Реґґі Фєдя. 30 березня 2007 року: за удачу
30 March 2007 at 14:20 by g_i
- шеф, дінамівців на мітінг заганяти? - свєтуля сьогодні була страшенно забігана: мусила майже самотужки організовувати мітинги, виступи, а ще координувати дії різних гілок влади, відомств… і на місцях проблєми рішати…
- по хєр, - фєдя, весь запухший, небритий, бухий в жопу, не мав наміру поширюватися про своє бачення сітуації.
- шеф, ну їх люди люблять дивитися… хай би потусувалися на сцені, м’ячика покопали один одному..
- кажу, по хєр, - фєдя перехилив уже яку чарочку. - кого нада, того і бери. бабки знаєш де. - і фєдя дав зрозуміти шо на цьому аудієнцію завершено.
свєтуля розуміла, шо безсонні ночі так просто не даються, тим більше проведені з політичними “друзями-опонентами-конкурєнтами-кровними ворогами” одночасно. тим більше якшо протягом половини ночі так ні до чого і не добазарилися. тим більше коли просто прикадає поганий настрій і депресивні настрої викликані невідомо чим.
ну але і бухати цілий день, забити болт на всьо аргументуючи тим, шо “уже всьо равно. від нас уже нічо не завісіт” - це тоже було якось не по-людські.
тому свєтуля взялася за діло: в рекордні строки надибала парочку публічних осіб шо давно уже нічим крім світських тусовок не займаються, підкопаєву і клочкову..
перша шукає себе у всьому шо під руку підвернеться, бере участь у всіх проектах підряд, мерехтить перед очима.. “світиться”, короче, постоянно - то люди добре знають.
друга тільки то й робить шо розслабляється на венеціанських костюмованих балах замість брати участь у відповідальних змаганнях.
короче, це було саме то шо нада.
а як свєтуля побачила з яким натхненням підкопаєва заговорили про єднання і про краще життя для наших дітей - мало не розплакалася… а ще, вирішила в нагрузку до обіцяної кругленької суми додати невеличку премію. за ініціативність.
клочкова, зато, тусувалася мертвим грузом, і свєтуля за це себе картала - нецільове використання коштів получається. бабки виділила, а віддачі - ноль.
і ж знала, знала! - шо та крім свого тріумфального “как би” двох слів не може видавити з себе.. правда, і строки також піджимали..
“а богатирьова явно переграє” - подумала свєтуля, коли почула ті неймовірні діфірамби в сторону ющенка із вуст першої лєді верховної ради. - “от сука”, додала свєтуля про себе.
але, зрештою, свєтуля таки усвідомила: все йде своїм чередом, махіну запущено - і від того шо вона зробить лишніх двадцять телефонних звінків на хвилину нічого кардинально не зміниться.
кожен знає де його місце і шо йому робити. і нашо той кіпіш? якись дивний спокій і приреченість напали на свєтулю.
в якись момент вона зрозуміла: всьо шо могли вони уже зробили. тепер слово за вищими силами.
- шеф, до вас можна? - завітала свєтуля до фєді в кабінєт.
- шо там знову? - фєдя явно очікував знову явно зайвих двіжух і біганини.
- та нічо… нал’єте чарочку?
фєдя окинув свєтулю вивчаючим поглядом і побачив у неї в очіх то саме шо спостерігав півгодини тому в зеркалі у своїх власних:
- канєшно, свєтуль:) нічо більше і не залишається..
- так, шеф.. нічо уже не залишається.. за удачу?
Також можна випити пива і почитати про блоги і про заробіток на них
4 Responses to “Реґґі Фєдя. 30 березня 2007 року: за удачу”
Trackback URI | Comments RSS
Leave a Reply
Також по темі
- Фєдя: темп
- Фєдя: осінь..
- Фєдя: який день!
- Фєдя: до слави треба готуватися!
- Фєдя: стратєгічєскій аб’єкт
- Фєдя: знову адєса:)
- Фєдя: ромашка
- Фєдя: тривожна інформація
- Фєдя: гастролі..
- Фєдя: бережіть голову!
Ги (: Рухаємося в бік політичної публіцистики? А немає страху що це погано відобразиться на кармі? (:
Не хотілося б у наступному житті бути, скажімо, собакою, якого переїхала вантажівка, чи Януковичем…
np: Knorkator - “2007 - das nächste Album aller Zeiten” — 4-Wir werden alle sterben
це ніяка не політична публіцистика. бач, я коли пишу, звертаю увагу саме на ПОЧУТТЯ І ПЕРЕЖИВАННЯ окремих людей, в даному випадку тільки двох.
політика тут не сюжет, а тільки засіб показати УНІКАЛЬНІ людські стосунки, вчинки, мотиви і потяги - дійсно унікальні, бо я не бачу про шо ще написати шоби розкрити такі цікаві моменти.
якшо хтось бачить тут просто політичну публіцистику - значить, це моя невдача як автора. значить, не зміг переконливо розставити акценти і звернути увагу на то шо є ВАЖЛИВИМ І ПЕРШОЧЕРГОВИМ, а шо тільки другорядною мішурою, декором.
у мене завжди героєм є ЛЮДИНА, а ніяка не політика.
а за карму мою не переживай - якось ми із нею розберемося, тим більше шо не факт шо буде наступне життя:)
Ну не так і я мабуть висловився (: Я, по перше, нічого не доводив, а навіть навпаки - спитав (:
А по друге, переживати за чиюсь карму - псувати свою карму. (;
Я просто не завжди сприймаю зацікавленість людей політокою як щось природнє. Імхо це щось наносне, результат соціального програмування.
ти правий, то не є природнє. але, бач, головний герой нерозривно пов’язаний з політикою:))
відхреститися від неї і сказати шо того не існує також неможливо, а людині, для якої політика становить і величезний професійний інтерес - тим більше.
якшо спитав - то вот постарався якось відповісти:)
ну, а про карму, якшо чесно, я такого не знав.. ну, шо переживати за чиюсь - псувати свою.. та й взагалі шось я не дуже в курсі про ці діла:)