Посол Євросоюзу в Україні Ієн Боуґ: Зближення з ЄС вигідне і для Сходу, і для Заходу України

додано: 23-04-2008 // // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1208961760.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

• Україна • Політика •

Про співпрацю України з ЄС у питаннях енергозбереження, екології, підготовці до Євро-2012 та інших галузях в інтерв’ю Майдан-інформу розповів Посол Євросоюзу, Голова Представництва Єврокомісії в Україні Ієн Боуґ.

М.-І. Як Ви оцінюєте співпрацю України з ЄС в енергетичній галузі?

І. Б. «Гадаю, що співпраця в енергетиці просувається дуже успішно. 2005 року ми підписали Меморандум взаєморозуміння в енергетичній галузі. Це дало нам календарний план для подальших спільних дій, робочу програму для взаємодії в усіх напрямках – що стосується і газу, і ядерної енергетики, і нафти, і вугілля. І також у найновіших напрямках – енергозбереження і енерговідновлення. Ми суттєво просунулись уперед в усіх цих галузях. Ми фінансово співпрацюємо з Україною, надаючи бюджетну підтримку – ми почали це робити 2007 року й продовжуємо цього року. І торік, і цього року частина цієї бюджетної підтримки була поставлена в залежність від виконання певних умов в енергетиці та енергозбереженні. Це означає, що ми перераховуємо гроші різними траншами, різними сумами – у тому випадку, якщо Україна виконує взяті на себе зобов’язання. Ці зобов’язання погоджені двома сторонами, ми не ставили умов одноосібно. Це новий напрямок того, що ми робимо в Україні й гадаю, що напрямок дуже позитивний. Також є багато інших речей, які ми робимо в Україні – зокрема, спільно з керівництвом Міжнародного Агентства з атомної енергетики та спільно з українською владою ми погодили заходи щодо збільшення безпеки в ядерному секторі, що є дуже важливим: без цього Україна не може експортувати електроенергію в Євросоюз. Ми плануємо провести конференцію, на якій почнемо збирати необхідні кошти для відновлення газосховищ та транзитної інфраструктури, повернення їх до належного стану. Також ми працюємо ще в низці напрямків. Маємо проекти щодо енергетичних та газових регуляторних структур, щоб зробити їх більш незалежними у відповідності до норм, що застосовуються до аналогічних структур в Європейському Союзі. Тож в енергетиці зроблено і робиться багато».

М.-І. У травні в Києві має відбутися енергетичний форум. Яких результатів Ви очікуєте від нього?

І. Б. «Я сподіваюсь, що Єврокомісар буде присутній на цьому саміті. Не можу детально коментувати очікувань, оскільки ще не маю порядку денного цього дуже важливого зібрання. Але, безсумнівно, це буде дуже добра нагода обговорити енергетичні проблеми і стосунки між ЄС і Україною в цій галузі».

М.-І. Чи може Євросоюз розглядати Україну як більше ніж просто транзитера енергії – зокрема, брати участь у проектах з розробки покладів пального в Україні (адже відомо, що такі поклади є, зокрема, в шельфі Азовського моря, та їхня розробка потребує інвестицій)?

І. Б. «Безумовно, Україна важлива для нас, як країна транзиту. Це очевидно, але це не вичерпує нашої співпраці. У Меморандумі взаєморозуміння, який я вже згадував, зокрема, в пунктах, які стосуються його втілення в життя, чітко видно: ми дуже зацікавлені в модернізації та підвищенні безпеки у вугільній галузі в Україні. Це питання, на жаль, є одним з найактуальніших з огляду на низку трагічних подій, які трапились останнім часом. Щодо власних енергетичних ресурсів. Справді, Україна їх має. Вочевидь, за сприятливих умов компанії прийдуть сюди, зроблять інвестиції та візьмуть участь у розвідці та експлуатації цих покладів. Я розумію, що вони є переважно у прибережній частині, і розробляти їх може бути непросто. Тож Україна тут може мати відчутну вигоду від розвинутих технологій Євросоюзу. Але, щоб робити це, і робити успішно, інвестиційний клімат має бути сприятливим. Це стосується не лише енергетики, але й загальної ситуації. Це одна з галузей, де ми прагнемо допомогти Україні в поступі на шляху необхідних реформ, які сприятимуть залученню інвестицій».

Рейдерство чи проблеми судової системи є для потенційних інвесторів серйознішими перешкодами, ніж політична ситуація

М.-І. Тож це залежить також і від політичної ситуації?

І. Б. «Так, певною мірою. Коли ви ведете переговори з представниками бізнесу, то вони стосуються багатьох питань; але водночас представники бізнесу зважають на не так уже й багато чинників. На політичну ситуацію – так, але лише деякою мірою... На що вони безумовно зважають, так це на належне функціонування судової системи, належну інфраструктуру, наявність кваліфікованого персоналу, працівників, добру банківську систему, можливості повернення своїх інвестицій та отримання прибутків. Гадаю, гарантії стабільності та дотримання їхніх майнових прав для них важливіші за ті чи інші тимчасові політичні проблеми. Через це такі речі, як рейдерство чи проблеми з отриманням справедливого судового розгляду є серйознішими для потенційних інвесторів».

Брак екологічного мислення – проблема всього світу, а не лише України

М.-І. Кілька днів тому був День довкілля, а за кілька днів – 22 річниця Чорнобильської трагедії. Ці дати привертають нашу увагу до екологічних проблем, і фахівці у своїх інтерв’ю дедалі більше нарікають на брак екологічного мислення в українських можновладців. Що, на вашу думку, потрібно українським політикам та урядовцям, щоб діяти у більшій відповідності до потреб довкілля?

