This version of the page http://7chudes.in.ua/info/409.htm (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2008-05-18. The original page over time could change.
7 Чудес України
  
новини    змі про нас    фото    маршрути    7 чудес світу
Пошук:

   Сім чудес України
 

 

Заповідник «ÐšÐ°Ð¼’янець»

 
Києво-Печерська Лавра
 
Софіївка
 
Софія Київська
 
Херсонес Таврійський
 
Хортиця
 
Хотинська фортеця
   Спецномінації
 
Визначна пам'ятка сучасної України
 
Визначна пам'ятка духовної України
 
Визначна пам'ятка новітньої історії


Закарпаття


Закарпаття - це чудовий край з мальовничими ландшафтами, які приваблюють туристів не тільки з України, а й з усього світу...

Коротко про Закарпаття
 
Закарпаття –  багатонаціональна територія, на якій проживають багато національностей, що зумовлено географічним розташуванням цього краю. В цій зоні сходиться 5 держав – Україна, Словаччина, Угорщина, Польща і Румунія.
 
 
Закарпаття за час свого існування входило до складу 22 держав, починаючи від Римської імперії. 800 років Закарпаття належало Угорщині, що залишило відчутний відбиток на звичаях і мові місцевих жителів. Тільки в ХХ ст. цей край пережив кілька держав – Австрійська імперія (1902 р.), Угорська буржуазна республіка (1917 р.), Угорська радянська республіка (1918 р.), Чехословацька республіка (1920 р.), Карпатська Україна (1939 р.), Угорська нацистська держава (1939 р.), СРСР (1946 р.), Україна (1991 р.).
 
 
У Закарпатті багато угорців, словацьких та румунських сел. Тут найбільша в Україні циганська община – 42 тисячі циган, а також велика німецька община. Ð’оловецький район – майже 100% український регіон, тут проживають в основному етнічні бойки. Це досить прохолодне місце, лижний сезон тут триває до 12 липня.
 
Чудеса Закарпаття
 
Закарпаття провело свій конкурс на визначення природних та архітектурних чудес краю. Напередодні 2008 року завершилася загальнообласна акція "Сім чудес Закарпаття", яку провели депутатська комісія з питань туризму Закарпатської обласної ради, кафедра туризму Ужгородського національного університету, туристично-інформаційний центр Закарпаття, рекламне агентство "Шарк", газета "РІО".
 
На першому етапі акції закарпатцям було запропоновано самим написати, які природні та архітектурні об’єкти області вони вважають такими, які можна зарахувати до чудес. Згодом експерти, серед яких депутати Ужгородської міської ради, Закарпатської обласної ради, працівники кафедри туризму Ужгородського національного університету, журналісти обласних мас-медіа, працівники туристично-інформаційного центру Закарпаття, відібрали серед усієї цієї кількості, запропонованих у листах читачів 22 пропозиції, які було виставлено на голосування в Інтернеті та на сторінках газети "РІО". Для цього потрібно було віддати свої голоси за сім кандидатів. Після оголошення до редакції надійшло близько двох сотень листів та результати десятків голосувань в Інтернеті. Отже, за сумою зведених балів, проголосовані закарпатцями "Сім природних чудес Закарпаття" та "Сім архітектурних чудес Закарпаття".
 
"Сім архітектурних чудес Закарпаття"
1 місце – Мукачівський замок
2 місце – Ужгородський замок (найстаріша з усіх фортець Закарпаття)
3 місце – Ужгородський Хресто-Воздвиженський кафедральний собор
4 місце – Винні підвали в Середньому
5 місце – Середнянський замок
6 місце – Невицький замок
7 місце – Горянська ротонда
 
"Сім природних чудес Закарпаття"
1 місце – Озеро Синевир
2 місце – Долина нарцисів
3 місце – Гора Говерла
4 місце – Соляні печери та озера
5 місце – Найдовша липова алея в Європі
6 місце – Географічний центр Європи
7 місце – Мінеральна зона «ÐŸÐ¾Ð»ÑÐ½Ð°»
 
Найбільшу підтримку закарпатців отримали озеро Синевир та Долина нарцисів, тому вони були подані регіональним оргкомітетом на всеукраїнській конкурс «7 Природних чудес України».  
 
Озеро Синевир
 
Озеро Синевир – найбільше та найглибше високогірне озеро України, розташоване на висоті 1400 м над рівнем моря. Воно утворилося внаслідок землетрусів, що відбулися мільйони років тому. Як відомо, Карпати – одні зі наймолодших гір Європи, їм «Ð²ÑÑŒÐ¾Ð³Ð¾» півтора мільярда років і вони досі продовжують «Ñ€Ð¾ÑÑ‚и»: на 1,5-2 см у рік.
 
 
Найбільші глибини озера Синевир – від 19 до 24 м. Це більше, ніж у Азовському морі, найглибше місце якого – 14 м. Озеро площею 0,7 га знаходиться на території Національного природного парку «Ð¡Ð¸Ð½ÐµÐ²Ð¸Ñ€», де водяться багато ендемічних видів тварин і рослин. В озері водяться 3 види форелі – озерна, райдужна та струмкова.
 
 
Якщо дивитися зверху, то за формою озеро з невеличким острівцем посередині нагадує око, за що його ще називають «ÐœÐ¾Ñ€ÑÑŒÐºÐ¸Ð¼ оком» (чехи так називають гірські озера). Озеро живиться підземними водами та талою водою з гір.
 
