A A A
Размер шрифта: Торгівля у місті нині стоїть на порозі значних перетворень, йдеться у Програмі економічного та соціального розвитку Тернополя на 2008 р. Мовляв, торговельні підприємства, якраз “перебувають у процесі пошуку свого місця на споживчому ринку, створення власного іміджу”. Напевно, чиновники забули, що ще у 1836 році наше місто отримало право на проведення 12 ярмарків у рік і стало важливим торговим центром міжнародного значення

Поселенці мали пільги

Оборонний замок, що мав перекрити дорогу туркам і татарам на Східну Галичину, над Серетом почали зводити у 1540 р. Місто назвали Тернополем.

- Зростало воно у місцях здавна заселених, на шляху, що служив вигідним торговим трактом, - каже краєзнавець Любов Бойцун. - Останнє й стало поштовхом до швидкого зростання міста.

На нове місце, за її словами, поселенців зваблювали не тільки різні пільги, а й сподівання на надійний захист за фортечними мурами. Будівництво у свою чергу потребувало вправних рук ремісників. Майстри прибували звідусіль. Мури росли, місто розвивалося. У 1548 р. будівництво замку завершили. Тоді ж утворили Тернопільський став як один із елементів фортифікації.

- Королівський привілей від 15 квітня 1540-го про надання Яну Тарновському права на спорудження укріплення і заснування Тернополя звільняв жителів від усіляких податків і повинностей на 15 років, - продовжує співрозмовниця. - Однак 20 січня 1548 р. король надав місту магдебурзьке право і знову звільнив його мешканців від усіляких поборів, надавши право на щотижневі торги та три ярмарки. Уже в 1550 р. король Зигмунд Август у новому привілеї відзначав, що дідич (власник) міста робить все для належного укріплення і розбудови Тернополя, а крім того, вказав, що через місто проходить широкий і зручний гостинець, тому доцільно, щоб візники і купці із сіллю та іншим товаром, проїжджаючи із Галича, Коломиї, Коропця до Кременця та інших міст Волині, платили мито на користь власника.

І сіль, і сукно

Міщан звільняли від королівських оплат, окрім пограничного збору. Утім, стверджує науковець, місцевим не доводилося здійснювати далеких подорожей, адже Тернопіль цілком забезпечували товарами заїжджі купці.

- Через шість років місто отримало ще й право складу на різні товари, особливо на сіль із руських копалень, - додає пані Бойцун. - До цього його мав лише Львів.

Сплачували купці мито і за право складу. Як свідок цього привілею на Старому ринку міста, що був неподалік замку, були розлогі приміщення з арками і переходами, призначені під склади. Пізніше там торгували різним крамом.

Була, за її словами, на тому торжищі ще одна пам’ятка розвитку торгівлі – так звані суконниці (приміщення для зберігання і продажу тканин – прим. ред.).

Власне, Михайло Грушевський, як стверджує пані Бойцун, відзначав, що вже 1564 р. серед привілейованих міст, увільнених від мита, називали і Тернопіль.

Ярмаркували цілий рік

Акти другої половини ХVІ ст. засвідчують, що цілий ряд ярмарків, котрі тут відбувалися, виходили за межі містечкових торгів. Усе сприяло розвитку ремесел, а відтак ремісничих цехів як структур середньовічного міста.

- Особливо важливим для історії нашого міста став ярмарок святої Анни (Ганни), започаткований у 1726-му, - каже фахівець. - Починалося торжище 26 липня і тривало два тижні. Особливо воно славилося кінними торгами. Цей ярмарок мав навіть міжнародне значення, сюди приїжджали купці з Угорщини, Чехії, Росії й інших країн. Під час торгів відбувалися й кінні змагання. На свято приїздили театри і циркові трупи, крутили карусель.

Усе дійство, за матеріалами, які відшукала краєзнавець, проводили на Торговиці (або Кінській торговиці) - тепер це майдан Волі. У кінці ХІХ-на початку ХХ століття характер ярмарку дещо змінився, проте торги відбувалися аж до “визволення” у 1939 році, стверджує вона.

- Усе зазначене доводить, що насамперед торгівля допомогла місту швидко економічно перевершити значно старіший Збараж, - вважає Любомира Бойцун. - Відтак означення Тернополя, як міста “під Збаражем” - пішло в історію.

Товарооборот зростатиме

На початку 2008 р. торговельно-побутова мережа міста включала 2323 об’єкти, (2169 - станом на 01.01.2007 р., тобто приріст становить близько 10%).

Роздрібний товарообіг (розрахунковий) за 2007 р. склав 1472,1 млн грн. Передбачається, що він зросте на 25% і становитиме 1840 млн грн.

Сучасна торгівля міста - це достатньо сформоване конкурентне середовище, представлене 631 магазином і павільйонами із продажу продовольчих і промислових товарів та 271 закладом у сфері ресторанного господарства. У місті функціонує 30 ринків. Там облаштовано близько 5000 торгових місць. Упродовж 2007 р. у місті відбулося три ярмарки з продажу сільськогосподарської продукції.

Витяг із Програми економічного та соціального розвитку Тернополя на 2008 р.