This version of the page http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5336 (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2008-06-09. The original page over time could change.
Кримська Свiтлиця :: Текст статт╕ "Н╤ЧКА ЛУКАВАЯ"

Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З потоку життя (1587)
З перших уст (333)
Українці мої... (524)
Урок української (463)
Душі криниця (617)
Ми єсть народ? (142)
"Білі плями" історії (522)
Резонанс (515)
Крим - наш дім (239)
Бути чи не бути? (34)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (97)
Мовно-комп'ютерний конкурс (94)
Порадниця (105)
Смішного! (78)
Додатки
"Джерельце" (226)
"Будьмо!" (225)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
KОНКУРС ДУХОВНО╥ КРАСИ «КРИМЧАНОЧКА»
Марин╕ CИДОРУК 15 рок╕в. Вона навча╓ться у 9-Б клас╕ НВК «Укра╖нська школа-г╕мназ╕я»...

АМЕРИКАНСЬКА УКРА╥НКА З ШИРОКОЮ ДУШЕЮ
Познайомились ми з 27-р╕чною Мар╕йкою Соневицькою за годину до в╕дправлення потяга...

ВИШИВАЛЬНИЦ╤ НАРОДЖУЮТЬСЯ НАВЕСН╤
Так, так! Бо мають з материнським молоком ув╕брати в себе красу природи, ╖╖ дивовижн╕ оновлен╕...

ОБРУЧКИ З НАТЯКОМ ╤ ТУФЕЛЬКУ З СЕКРЕТОМ
...подарували С╕мферополю на День м╕ста ковал╕

ДЛЯ ВАС, ЗАВЗЯТ╤ ЮНАКИ
У травн╕ – 64 роки в╕д дня написання в╕рша «Люб╕ть Укра╖ну» В. Сосюри.


Опитування
Чи треба Укра╖н╕ вступати в НАТО?
Так! Це унеможливить рос╕йську експанс╕ю.
Н╕! Не треба дратувати Рос╕ю.
Не знаю.

Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:
















гЮБЮМРЮФЕММЪ...








Головна сторiнка > Текст статт╕
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 23.11.2007 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 23.11.2007
Н╤ЧКА ЛУКАВАЯ

