У кожній поїздці на мій виборчий округ, під час зустрічей з громадянами–виборцями, спостерігаю дві суперечливі (а часом і взаємно виключні) тенденції: подальше руйнування господарства, суспільно–економічних відносин і культури в сільському середовищі, а водночас – дуже повільне зростання паростків майбутнього цивілізованого ладу.

Гірко про це говорити, але подальше антинародне руйнування не лише сьогодення, а й перспектив українського села відбувається нерідко за участю… самих селян.

Бо це селяни Чернігівщини нині погоджуються продавати молоко переробникам і їх посередникам по 1,4 гривні за літр, коли пляшка води коштує не менше 2 грн. І це селяни Чернігівщини минулого літа оптом продавали яблука варягам з Донецька, які завантажували і вивозили десятитонними причепами кращі сорти п... Читати далі »

Свого часу «Сіверщина» докладно писала про те, що Авдіївка — єдине село в області, де здійснюється благодійний проект з підтримки селянства американською організацією «Хайфор продакшн».
Ця організація надає чималу допомогу селянам у багатьох країнах світу. Було оголошено конкурс на кращі проекти, і переміг якраз проект, складений Галиною Ілляш з Авдіївки. Енергійна жінка вже кілька років разом з деякими односельцями вийшли з реформованого колишнього колгоспу зі своїми земельними і майновими паями, і люди господарюють окремо, об’єд¬навшись у коопера... Читати далі »

Знову «молочна» проблема колотить наше поліське село, і назрівають мало не молочні війни. Принаймні доходить вже до призабутих дещо страйків.
При шаленій інфляції, подорожчанні товарів і послуг майже не зростає закупівельна ціна на молоко, яке заводи купують у селян. А останнім часом навіть знижується — з 1,80 гривні до 1,60. Молокозаводи пояснюють усе це чим завгодно, в тому числі також інфляцією, тобто подорожчанням для них енергоносіїв і матеріалів, але скоріше можна говорити про змову монополістів. Контролю держави, який повинен бути навіть при... Читати далі »

Дивна річ — людська пам’ять. Вибіркова, зберігає чомусь те, що їй хочеться. За роки й десятиліття я вже забув багато чого і, нехай вибачать, багато кого, навіть імена та прізвища. Але от пам’ятаю, як звали коня у колгоспній бригаді, з яким я, підліток, пропрацював свій перший у житті робочий день (у суспільстві, бо домашня робота — саме собою). Того гарного великого коня звали Чалий. І зараз я міг би перейти мало не на поезію, пісні, і все на одну неосяжну тему — про тисячолітнє співіснування людини і коня. Трудове, бойове, ліричне. Потонути і у власних с... Читати далі »

Як повідомили працівники обласного управління Міністерства з надзвичайних ситуацій, перед старим Новим роком, в області було сім пожеж.
Зареєстровано 7 побутових пожеж (с.Монастирище Ічнянського району; с. Суничне Щорського району; с. Лугове Менського району; м. Чернігів, автокооператив № 27; с. Карильське Коропського району; с. Присторонь Ріпкинського району; м. Чернігів, вул. Стрілецька). На місці пожеж в с. Карильське Коропського району виявлено труп господарки будинку, 1937 року народження, в с. Присторонь Ріпкинського району - знайомого господаря будинку, 1971 року народження. Вогнем пошкоджено 7 будівель та майно.
П"ємо -- горимо! Простір для чужинців звільняємо!

За повідомленням управління капітального будівництва облдержадміністрації, згідно з «Програмою соціально-економічного розвитку Чернігівської області за участю ВАТ «Укрнафта» на 2007 рік» завдяки клопотанню голови облдержадміністрації Володимира Хоменка профінансовано роботи по добудові школи в селі Українське Талалаївського району на суму 300 тисяч гривень. Роботи на будівництві відновлені, об’єкт буде зданий в експлуатацію до кінця поточного року.
Прес-служба облдержадміністрації
Від редакції. Приємно, що справа, започаткована попереднім г... Читати далі »

Загальні враження від побаченого та почутого
Село Плоске, що в Носівському районі, оточене густим лісом, а від городів до лісових насаджень в’ються невеличкі річечки, що залишилися в спадок від колишньої діяльності меліораторів.
Цієї осінньої пори кожен з мешканців села знаходить якесь для себе заняття: хтось на городі ще із запізнілою картоплею порається, дехто з буряками справляється, бо цього року врожай на них удався, інші – сидять на березі річки з вудками. А хтось вештається біля магазинів. І хоча в Плоскому заробити пристойних грошей неможливо через відсутність працюючих об’єктів, усе ж копійчина, хоч яка, та знайдеться для ста грамів вогняного напою. А тут ще завдяки продавцям магазинів, яких у цьому невеличкому селі аж п’ять (у самому центрі села – три), можна... Читати далі »

Стара хата і новий будиночок
прагнуть нас напоумити

Їдучи з Холмів до райцентру Семенівка, не оминути перехрестя доріг із невеличкою бензозаправною станцією на узбіччі.

На нечастих подорожніх, котрі опиняються у цьому закутку Чернігівщини, незабутнє враження справляє не бензозаправна станція, розташована серед заростей диких трав, а хата навпроти, на протилежному боці дороги. Власне, це скоріше не хата, а залишки колишнього житла, нині покинутого мешканцями.
Від цієї дивної хати, колись солідно складеної з дубового бруса, а нині – мовчазного об’єкта із напівпроваленою стріхою, не можна відірвати очей. Важко пояснити, що саме так приваблює у цій незвичайній, а водночас живописній споруді.
Ніби руїна, але вікна не побиті; за дбайливо пофарбованою у яскравий зелен... Читати далі »

У Сиберіж скоро ходитиме тролейбус… Може, це й жарт, але не такий далекий від реалій. Враження, що це село – на недалекій околиці Чернігова, особливо якщо порівняти з величезною територією і відстанями по області загалом. Саме місто постійно розростається на північний захід, по Гомельській трасі. Підприємства, магазини, офіси, житлові райони…
Здається, ледве виїдеш за місто, промчиш передмістя, дачні містечка – і ось він, поворот з траси на Сиберіж. А, між тим, це вже починається Ріпкинський район, один з найбільших в області, з його кількома колиш... Читати далі »

Селянина вiдверто тримають за дурня. Якщо, мовляв, ми справдi дамо тобi землю, її в тебе скуплять за безцiнь, а Україна втратить свiй найцiннiший скарб — землю.
Наслiдки такого «реформування» земельних вiдносин на селi катастрофiчнi. З одного боку, земля де-юре i де-факто втратила господаря i пiшла по руках. З iншого, — це стимулювало процеси руйнування села.
Як не дивно, окремi реформатори в цiй руйнацiї вбачають певний позитив. Наприклад, заступник начальника головного управлiння агропромислового розвитку областi А.Максак. Цитую: «На терит... Читати далі »

Село Перепис у цьому роцi збунтувалося: усiх корiв — лейкозних i здорових — вирiшило виганяти на пасовище однiєю чередою!
— Нема у нас лейкозу! — кричали люди на сiльському сходi.
Вiрусна хвороба, через поставлений дiагноз якої доводиться забивати тварин, добряче дiстала практично кожного власника корів. А їх на 218 господарств залишилося вже 88. Сiльський голова Вiктор Лозбень торiк здав двi корови, а купив восени у Хоробичах нову — вже весною вона лейкозна. Тамара Буряк вiдправила одну за одною на забiй чотири корови. Єрмак Наталiя здала ... Читати далі »