ÐдеÑÑÐºÑ ÐºÐ°Ñакомби
Ðало Ñ
Ñо знаÑ, Ñо легендаÑна ÐÑвденна ÐалÑмÑÑа Ð¼Ð°Ñ ÑÐ²Ð¾Ñ Ð¿Ñдземне «вÑддзеÑкаленнÑ» Ñ Ð²Ð¸Ð³Ð»ÑÐ´Ñ Ð¾Ð´ÐµÑÑкиÑ
каÑакомб, ÑÐºÑ Ñ ÑнÑкалÑними пÑиÑодними Ñа ÑÑÑÑними поÑожнинами...
Ðожного ÑÐ¾ÐºÑ ÑиÑÑÑÑ ÑÑÑиÑÑÑв пÑиÑздÑÑÑ Ð´Ð¾ ÐдеÑи, Ñоб вÑдÑÑÑи колоÑÐ¸Ñ Ð¼ÑÑÑа з його мовоÑ, довгими одеÑÑкими двоÑами, мÑÑÑевими жиÑелÑми Ñа наÑолодиÑиÑÑ Ð»Ð°Ð³Ñдним пÑвденним ÑонÑем, пÑÑаними плÑжами Ñ Ð¼Ð¾Ñем. ÐÑоÑе, мало Ñ
Ñо знаÑ, Ñо легендаÑна ÐÑвденна ÐалÑмÑÑа Ð¼Ð°Ñ ÑÐ²Ð¾Ñ Ð¿Ñдземне «Ð²ÑддзеÑкаленнѻ Ñ Ð²Ð¸Ð³Ð»ÑÐ´Ñ Ð¾Ð´ÐµÑÑкиÑ
каÑакомб, ÑÐºÑ Ñ ÑнÑкалÑними пÑиÑодними Ñа ÑÑÑÑними поÑожнинами.
ÐÑÑоÑÑÑ Ð¾Ð´ÐµÑÑкиÑ
каÑакомб поÑинаÑÑÑÑÑ Ð· XIX ÑÑоÑÑÑÑÑ. Ð Ñей ÑÐ°Ñ Ð°ÐºÑивно ведеÑÑÑÑ Ð±ÑдÑвниÑÑво мÑÑÑа, Ñ Ñк найкÑаÑий бÑдÑвелÑний маÑеÑÑал викоÑиÑÑовÑÑÑÑ Ð¿Ð¾Ð½ÑиÑний вапнÑк, Ñкий каменÑÑÑ Ð²Ð¸Ð´Ð¾Ð±ÑваÑÑÑ Ð· маÑивного пÑоÑаÑÐºÑ Ð³ÑÑÑÑÐºÐ¾Ñ Ð¿Ð¾Ñоди. Тим Ñамим вони ÑÑвоÑили Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÑ ÐºÑлÑкÑÑÑÑ ÑаÑ
Ñ, ÑÑоленÑ, коÑидоÑÑв Ñа Ñн., ÑкÑ, в ÑÐ²Ð¾Ñ ÑеÑгÑ, з’ÑдналиÑÑ Ð¼Ñж ÑÐ¾Ð±Ð¾Ñ Ð² Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð»ÑÑÐ°Ð½Ñ ÑиÑÑÐµÐ¼Ñ Ð»Ð°Ð±ÑÑинÑÑв пÑд мÑÑÑом Ñа його околиÑÑми.
ÐÑÑÑÑка виÑобка Ñ Ð¿Ð¾Ð½ÑиÑниÑ
вапнÑкаÑ
(Ñ. ÐеÑÑбайÑÑке)
УÑвоÑÐµÐ½Ñ Ñаким Ñином каÑакомби бÑли й Ð½Ð°Ð´Ð°Ð»Ñ ÑÑÑно пов’ÑÐ·Ð°Ð½Ñ Ð· ÑÑÑоÑÑÑÑ Ð¼ÑÑÑа. ÐÑ
викоÑиÑÑовÑвали Ð´Ð»Ñ Ð³Ð¾ÑподаÑÑиÑ
ÑÑлей, Ð´Ð»Ñ Ð¿ÐµÑеÑ
овÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñа пеÑÐµÐ²ÐµÐ·ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð½ÑÑабандниÑ
ÑоваÑÑв за ÑаÑÑв ÐоÑÑо-ФÑанко, пÑд ÑÐ°Ñ Ð²Ñйни мÑÑÑÐµÐ²Ñ Ð¶Ð¸ÑÐµÐ»Ñ Ñа паÑÑизани знаÑ
одили ÑÑÑ ÑÐ¾Ð±Ñ Ð¿ÑиÑÑлок.
Ðа ÑÑогоднÑÑнÑй Ð´ÐµÐ½Ñ Ð´Ð¾Ð²Ð¶Ð¸Ð½Ð° ÐдеÑÑкиÑ
каÑакомб оÑÑнÑÑÑÑÑÑ Ð¿Ñиблизно в 2,5 ÑиÑ. км, але Ñ
оÑа би ÑкаÑÑ Ð´ÐµÑалÑнÑÑа ÑнÑоÑмаÑÑÑ Ñ Ð»Ð¸Ñе пÑо 1,7 ÑиÑ. км.