З ╕стор╕╖ п╕сень

П╕сля довго╖ дороги з Ки╓ва у р╕дне село Сальне на Черн╕г╕вщину Одарка Романова при╖хала майже п╕д веч╕р. Хоч була стомлена, заснути н╕як не могла. Молоду вродливу ж╕нку обминав сон, непоко╖ли давн╕ спогади - то рад╕сн╕, то сумн╕...
Згадалось перше побачення з╕ ставним чорнобровим паничем, що при╖хав на л╕тн╕ кан╕кули до сво╓╖ т╕тки. Побачила його на вечорницях. Дуже гарно сп╕вав, хвацько танцював. Д╕вчата не зводили з нього очей. Але т╕льки ╖╖ запросив прийти до ставка, до двох розлогих верб та калинового куща. На побачення взяла пучечок прохолодно╖ м’яти, бо ж бабуся розпов╕дала: якщо юнак в╕зьме в дарунок в╕д д╕вчини м’яту, то вже н╕коли ╖╖ не забуде.
Було ще к╕лька побачень, але через к╕лька дн╕в панич по╖хав, не попрощавшись, не залишивши адреси. Одарка тяжко переживала зраду. Перша ╖хня н╕ч була ╕ та╓мничою, ╕ чар╕вною, ╕ водночас лукавою...
Через к╕лька рок╕в в╕рш "Л╕тня н╕ч" вихлюпнувся з ╖╖ чутливо╖ душ╕ ╕ ув╕брав у себе два протилежн╕ почуття - н╕жний л╕ричний спомин ╕ г╕ркоту розчарувань,
Йшов 1887 р╕к, Одарц╕ ╤ван╕вн╕ виповнилося тридцять чотири роки. В╕рш над╕слала вона ╤ванов╕ Франку. Великий поет зробив к╕лька стил╕стичних правок. У сво╖й прац╕ "З останн╕х десятил╕ть XIX в╕ку" в╕н схвально в╕дгукнувся про творч╕сть Одарки Романово╖, вм╕стив ╖╖ в╕рш в антолог╕╖ "Акорди" (1903 р╕к). Видавець, в╕домий укра╖нський поет Олекс╕й Коваленко подав цей в╕рш у доб╕рц╕ твор╕в Одарки Романово╖ в "Укра╖нськ╕й муз╕" (1909 р╕к). Через десятки рок╕в ╕м’я Одарки Романово╖ з’явилося в третьому том╕ "Антолог╕╖ укра╖нсько╖ поез╕╖". У стисл╕й б╕ограф╕чн╕й дов╕дц╕ упорядники написали: "Дати народження ╕ смерт╕ нев╕дом╕".
Нема про не╖ жодно╖ статт╕ в "Укра╖нськ╕й Радянськ╕й Енциклопед╕╖", нема згадки в "╤стор╕╖ укра╖нсько╖ л╕тератури" у восьми томах.
Невже, кр╕м зб╕рки "П╕сн╕, думки, легенди", видано╖ у Ки╓в╕ в 1896 роц╕, н╕чого б╕льше не залишила вона в л╕тератур╕? Н╕, це зовс╕м не так.
Народилася Одарка Романова 18 березня 1853 року в сел╕ Сальне Н╕жинського пов╕ту на Черн╕г╕вщин╕ в ╕нтел╕гентн╕й родин╕, що дуже любила укра╖нськ╕ народн╕ п╕сн╕. Деякий час Одарка мешкала в Москв╕, де навчалася музики та сп╕ву. Захоплювалася театром, була в дружн╕х стосунках з Мар╕╓ю Заньковецькою. Жила у сво╓му сел╕ на Черн╕г╕вщин╕, а з 1907 року в Ки╓в╕, а пот╕м - у передм╕ст╕ Ки╓ва Кита╓в╕, де 14 кв╕тня 1922 року в╕д╕йшла у в╕чн╕сть.
╥╖ творчий доробок досить багатий: балади, поетичн╕ казки, л╕ричн╕ п╕сн╕, публ╕цистичн╕ статт╕, к╕лька зб╕рок опов╕дань. Одарка ╤ван╕вна була в дружн╕х вза╓минах з родинами Косач╕в, Лисенк╕в, Старицьких. П╕д час зустр╕ч╕ з Миколою Лисенком прочитала йому св╕й в╕рш "Л╕тня н╕ч", ще й насп╕вала свою мелод╕ю до нього. ╥╖ записав ╕ обробив композитор.
Поетичн╕ твори Одарки Романово╖ пройнят╕ щирим сп╕вчуттям до трудового люду. Залюбки розробляла фольклорн╕ мотиви ╕ не лише укра╖нськ╕, а й св╕тов╕. Досить назвати ╖╖ твори "Перемет та Переметиха", "Народна легенда", "Л╕нг - Лун. Китайська легенда". Усп╕шно розробляла п╕сенно-музичн╕ форми: "Колисанка", "Симфон╕я", "Баркарола" та ╕нш╕. ╥╖ поетичн╕ твори дуже близьк╕ до укра╖нських народних п╕сень. Це, зокрема, "Де ти?", "З п╕сень молодост╕". Музичн╕сть ╓ одн╕╓ю з характерних ознак твор╕в Одарки Романово╖. Вони дуже подобалися великому нац╕ональному композиторов╕ Микол╕ В╕тал╕йовичу Лисенку. На ╖╖ в╕рш "Де ти?" в╕н написав чудову мелод╕ю. ╤ ця п╕сня стала популярною, улюбленою в народ╕. Автограф Миколи Лисенка на текст╕ в╕рша "Де ти?" нин╕ збер╕га╓ться у в╕дд╕л╕ рукопис╕в Центрально╖ нац╕онально╖ б╕бл╕отеки ╕мен╕ В. Вернадського НАН Укра╖ни серед матер╕ал╕в письменниц╕ Одарки Романово╖.
Особливо ж зачарову╓ ╖╖ п╕сня "Н╕чко лукавая" - мр╕йлива, з тонким переживанням людини, чутливо╖ до краси, схильно╖ до ф╕лософсько╖ думки про сенс життя. Ця неповторна пейзажна м╕н╕атюра стала прекрасною п╕сенною перлиною. Вона назавжди ув╕йшла до золото╖ музично╖ скарбниц╕ укра╖нського народу, ╖╖ виконують численн╕ колективи. Народн╕ артистки Укра╖ни, бандуристки Криворотов╕ недавно записали ╖╖ на диск.
Володимир КАПУСТ╤Н, письменник.

Одарка РОМАНОВА
(1853 - 1922)
Л╤ТНЯ Н╤Ч
Н╕чко лукавая,
Н╕чко ц╕кавая.
Нащо людей
чарувать?
Кв╕тами в╕яла,
Зорями с╕яла...
Як т╕╖ зор╕ достать?
╥х не сп╕йма╓мо,
Н╕чку спита╓мо:
Що вона
людям дала?
Мр╕╓ю новою
П╕сню чудовую,
Наче отруту, влила.
Н╕, не отрутою -
М’ятою, рутою
В╕яла н╕чка в в╕кно...
Спать не хот╕лося,
Серцю приснилося
Все, що минуло
 давно.
(1890-т╕ роки).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 23.11.2007 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5336

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 3-й поверх, кiмн. 19-22, 24.
тел: (0652)51-13-24; E-mail: wik@swit.crimea.com
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков