Наче й зарплата у мене непогана, і, всеодно, якби не всякі халтурки девелоперські, мучився я б набагато більше. Тож, вирішив прикинути, скільки ж мені треба грошей для нормально функціонування. Підрахунок робився не лише з погляду на власну персону, а й з позиції середньостатистичного чувака мого віку.

Не для розкішного життя і не для тупого існування, а так, що почувати себе людиною. Одразу скажу, шо всі підрахунки досить приблизні і не для всіх підійдуть. Але, думаю, вони цілком справедливі і кожен, методом підміни статей витрат на власні, зможе підрахувати і собі суму, необхідну для місяця існування в стольному граді.

Одразу додам, що в даному аналізі не враховують витрати на бухло, сігарєти, тьолак, сємєчкі, свадьби, інвестиції, власний бізнес, стратегічне планування і теде. Просто живемо і ніщо нас не колише! (А по іншому поки що і не можна - я б і радий стати меценатом, так… ладно…)

Ще примітка. Якщо наш чувак не із “панаэхавших тут”, а по-арійському чистий і справжній корінний киянин, то йому нафіг не треба цей пост - жити є де, мама погодує, мама шкаперточки чисті дасть Ну на крайняк можна підти на роботу листівки передвиборчі роздавати - на півасік буде!

Отже …далі »

На ці думки наштовхнув мене один класний чувак (який зараз певно сидить з ноутом на даху свого будинку, дивиться на місто, курить індійські цигарки і юзає сусідський незапаролений вай-фай ), який, одразу скажу, ніфіга не націоналіст…

Так от, якщо подивитися на все з точки зору якогось гуцула, який собі мирно там пас овець, обробляв землю (чи чим вони там займаються) і нікого не чіпав… тут він дізнається, що тепер він живе в Союзі. У нього відбирають землю, його родичів засилають до Сибіру, а потім ше й примушують воювати за цей державний лад.

І чи визволитель гвалтує власний народ, чи відбирає у нього всю їжу, чи вбиває власних вояків? Чи кидає їх на гарматне мясо? Німці так робили зі своїм народом під час бойових дій? Німці розстрілювали власних солдатів?

Тож питання, як висловився мій товариш в тому, чи дійсно можна вважати визовлителем загарбника, який переміг іншого загарбника? Чи можна присвоювати статус визволителя загарбнику, який просто вбив менше людей, ніж інший?

P.S. Одразу скажу, що я недаремно привів приклад гуцула, бо люди в різних регіонах малли різні погляди на те, в якій країні вони живуть. Я не звинувачую людей, я звинувачую тодішню державу і устрій, бо вбивали не солдати (адже, скажімо, ті ж українці зі східної України, маючи зовсім інше виховання та погляди, дійсно воювали за свою країну - іншої в них не було, на жаль…), а вбивав Сталін.

А я дякую тим ветеранам Радянської Армії, дякую ветеранам УПА, які в військових умовах не переставали бути людьми і боролися, хоч і кожен за свою, країну…

Не знаю навіть як почати. Я просто злий. Ці вибори мера Києва… Усі ці палатки, обіцянки-цяцянки… Згадую усілякі вибори до 2000 року - то тоді ж перед виборами хоч намагалися задобрити людей, а тут лише “завтраками” годують (якщо не враховувати гречку для бабульок радянської закалки - основного електорату нинішнього мера) - Метро на Троєщину - вже в 2011 році!, Нова розв’язка - вже через стіки-то років! (читай: дуже скоро) і т.д.

В той же час, в самій столиці повний аншлаг бездіяльності. Вірніше, діяльність є, але яка? Знищення парків та заповідників, забудова, гроші, гроші, гроші…

Натомість біля станцій метро жодного смітника, а на вулиці Грушевського, одній з центральних, де розміщено Уряд України та Верховну Раду, утворюються котловани по кілька метрів в діаметрі прямо під проїзджаючим транспортом (це сталося вчора - провалилася задня частина автобуса), можна згадати і подібний випадок взимку, коли під лідером одного з київських гуртів раптом утворилося провалля з гарячою водою. Якби не друзі музиканта, що були поруч, вибратися йому було б складно - опіки були по всьому тілу.