ÐÑÑÑÑка виÑобка понÑиÑного вапнÑÐºÑ (м. ÐдеÑа)
ÐоÑинаÑÑи з 1846 Ñ., пÑоводÑÑÑÑÑ Ð¾Ð¿Ð¸Ñи дÑлÑнок видаÑними наÑковÑÑми - палеонÑологом Ð. ÐоÑманом Ñа геологом ÐаÑбоÑ-де-ÐаÑнÑ. Ð 1929 Ñ. ÑÑвоÑÑÑÑÑÑÑ ÐµÐºÑпедиÑÑÑ Ð´Ð»Ñ Ð²Ð¸Ð²ÑÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ°Ñакомб пÑд кеÑÑвниÑÑвом Т.Ð. ÐÑиÑаÑ. Ðа жалÑ, до наÑиÑ
ÑаÑÑв дÑйÑла лиÑе невелика ÑаÑÑина опиÑÑв гÑÑÑÑкиÑ
виÑобок. У 1965 Ñ. бÑла ÑÑвоÑена оÑганÑзаÑÑÑ «ÐоÑÑк», Ñка по ÑÑогоднÑÑнÑй Ð´ÐµÐ½Ñ ÑÑнкÑÑонÑÑ Ñ Ð²Ð¸Ð²ÑÐ°Ñ ÐºÐ°Ñакомби. ÐÑганÑзаÑÑÑÑ «ÐоÑÑк» пÑоводÑÑÑÑÑ ÑÑÐ·Ð½Ñ Ð°ÐºÑÑÑ Ñодо попÑлÑÑизаÑÑÑ ÐºÐ°Ñакомб.
ÐÑÑÑÑка виÑобка Ñ Ð¿Ð¾Ð½ÑиÑниÑ
вапнÑкаÑ
(Ñ. ÐеÑÑбайÑÑке)
ÐеÑеважно 95-97% одеÑÑкиÑ
каÑакомб Ñ Ð¿Ñдземними каменоломнÑми, ÑÐºÑ Ð¼Ð°ÑÑÑ ÐºÑлÑÑÑÑÐ½Ñ ÑÑннÑÑÑÑ Ñ Ð²ÑдобÑажаÑÑÑ ÑÑÑоÑÑÑ Ð¾ÑÑаннÑÑ
300 ÑокÑв, але Ñ Ð½ÐµÐ²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ° кÑлÑкÑÑÑÑ ÐºÐ°ÑÑÑовиÑ
ÑÑвоÑенÑ, ÑÐºÑ Ð½ÐµÑÑÑÑ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÑÐµÐ·Ð½Ñ Ð³ÐµÐ¾Ð»Ð¾Ð³ÑÑÐ½Ñ Ñа палеонÑологÑÑÐ½Ñ ÑÑннÑÑÑÑ. Так, Ñ Ð¼ÐµÐ¶Ð°Ñ
мÑÑÑа ÐдеÑа бÑли вÑдкÑиÑÑ ÐºÐ°ÑÑÑÐ¾Ð²Ñ Ð¿Ð¾ÑожнеÑÑ Ñ Ð¿Ð¾Ð½ÑиÑниÑ
вапнÑкаÑ
неогенового вÑкÑ, наповнениÑ
залиÑками ÑваÑин (гÑÑн, веÑблÑдÑв, лиÑиÑÑ, ÑÑÑаÑÑÑв, Ñиб, ÑаблезÑбиÑ
ÑигÑÑв, маÑÑодонÑÑв, ноÑоÑогÑв Ñа багаÑÑоÑ
ÑнÑиÑ
). ÐалеонÑологи даÑÑÑÑÑ ÑнÑкалÑÐ½Ñ Ð·Ð½Ð°Ñ
ÑÐ´ÐºÑ Ð²Ñком 3,7 млн Ñ.
Ðб’ÑÐºÑ Ð¼Ð°Ñ ÑÑаÑÑÑ Ð¿Ð°Ð¼’ÑÑки деÑжавного ÑÑвнÑ.
ÐемоÑÑал 411-Ñ Ð±Ð°ÑаÑÐµÑ (м. ÐдеÑа)
* ÐнÑоÑмаÑÑÑ Ð½Ð°Ð´Ð°Ð½Ð° ÐеÑÐ¶Ð°Ð²Ð½Ð¾Ñ Ð³ÐµÐ¾Ð»Ð¾Ð³ÑÑÐ½Ð¾Ñ ÑлÑÐ¶Ð±Ð¾Ñ Ð£ÐºÑаÑни
* ФоÑо ÐойÑÑÑ
овÑÑкого Ðлега Ñа ÐойÑова Ðанила
|