Аріель Коен: ”Якщо вибори будуть прозорими й чесними, то нинішня рівновага збережеться”

Експерт із питань Росії та Євразії американського дослідницького центру ”Герітейдж фаундейшн” Аріель Коен, 48 років, вважає, що в майбутньому не можна виключати поновлення російського впливу на Україну.

Як криза впливає на міжнародний імідж України?

— Якщо говорити про розкол всередині виконавчої влади, то ситуація виглядає унікальною. Її можна порівняти з Францією, де президент — з однієї партії, а прем’єр — з табору опонентів. Там це називається ”співіснування”. Але у Франції співіснування є, а в Україні це набуває форми якщо не прихованої громадянської війни, то принаймні тихої взаємної ненависті між двома таборами. Хоча це ж абсурд. І табір Ющенка, і табір Януковича — це загалом праві економічні кола. Але їх розділяють питання географії, культури та бізнес-інтересів.

У будь-якому разі позитивного іміджу Україні все це не додає. Так само, як не сприяє її виживанню як самостійного геополітичного гравця, який з одного боку має Євросоюз, з іншого — Росію. Отож питання в тому, чи зможуть ці два табори перебороти неприязнь, що існує між ними. Або — чи з’явиться третя сила, яка зможе взяти на себе керівництво країною. Утім, другий варіант виглядає малоймовірним.

Чи була реальна загроза узурпації влади після масового переходу депутатів від опозиції до коаліції, який зупинив указом про розпуск парламенту президент Ющенко?

— Ті переходи — це питання швидше не до політологів, а до правоохоронних органів. Якщо правда те, що переходили вони не просто так, не з ідеологічних міркувань, а за великі гроші, то це кримінал. У юридичній системі, що працює нормально, цим зайнялися б правоохоронці. Але Україна перебуває десь на півдорозі — уже не в лещатах диктатури, але інститути влади ще не функціонують нормально та прозоро. Тому й можливі такі явища, як переходи з опозиції до коаліції. Зрозуміло, що коли їх не зупинити, то це може загрожувати політичній стабільності та, як наслідок, безпеці держави. Але при цьому має бути правильне співвідношення хвороби й ліків. Не можна лікувати прищ кувалдою.

Дострокові вибори здатні повернути життя в країні в нормальне русло?

— Якщо вибори будуть прозорими й чесними, то нинішня рівновага збережеться. Жодна зі сторін не зможе перемогти в тому сенсі, про який казав Юлій Цезар — розгромити ворога аж до його знищення. Тоді постане питання так званих гнилих компромісів.

Чи може внаслідок нинішніх бурхливих подій змінитися каркас української зовнішньої політики — співвідношення її російського, американського та європейського векторів?

— Якщо у президента залишаться нинішні повноваження у сфері зовнішньої політики і Януковичу не вдасться підібрати це під себе, то збережеться нинішній курс, євроатлантична орієнтація. Щодо Росії — не виключено, що виникатиме якась конфліктність, наприклад, пов’язана з переглядом цін на газ. Можуть бути й штучні, спровоковані конфлікти, як колись із Тузлою. Напруга може виникати довкола Криму, російської мови. На жаль, у цій частині світу народи самі часом ставлять собі перепони, щоб потім успішно їх долати.

Чи існує досі боротьба між США й Росією за вплив на Україну?

— Так. Вона ніколи не зникає й не зникне, доки не буде якогось широкомасштабного вирішення всіх наболілих російсько-американських проблем. Особисто я такого вирішення в найближчі роки не бачу.

Що це за проблеми?

— Сам факт присутності США на пострадянському просторі, на Кавказі, в Середній Азії, в Україні дуже дратує Росію. Є протиріччя між близькосхідною політикою США з одного боку та тісними стосунками Росії й Ірану — з іншого. Ясна річ, проблемою є і подальше розширення НАТО.

Чи не надто далеко Україна віддалилася вже від Росії, щоб США  турбувалися за поновлення впливу на неї Москви?

— Звісно, якогось швидкого формального возз’єднання України й Росії, чогось на кшталт білоруського варіанта, не буде. Тобто в короткостроковій перспективі українській незалежності нічого не загрожує. Тій же Партії регіонів загалом чи ”донецьким” зокрема немає сенсу перетворюватися на секретарів райкомів при російських структурах. Краще бути великими чиновниками країни середнього рівня, аніж дрібними великої країни.

Але якщо дивитися трохи далі, то, наприклад, не виключене послаблення впливу США у світі. Також можуть відбуватися процеси, при яких Вашингтон визнає першочерговість російських інтересів на пострадянському просторі. В Україні можуть з’явитися впливові сили, які будуть відкрито, а ще гірше — таємно, сприяти не лише зближенню її з Росією, а навіть і юридичному оформленню цього зближення. Протягом останніх 300 років в українській політиці завжди були проросійські угруповання. І вони доводили, на що здатні. Так що виключати не можна нічого.