Заступник голови Чернігівської обласної ради Олег Обушний, аналізуючи виконання рішень обласної ради, зокрема, використання коштів обласного бюджету, відвідав днями Менський район. Він разом з головами Менської райдержадміністрації, районної ради Сергієм Костючком та Михайлом Котом побував у нещодавно відремонтованому пологовому відділенні Менської центральної районної лікарні, кошти на яке було виділено з обласного бюджету з ініціативи фракції „Наша Україна” в облраді. На ремонт і облаштування було використано 200 тисяч гривень. Заступник голови обласної ради та керівники району ознайомилися з інфраструктурою інших закладів. Вони побували у Макошинській районній лікарні №2, де найзлободеннішою проблемою, що потребує невідкладного вирішення є газифікація приміщення. Тож Олег Олексійович ск... Читати далі »
«Прилуччина очима Олексія Савона і його сподвижників» - такою була тема останнього, 252-го, засідання Прилуцького міського клубу книголюбів «Джерело». А загалом воно присвячувалося презентації книг Олексія Антоновича «Матеріальна культура Прилуччини. Промисли і ремесла» (2004), «Удай тихоплинний» (2007) та «Прилуччина. Енциклопедичний довідник» (2007) у співавторстві з Дмитром Шкоропадом.
Для джерельчан ця зустріч стала неабияким святом: не так уже й часто на засіданнях клубу вшановують науковців, до того ж, тих, хто відкриває забуті сторінки історії рідного краю. До речі, перший виступ Олексія Антоновича у клубі книголюбів був присвячений долі Миколи Костомарова, його перебуванню у Дідівцях.
Закоханість в історію, бажання дослідити її починаються з батьківського порогу, зі шкільни... Читати далі »
Хто скаже, що життя тут завмерло? Навпаки. Воно вирує — люди гудуть, мов бджоли. Деякі підтримують одного «винуватця» жорсткої суперечки, інші займають абсолютно протилежну позицію.
Інформація для роздумів
Розташувалося це село на краю Чернігівщини – у Семенівському районі. І хоча населений пункт має назву, тотожну міцному металу, — таке враження, що цей Залізний міст ось-ось розколеться навпіл. Підточує його залізні опори іржастий грибок, роз’їдаючи стояки… Люди розділилися у своїх поглядах, суперечках, судженнях, оцінках… Кожна сто... Читати далі »
Прилуки – місто творче, адже тут проживають багато талановитих і здібних людей Та, на жаль, їм нерідко доводиться зіштовхуватися з проблемами, подолати які інколи буває доволі непросто. Обговорити цю тему за круглим столом у арт-кафе “За двома зайцями” 20 грудня зібралися місцеві письменники, художники, майстри народної творчості. Голова місцевого осередку “Просвіта” Валентина Грибенко внесла на розгляд круглого столу кілька ідей щодо підтримки творчих особистостей, які були схвалені зібранням. Пропонувалося,... Читати далі »
Завдяки управлінню культури і туризму обласної державної адміністрації мені вдалося проїхати по історико-рекреаційних об’єктах Козелецького району за маршрутом: Чернігів – Лемеші – Данівський монастир – Покорщина – Козелець – Остер. Початок — Лемеші Село Лемеші — звичайне собі село, що розташоване обабіч Козельця. Лемешівці, мабуть, вже звикли до постійного відвідування приїжджими їхнього села. Якби не було тут визначної пам’ятки – Трьохсвятительської церкви – напевно, сюди б не прибувало стільки гостей з багатьох регіонів не лише Укр... Читати далі »
Відоме всьому світові зображення меандра приписують грекам. Але як воно з’явилося на стоянці первісних людей у Мезині за тисячі років до греків? Отже, з України походять і греки, і єгиптяни? І Христос був гуцулом? У 1912 році на міжнародному з’їзді антропологів та археологів у Женеві український вчений Федір Вовк представив результати дослідження Мезинської стоянки, що належить до епохи пізнього палеоліту. Так світова наука дізналася про існування самобутньої культури, що існувала на території сучасної України в період від 17 до 10 тисячоліть до на... Читати далі »
Чи знаєте ви, що: — пасинок Миколи Костомарова видавав у 1914 — 1917 роках «Прилукский голос»; — євреї в Прилуках 1926 року становили 36% мешканцiв мiста, а за часiв гетьманiв Скоропадського i Апостола були виселенi; — у Приморському краї Росiї з 1891 року є село Прилуки, засноване нашими земляками. Нащадки прилучан вирощують рис, сою, абрикоси i женьшень; — московськi вiйська 1659 року знищили мiстечко Срiбне, 1239 — орди Батия, 1482 — кримський хан Менглi-Гирей; — на мiсцi ладанського Покровського монастиря до прийнят... Читати далі »
Чи не найпiвнiчнiша точка України. Поруч — лiси та кордон з Росiєю. Тi, хто переглядав книгу Леонiда Кучми «Україна — не Росiя», мимоволi запам’ятали назву села Костобобрiв. Майбутнiй Президент України деякий час навчався у тамтешнiй школi. Але навряд чи хто знає, що саме звiдси родом Iсаак Мазепа — керiвник уряду Директорiї часiв Петлюри, та й з цiєї глибинки походить родове корiння Ганни Полiтковської (уродженої Мазепи) — відомої росiйської журналiстки, яку було вбито минулого року на день народження Путiна. «Нiякої рiзницi мiж селом Костобобрiв ... Читати далі »
Менi пощастило провести два незабутнi днi з нiмцями, уродженцями Бахмаччини, якi приїхали пiсля довгих рокiв розлуки з рiдним краєм. Пiд час спiлкування з ними я зрозумiла, що слова про любов до Батькiвщини дiйсно наповненi для таких людей надзвичайно глибоким змiстом. Але спочатку — про їхнi долi. Розлука тривалiстю 63 роки У вереснi 1943 року, коли до теренiв Бахмаччини наближались радянськi вiйська, нiмецька окупацiйна влада видала наказ про евакуацiю до фатерлянду мешканцiв шести нiмецьких сiл Дм... Читати далі »
Сучасна людська природа така, що ми помiчаємо тiльки те, що привертає увагу якимось блиском, свiтлом або що прорекламоване в буклетах. Це великою мiрою стосується i туристичної перлини Чернiгiвщини — Новгорода-Сiверського. Частково розкрив для мене невiдому Новгород-Сiверщину, за що йому й спасибi, Борис Домоцький. Призупинити швидкiсть обертання планети Земля! Подорож варто почати з Центральної площi — там споруджено пам’ятник князю Iгорю, який постiйно освiтлює затемнене Сонце. Ось як про це розповiдає «Слово о полку Iгоревiм». «То було — на свiтле сонце Подивився Iгор власне, Подивився i побачив, Що воно над вiйськом гасне». Якщо подивитися, куди їде князь Iгор iз пiднятим мечем, то можна зрозумiти, що його лють викликали не тiльки половц... Читати далі »
«Краса врятує свiт» — ця фраза традицiйно вважається витвором росiйського письменника Федора Достоєвського. Хоча її сутнiсть вiчна. Керувалися люди нею завжди. Щоправда, не всi. Коли подивишся навкруги — душа скорботою повниться. I не з тiєї причини, що потривожила душу iншого росiянина Радiщева. Той обурився царським ладом у своїй книзi «Подорож вiд Петербурга до Москви», за що й поплатився засланням у Сибiр. Я про це не нагадував варвинцевi Миколi Обернiєнку, якого пам’ятаю зi шкiльних лiт i якого зустрiв через кiлька десятилiть пiсля закiнчення... Читати далі »