І. Б. «Це проблема, яка стосується урядів в усьому світі, а не лише в Україні. Звісно, Україна може мати свою специфіку. Я багато подорожував різними регіонами України, і мені багато говорили про серйозні екологічні проблеми, які є спадком радянською системи. Але праця тут ведеться, ми підтримуємо контакти з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України. Стан довкілля є дуже важливою внутрішньою проблемою для всього Європейського Союзу, і це дуже тісно пов’язане з енергетичними питаннями, оскільки використання енергії є одним з чільних джерел забруднення. Гадаю, що природоохоронні питання будуть одним з пунктів нової розширеної угоди між Україною та ЄС, переговори щодо якої зараз тривають. Зараз створене те, що ми називаємо Чорноморською синергією, і ми розглядатимемо проблеми довкілля в цій структурі – адже Європейський Союз тепер має членів у Чорноморському регіоні. Коли ми розглядаємо Чорноморський регіон як ціле, проблеми довкілля є одними з таких, що потребують найбільшої уваги. Тож, гадаю, у майбутньому Євросоюз і Україна зможуть спільно робити більше у галузі охорони довкілля».

М.-І. Чи будуть найближчим часом започатковані якісь нові проекти в рамках Чорноморської синергії?

І. Б. «Чорноморська синергія, як випливає із самої назви, не є винаходом якихось принципово нових підходів. Вона покликана звести в одне ціле те, що вже робиться на двосторонній основі. Адже в тій чи іншій формі ЄС має міцні зв’язки з усіма країнами, які оточують Чорне море. Тож мета Чорноморської синергії – не робити щось нове або залучати нові кошти, а гарантувати: те, що ми робимо у стосунках з окремими країнами – Росією, Грузією, Україною, або й нашими країнами-членами: Болгарією, Румунією – робиться таким чином, щоб від цього була вигода усьому Чорноморському регіону. Чорноморська синергія тільки-но почала працювати, угоду було укладено минулого року. Ми провели першу конференцію на рівні міністрів країн Євросоюзу та країн Чорноморського регіону тут, в Україні, 14 лютого цього року. Це був, на мою думку, дуже успішний початок. Тож найперше завдання – щоб для всього регіону було вигідним те, що ми робимо на рівні окремих країн. По цьому, гадаю, ми можемо поглянути в майбутнє і поміркувати, що можна далі будувати на цій основі».

Євро-2012 – дуже серйозний виклик для України

М.-І. Іще однією важливою для України і всієї Європи темою є підготовка до Євро-2012. Як ви оцінюєте процес підготовки до чемпіонату і чи вважаєте, що вдасться успішно подолати ті труднощі, з якими Україна та Польща стикаються?

І. Б. «Коли Україна і Польща отримали право на проведення Євро-2012, всі відчували, що це буде чудова можливість для України. І справді, це є чудова можливість – не лише для розвитку всієї інфраструктури, яка необхідна, але й розкритися перед усім світом, показати свої можливості. Водночас це, звісно, пов’язане з ризиком, адже, коли щось іде не так, це теж бачить увесь світ. Сьогодні, безумовно, треба зробити ще дуже багато: це стосується й інфраструктури, і стадіонів, і готелів. Але я впевнений, що Україна, як вона це завжди робить, гідно впорається з усіма проблемами в належний термін. Однак немає сумніву, що це дуже серйозний виклик. І я читав висловлювання деяких людей, які кажуть, що для успішного завершення підготовки до чемпіонату Україна потребує величезних сум. І, звісно, треба зважати на те, що час біжить, 2012 рік уже недалеко».

Розділення між Сходом і Заходом України є не настільки великим, як це дехто стверджує

М.-І. Насамкінець дозвольте повернутися до перспектив євроінтеграції України в цілому. На вашу думку, наскільки серйозною перешкодою для цих перспектив є відмінності між Сходом та Заходом України, між прозахідною налаштованістю одних громадян України і проросійською – інших?

І. Б. «Я можу сказати з власного досвіду: я багато подорожував Україною: Сходом, Заходом, Північчю, Півднем – не так багато, як хотілося б, але чимало. І з розмов з людьми в різних регіонах я роблю висновок, що розділення між Сходом і Заходом є не настільки великим, як це дехто стверджує. Безумовно, вони мають різну історію, різні традиції, різні культурні орієнтири. Але я не мав враження, що відвідую геть різні регіони, коли бував на Сході й на Заході. Я не думаю, що проблема різниці між Сходом і Заходом є чільною для українських європрагнень. Зрештою, якщо поглянути на Схід України, то він створює дуже значну частину ВВП держави. То чому ж люди там не мають бути зацікавлені у тісних стосунках з Європейським Союзом – великим ринком з 500 мільйонами населення з дуже високим рівнем життя, з дуже потужними можливостями споживання? Те саме стосується Заходу, який є дуже близьким до Євросоюзу – географічно та історично. Коли ми завершимо переговори щодо зони вільної торгівлі (як невіддільну частину переговорів щодо нової розширеної угоди), то це означатиме, що вся Україна матиме можливість продавати товари власного виробництва на території Європейського Союзу без мита. Це буде потужною спонукою для закордонних прямих інвестицій, створення нових робочих місць, підвищення рівня життя українського народу, збільшення експорту. Тож євроінтеграційні прагнення України, на мою думку, пропонують однакову вигоду для всіх українських регіонів».


Обговорити цю статтю у форумі

додано: 23-04-2008 // URL: http://maidan.org.ua/static/mai/1208961760.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Увага!!! Сайт "Майдан" надає всім, хто згадується у розділі "Статті", можливість розмістити свій коментар чи спростування, за умови належного підтвердження особи. Будь ласка, пишіть нам на news@maidanua.org і вказуйте гіперлінк (URL) статті, на яку ви посилаєтся.