 
Щодо походження назви озера, то існує легенда про багату дівчину Синь і бідного хлопця Вир, які покохали один одного та хотіли одружитися, проте батько дівчини не дозволив цього. Хлопця завели в ліс та кинули з гір на каміння, дівчина побачила, збігла вниз, обняла цей камінь та почала гірко плакати. З її сліз начебто і утворилося це озеро з маленьким острівцем-каменем посередині.
 
 
На згадку цій легенді на озері встановлені вирізьблені закарпатськими майстрами Ñ–з червоного дерева фігури Синь і Вир, які важать 30 тон.
Долина нарцисів
 
Знаходиться в урочищі Кіреші в 4 км від м. Хуст Закарпатської області. Долина нарцисів займає близько третини площі Карпатського біосферного заповідника. Тут росте унікальна найбiльша в Європi популяція дикого нарцису вузьколистого (Narcissus angustifolius). Цей вид ще зустрічається в Альпах і на Балканах.
 
 
Пік цвітіння нарцису у 2008 році припала на 13-15 травня. За твердженням вчених, популяція цього виду нарцису під час останнього зледеніння «ÑÐ¿ÑƒÑÑ‚илася» вниз із гір.
 
 
На жаль, популяція високогірного нарцису у Долині постійно зменшується через порушення гідрологічного режиму, а також через витоптування туристами. Колись тут нарциси вкривали сотні гектарів землі, тепер щороку їх стає значно меншає. Останніми роками нарциси почали висихати від недостатньої вологості ґрунту. На жаль, досі ані адміністрація заповідника, ані місцева влада не можуть знайти достатньо ефективного способу збереження цієї популяції рослини.
 
 
Сподіваємося, що акція «7 природних чудес України» приверне увагу до цієї проблеми і посприяє тому, щоб українські вчені віднайшли спосіб не допустити подальшого зменшення квітів у Долині нарцисів та забезпечити належну їх охорону від витоптування та виривання. До речі, на сьогодні штраф за одну зірвану квітку – 12 грн.
 
 
Мукачівський історичний музей „Замок „Паланок”
 
Будівництво цього замку розтяглося у часі на півтори тисячі років. Спочатку це був дерев’яний замок із земляними укріпленнями, а у 14 ст. на його місці звели кам’яний замок, який Ð´ÐµÑ‰Ð¾ модифікований і Ð·Ð±ÐµÑ€Ñ–гся до наших часів.
 
 
Новий кам’яний замок будувався протягом 1396–1414 рр., він Ð¼Ñ–г витримати вогонь будь-якої тогочасної артилерії і був забезпечений всім необхідним для життя і оборони, що відповідало вимогам того часу: товстими мурами до 8 метрів; шеститисячним постійно діючим гарнізоном; 164 гарматами крупного калібру і великою кількістю іншого озброєння; 60 бочками артилерійського пороху, різнокаліберними гарматними ядрами, іншим боєзапасом; величезною кількістю запасу харчів; 86 метровим колодязем, що забезпечував замок своєю власною водою. Зараз цей колодязь намагаються почистити...
 
 
 
Вдосконалення фортифікаційної міці замку тривало аж до 1711 року. Таким чином, за 320 років Мукачівський замок перетворився на такий, що не мав собі рівних у Центральній Європі. Завдяки вигідному для оборони розташуванню замку на горі, міцним мурам та хитромудрому плануванню „Паланку”, його гарнізон відбив не одну грізну атаку ворога, стіни витримали не одну багаторічну облогу. І за всю історію свого існування він жодного разу не був підкорений у відкритій і чесній боротьбі.
 
 
Замок мав 8 ліній оборони, з яких до нашого часу збереглося лише чотири, 3 мости (з них уціліли два), та сухий рів, який ніколи не заповнювався водою. Кожна лінія оборони замку – фактично, „замок у замку” – оборонялася і мала свої воєнні хитрощі та пастки (наприклад, мости, що відкривалися всередину рова, де ворогів закидували камінням чи заливали смолою, кам’яні пастки).
 
 
На нижчих „рівнях” замку жила челядь, військові нижчого рангу, потім – військові воєнного гарнізону, вищі воєнні чини, князівська челядь та нарешті представники княжої родини. Біля підніжжя гори мешкало поселення, що обслуговувало потреби замку. Воно називалося „паланок”, звідки пішла і назва цього укріплення.   
 
 
„Середній двір” – парадна, церемоніальна площа, де приймали високих гостей – послів, королів. Тут побував Ян Коменський, Григорій Сковорода, з почестями тричі зустрічали послів гетьмана Богдана Хмельницького...
 
З 1782 р. до 1904 р. замок слугував європейською тюрмою, за 122 роки тут побувало більше 20 тисяч в’язнів. У радянський час тут було розквартировано 2 полки, замок слугує радянською тюрмою. „Паланок” перетворився, фактично, на руїну. Лише в 1993 році тут утворено окрему державну одиницю „Мукачівський музей”. Розпочалася комплексна реставрація мостів, мурів, бастіонів.
 
 
Всі три поверхи „Верхнього замку” (княжий замок) зараз займають експозиції. Тут діє перша в Україні екуменічна церква, де священик будь-якої конфесії може провести службу, а також в колишній кімнаті Ілони Зріні (вдова князя Ференца I Ракоці) офіційно реєструються місцеві шлюби.
 
 
 
На замковій горі встановлена 14-метрова стела з орлом. Степовий орел-турул, який тримає у дзьобі меч, є символом віднайдення батьківщини угорським народом.
 
За угорськими легендами, саме цей птах показав дорогу через Руські ворота давнім уграм, а під час повстання куруців під керівництвом Ференца Ракоці 1703 року нібито саме турул приніс шаблю князю.


© 7 ЧУДЕС УКРАЇНИ. E-mail: info@7chudes.in.ua