Багатостраждальний стадіон до "Євро-2012" у Львові завис у повітрі. Інвестори ніби є. І водночас їх наче й немає, оскільки угода між владою і тими, хто безпосередньо споруджуватиме арену та інфраструктуру поблизу неї, так і не підписана. Розгляд питання перенесли на лютий. Але хто дасть гарантію, що справа зрушиться з майже мертвої позначки до кінця зими? Он як обіцяли можновладці, що все стосовно інвестора буде відомо до закінчення року - і що з того?

Постійні тупцювання на місці з вирішенням важливих проблем футбольного чемпіонату викликають запитання: а чи не нав'язали нам низку стереотипів щодо масштабності "Євро-2012"? Не претендуючи на істину в останній інстанції, все ж хочеться звернути увагу на кілька міфів, які випливають один з одного, в котрі, схоже, повірили навіть безпосередні учасники (а то й керівники) проекту.


А король - голий?

Розмови про те, що інвестори ледь не в чергах стоять у владних кабінетах Львова й області, аби отримати право будувати стадіон на Стрийській, велися вже давно. Їх активно підігрівали й чиновники. Проте насправді це виявилося блефом.

Але повернімося до джерел. Спочатку була німецька фірма "Гогтіф". Саме вона розробила концепцію, яка пройшла захист перед інспекцією УЄФА. До речі, на цю розробку витратили майже півмільйона гривень з обласного бюджету. Однак потім німців поступово відсунули на другі ролі. Як пояснив в коментарі ЗІК заступник начальника управління капітального будівництва Львівської ОДА Володимир Карп'як, німецька фірма розробила концепцію будівництва нового стадіону, але це не означає, що саме "Гогтіф" мав отримати право на будівництво стадіону: "Проект фірми "Гогтіф" - це навіть не проектна, а передпроектна документація. Ще перед тим, як Україна отримала право на проведення "Євро-2012", було відомо, що фірму, яка будуватиме новий стадіон, визначить на конкурсі міська влада Львова. Управління капітального будівництва Львівської ОДА передало концепцію будівництва стадіону своїм колегам в управління капітального будівництва Львівської міської ради. Чи використовуватиме цю концепцію інвестор, який будуватиме стадіон, вирішуватиме тільки він".

Іншої думки про демарш німецької фірми депутат Львівської міської ради Зиновій Сірик. На його думку, "Гогтіф" не бере участі в конкурсі з визначення інвестора на будівництво стадіону, бо працює надто прозоро. Німці не хочуть бути задіяними в тіньових схемах із львівською землею. "Я звертався до міського голови Львова Андрія Садового із питанням, чому місто не звертається до послуг цієї фірми, яка, власне, й розробила концепцію майбутньої спортивної споруди, однак досі не отримав відповіді", - зазначив Зиновій Сірик. За його словами, справжнього конкурсу з визначення інвестора немає, бо немає конкуренції між учасниками формального змагання.

Однак заявки на участь в конкурсі все ж подано. Від двох компаній - австрійської "Alpine BAU GmbH" та швейцарської "Implenia Global Solution LTD". Проте і тут виникає враження про елементарну відписку. "Я був присутнім на засіданні конкурсної комісії з визначення інвестора, - повідомив депутат Львівської обласної ради Володимир Гірняк. - Результату і бути не могло: всі документи та бізнес-плани підготовлено неграмотно, гарантійних листів не надано. Як можна вважати, що документи представлені добре, якщо на проект на 25 гектарів землі запропоновано бізнес-план на трьох сторінках без жодного кошторису, розрахунків, зобов'язань? Коли нам представлять необхідні документи, ми не знаємо. Запитань зараз до компаній-претендентів більше, ніж відповідей, незважаючи на те, що, за попередніми планами, вже мав бути відомий результат конкурсу".


Чи справді "корито"?

Після перемоги в тендері на проведення "Євро-2012" чи не найпоширенішими були чутки про те, що відтепер для чиновників різних мастей настане райське життя. Мовляв, футбольний чемпіонат - це таке собі корито, з якого ледь не щодня можна бути черпати собі грошенят на безбідне існування. Нібито потечуть фінансові ріки від інвесторів - і всім буде добре.

Однак, як з'ясувалося, грошові мішки не надто поспішають кидатися у, так би мовити, львівську авантюру. Тому й справи з дорогами, аеропортом, готелями, стадіоном та іншими елементами успішного проведення цієї події рухаються ну дуже повільно. Наразі - хіба що на папері.

Крім офіційного оргкомітету "Євро-2012", який діє на рівні області та збирається вряди-годи, до організації прагне наблизитися і кілька відомих особистостей у світі українського спорту і навколо нього. Наприклад, понад півроку тому проводив у Львові прес-конференцію один із тренерів київського "Динамо" Олег Лужний; приблизно з літа робить порухи у цьому напрямку "пенсіонер із необмеженими можливостями" Петро Димінський. Не обходять стороною події й інші не останні персоналії. Наразі важко сказати, на що вони розраховують і для чого це їм. Подейкують, що впливові люди мають свої інтереси у деяких фірмах, які могли б вкласти кошти у цей дорогий проект. А ще на тлі "Євро" можна й попіаритися активніше...


Усе йде за планом?

Однак місцева влада все ще робить добру міну за поганої гри. Оптимізму менше, ніж раніше - проте заяви про те, що жодних проблем з організацією "Євро-2012" не виникне, продовжують лунати. "Навіть делегати УЄФА відзначили, що Львів готується найкраще з-поміж усіх українських міст, - "скромно" заявив перший заступник міського голови Львова, голова конкурсної комісії з визначення інвестора "євростадіону" Олег Синютка. - Те, що конкурсна комісія не встигла провести засідання вчасно, ще нічого не означає. Просто іноземні фірми через святкування Різдва не встигли подати необхідну документацію". Он воно що! Виявляється, винне Різдво, яке у Європі святкують швидше, ніж у нас! Невже раніше ніхто про це не знав?

Наразі ж відомо, що міжнародні футбольні інспектори висловили умову, щоби до 1 червня 2010 року стадіон уже було збудовано. Час ще є, кажете? Ну що ж, побачимо, як із такими темпами ми ці два роки проживемо...

Україна і час