий процес.

Відповідно до ч. 1 ст. 105 Закону України «Про вибори народних депутатів України» суб'єктом розгляду скарги, передбаченої статтею 104 цього Закону, є виборча комісія або суд.

Оскільки скарга в частині оскарження дій Президента України, яка була подана 19.09.07 Соціалістичною партією України до ЦВК, не передбачена ст. 104 Закону України «Про вибори народних депутатів України», то виборча комісія є неналежним суб'єктом розгляду такої скарги.

За приписами ч. 12 ст. 108 Закону України «Про вибори народних депутатів України» суб'єкт розгляду скарги приймає рішення про залишення скарги без розгляду по суті, якщо вона подана, зокрема, до неналежного суб'єкта розгляду скарги.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що Центральна виборча комісія, розглядаючи по суті скаргу Соціалістичної партії України, зареєстровану в Центральній виборчій комісії 19 вересня 2007 року за № 21-34-8511, в частині оскарження дій Президента України перевищила свої повноваження та порушила ч. 12 ст. 108 та ст. 112 Закону України «Про вибори народних депутатів України».

По-третє, суд дійшов висновку про те, що під час розгляду скарги ЦВК допустила перевищення компетенції, зробивши висновок про несумісність участі Президента України у передвиборній агітації з його статусом глави держави та особи, яка виступає від її імені, визначеним у ч. 1 ст. 102 Конституції України.

Згідно зазначеного положення оскаржуваної постанови ЦВК фактично зроблено висновок про невідповідність дій Президента України Конституції України, тоді як згідно законодавства ЦВК не наділена компетенцією давати оцінку відповідності Конституції України дій як суб'єктів виборчого процесу, так і інших осіб.

Зокрема, згідно ст. 110 Закону України «Про вибори народних депутатів України» ЦВК під час розгляду скарги щодо дії (бездіяльності) суб'єкта оскарження суб'єкт розгляду скарги вирішує, зокрема, чи мала місце оскаржувана дія (бездіяльність) суб'єкта оскарження; чи оскаржувана дія (бездіяльність) здійснювалась (вчинялась) суб'єктом оскарження на законних підставах. Тобто, до повноважень ЦВК віднесено встановлення факту законності тієї чи іншої дії (бездіяльності) суб'єкта оскарження.

По-четверте, суд приходять до висновку про те, що ЦВК в даному випадку встановлено порушення правил проведення передвиборної агітації у діях особи, якій це не заборонено законодавством.

Розділ VIII Закону України «Про вибори народних депутатів України» містить спеціальні норми, що визначають правила проведення передвиборної агітації; в тому числі, обмеження щодо її проведення.

Зокрема, ст. 71 Закону, що містить перелік осіб, яким заборонено проводити передвиборчу агітацію, не містить Президента України, тоді як до перерахованих у статті суб'єктів (зокрема, органів виконавчої влади, їх посадових і службових осіб) Президент України не відноситься.

Із висновку спеціаліста в галузі конституційного права Шевчука С.В. вбачається, що, на його думку, ЦВК не має право встановлювати обмеження у виступах Президента України на політичному форумі під час виборчої кампанії, так як він є політичною фігурою.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Виходячи з аналізу положень законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що Центральна виборча комісія прийняла оскаржуване рішення з перевищенням повноважень, передбачених Конституцією та законами України, необґрунтовано, у спосіб, що не передбачений чинним законодавством України, та з порушенням принципу законності та верховенства права, а також з порушенням принципу однакового застосування законодавства України про вибори.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

По позову 3-ї особи

Згідно змісту позову 3-ї особи нею фактично викладено свої вимоги до Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» та Телерадіокомпанії «НБМ» (5 канал) щодо порушення правил ведення передвиборної агітації, тоді як зазначені дії предметом розгляду по справі не є.

Як було зазначено вище, предметом судового розгляду є постанова ЦВК, що винесена за результатами розгляду скарги СПУ, а не безпосередньо дії Президента України та суб'єктів виборчого процесу, що оскаржувалися СПУ.

Між тим, у позові 3-ї особи не наведено підстав, з яких, на думку 3-ї особи, ЦВК порушено вимоги законодавства під час прийняття постанови про відмову у задоволенні скарги про визнання дій суб'єкта виборчого процесу — Блоку «Наша Україна — Народна Самооборона» щодо залучення до передвиборної агітації Президента України, безоплатного використання ефіру телекомпанії для проведення передвиборної агітації протиправними; визнання дії аудіовізуального засобу масової інформації — товариства з обмеженого відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ» (5 канал) щодо порушення принципу рівності умов використання засобів масової інформації; безоплатного поширення інформації з ознаками політичної реклами та з метою спонукання виборця голосувати за чи проти конкретного суб'єкта виборчого процесу протиправними.

Згідно змісту оскаржуваної постанови ЦВК відмовлено в задоволенні скарги СПУ до Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» з огляду на положення ч. 1 ст. 65 Закону України «Про вибори народних депутатів України», згідно якої партія (блок) має право розпочата свою передвиборну агітацію з моменту прийняття ЦВК рішення про реєстрацію кандидатів у депутати, включених до виборчого списку партії (блоку).

Стосовно Телерадіокомпанії «НБМ» (5 канал), то її дії визнані ЦВК такими, що відповідають 67, 68 Закону України «Про вибори народних депутатів України» та ст. 5 Закону України «Про телебачення та радіомовлення».

В позовній заяві 3-ю особою не обґрунтовано, чому ЦВК при винесенні оскаржуваної постанови в зазначеній частині порушено вимоги законодавства, у зв'язку з чим суд не знаходить підстав для задоволення зазначених вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 34, 102, 113, 118, 147 Конституції України, ст.ст. 66, 104-105, 108, 109 Закону України «Про вибори народних депутатів України», ст.ст. 1, 2, 17 Закону України «Про Центральну виборчу комісію», ст.ст. 160 — 163,172,177 КАС України, суд —

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 3 Постанови Центральної виборчої комісії № 471 від 22 вересня 2007 року «Про скаргу Соціалістичної партії України, зареєстровану в Центральній виборчій комісії 19 вересня 2007 року за № 21-34-8511».

3. В задоволенні позовних вимог Соціалістичної партії України про визнання протиправною і скасування постанови ЦВК № 471 від 22.09.07 р. «Про скаргу Соціалістичної партії України, зареєстровану в Центральній виборчій комісії 19 вересня 2007 року за № 21-34-8511» в частині відмови у визнанні дій суб'єкта виборчого процесу — Блоку «Наша Україна — Народна Самооборона» щодо залучення до передвиборної агітації Президента України та безоплатного використання ефіру телекомпанії для проведення передвиборної агітації протиправними та зобов'язанні утриматись від дій щодо залучення до передвиборної агітації Президента України та безоплатного використання телеефіру для проведення передвиборної агітації — відмовити.

4. Постанова може бути оскаржена в порядку і в строки, передбаченому ст. 177 КАС України, у дводенний строк з дня її проголошення до Вищого адміністративного суду України.

Добавить комментарий:

Ваше имя:*
Ваш e-mail
Текст комментария:
Введите код:
* - поля, обязательные для заполнения