A A A
Размер шрифта: Поспілкуватися з дітьми, які проходили незалежне тестування в школах міста, не пускали навіть журналістів

Батьків всередину приміщення також не пускали – вони вболівали за своїх дітей під стінами шкіл, ховаючись від дощу під парасолями.

– Що в рюкзаку маєш, – питає міліціонер кореспондента при вході в Школу №6, де за годину має початися незалежне тестування.

Пояснюю, що там у мене фотоапарат, представляюся.

– Ой, ви вже спізнилися, – каже пані з бейджиком, яка стоїть поруч правоохоронця. – Громадських спостерігачів реєстрували тільки до 10.00.

Пояснюю, що не реєструвався як спостерігач – хочу тільки кілька хвилин поговорити з учнями.

• Тоді вам взагалі не можна тут бути, – відповідає пані. – Спілкуватися можете за дверима школи.

Під школою, ховаючись від дощу під навіс і парасолі, стоять пані та дядечки – це батьки дітей, які проходять тестування. Жінки кажуть, що переживають більше за самих дітей. Трохи далі від жінок самотньо стоїть чоловік, крутить у руках телефон.

– Син вже зайшов у школу, – розповідає Микола Камінський. – До тестування ще майже година, думав, ще поговорити з ним, але “абонент вже в зоні недосяжності”.

Пан Микола критикує незалежне тестування. Особлива незручність для нього – добирання – на тестування чоловік із сином приїхав з Підволочиська.

– Виїжджав вранці, то на дощ не показувало, – розповідає чоловік. – А тут полило, то я вже купив парасолю. Стояти холодно – то заодно піду на ринок купувати куртку.

О 10.30 в школу ще добігають учні. Дехто одягнений парадно – в костюмах. Хтось просто в джинсах і куртках. Багато йдуть із пляшками водички в руках.

• Тестування не боюся, – каже, піднімаючись сходами школи Олександр Шевчук. – Думаю, хто має знання, справиться.

Тестування починається об 11.00. Близько 14.00 учасники починають виходити. Зачинивши за собою двері школи, дістають телефони і починають дзвонити. Декого одразу ж зустрічають батьки – гостять шоколадками, пиріжками та напоями.

– Ну, як? Не замучився ти? – перемовляються між собою учні, йдучи до зупинки.

– Та не дуже, але з літератури більшість питань вгадував.

Ті кілька учнів, з якими нам вдалося поспілкуватися біля шостої школи, кажуть, що найскладніші завдання з української мови та літератури.

– Такого, щоб щось у школі не проходили, не було, – каже учениця Христина Орлик. – Але часу могло б бути трохи більше.