А взагалі, підставою до написання цього посту була звичайна гранітна сходинка в звичайному переході біля виходу зі ст. метро “Політехнічний інститут” - вона просто сповзла і тепер утворює не горизонтальну площину, а кут градусів так на 60. Коли ідеш, то непомітно. А коли стаєш - то ногу можна поламати. Особливо зимою, коли і нормальні гранітні сходинки досить слизькі. І що головне, цю сходинку не можуть поремонтувати уже два роки. Що я ще можу додати? Напевно те, що в душі я дуже тішуся з того, що не маю київської прописки і мені не доведеться ламати голову, кому з дерибанщиків віддати свій голос…

Хорошою справою займається сайт “Блогосфера Херсонщини“! Якби у кожному регіоні був подібний ресурс, жити було б, принаймні, цікавіше, а блоггери мали б місце для того, аби заявити про себе і потоваришувати…

На днях ідейний натхненник цього “блогу про блоги”, Леонід Єжуров, довідавшись, що я його земляк, вирішив поцікавитись, чим же я займаюсь в Києві та іншими питаннями Результат: Mixa и его «віртуальне представництво»

Також текст подано нижче. …далі »

Крихітка Цахес, за підтримки Асоціації дизайнерів-графіків “4-Блок” розпочали реалізацію проекту «Торба – природі» і випустили багаторазові екологічні сумки для супермаркету.

Каша Сальцова:

«Екологія - один з пріоритетних для Крихітки напрямків діяльності. Екологічна ситуація в Україні - загрозлива, про це свідчать і експерти-екологи і медики. Населення поки що недооцінює масштаб забруднення навколишнього середовища, але найважливіше – самі українці не відчувають власної відповідальності за стан природних ресурсів. Кожен з нас, (а особливо це стосується мешканців міст, що відрізняються споживацькою активністю) має усвідомити – навіть маленький крок, наприклад відмова від пластикових пакетів, які непридатні до переробки чи заміна у власному помешканні ламп розжарювання на енергозберігаючі роблять довкілля чистішим»

Як відомо, пластикові пакети важко піддаються утилізації – вони не розкладаються в ґрунті, а при їх спаленні виділяються …далі »

25-річного Гліба Ігнатьєва минулої неділі на Андріївському узвозі вдарили по голові — чим саме, наразі не встановили.— Хтось просто так, нізащо, вбив людину, — крізь сльози говорить мати Гліба Людмила Станіславівна. Хлопець був її єдиним сином.

У суботу ввечері Гліб гуляв на Андріївському із друзями.

— Він мені подзвонив і сказав, що його вдарили чимось по голові. Я помчала на Контрактову, Гліб уже починав непритомніти, — каже мати.

Жінка не могла подумати, що рана у сина настільки серйозна, адже він розмовляв і крові було небагато. Тому не поспішала розпитати його про подробиці нападу. Тепер установити їх украй складно, повідомляє “Газета по-українськи“.

Гліб помер у машині “швидкої”. …далі »

Якщо вам показати на картинці Кремль і запитати, що це за місто, додавши, що в його назві шість букв, перша М, ви назвете слово? А потім ще через пів години сказати, що це столиця Росії і знову запитати, що це за місто, ви назвете слово? Зрозуміло, що ви його назвали ще на першій секунді, коли тільки побачили картинку, і не треба вам ні кількості букв, ні першої літери, ні половини години на роздуми. І тим більше не потрібно театру, коли через годину хтось таки “додзвонюється” і висловлює своє припущення, що це Берлін… Нормальну людину ця фішка аж ніяк не виведе з себе і вона не кинеться набирати номер, вказаний в куточку екрану, під яким малесенькими буквами написано, скільки коштує з’єднання а також хвилина дзвінка… Вона не вважатиме себе найрозумнішою і, тим паче, не сподіватиметься, що її тут таки випустять в прямий ефір з правильною відповіддю… (Бо таким чином можна лише “зареєструватися”,  а потім “комп’ютер визначить”, кого ж випустити в ефір… )
Але, завдяки таким телеканалам як “Україна”, “ICTV” та “Тоніс” (може ще й інших - це лише з того, що транслюється в моєму ТБ-пакеті) можна сказати, що, на жаль, у нашій країні повно дебілів - раз такі передачі живуть. І непогано живуть мабуть! (Скільки коштує хвилина ефірного часу?). Скоріше  б вони всі повиздихали, ці передачі… А разом з ними і їхні ведучі та власники цих передач разом з директорами телеканалів, що транслюють цю лажу!… Моє офіційне бє! Був би президентом - розстріляв би…