Кто в КієвЪ нача первЪє княжити і откуда Руськая Земля стала єсть.

(Літопис Нестора)

З 1917 р., з початку національно-революційного руху в Україні, і по цей день автору довелося брати активну участь у визвольній боротьбі Українського Народу проти насильників.

Йому пощастило мати безпосередні стосунки з видатнішими українськими діячами, а також добре ознайомитися з героїчними чинами нашої армії.

Автор приймав в операціях Української Армії діяльну участь, особливо з кінця 1918-го року, себто з часу переходу влади до рук Директорії, і до відвороту нашого війська за Збруч в листопаді 1919-го року.

Він працював на відповідальній посаді Начальника Оперативного Відділу Штабу Дієвої Армії (Штаб Вищого Командування), далі був помічником першого Генкварту того ж Штабу і, нарешті, з липня Першим Генквартом Наддніпрянської Армії.

Тому він пережив з нашою Армією всі її радощі і болі. Бачив ті несприяючі умови, в яких точилася ця велетенська боротьба, бачив тяжку працю Уряду У. Н. Р. і його вільні й невільні помилки.

З болем відчував, як запал нашого війська стримувала европейська дипломатія і гальмувала нашу справу; правду сказати, деколи спричинялися до цього й наші засліплені партійні діячі, що тільки себе рахували осередком Нової України, а страдницю Армію - лише знаряддям в своїх хапких руках.

Автор пережив також світлий незабутній історичний момент об'єднання двох братерських армій і блискучі успіхи їх на щироких ланах Великої України.

Потім... щось незрозуміле: безглузда навала Денікіна, боротьба на два фронти, до того ж захланна політика польських шовіністів, яким доконче треба було порізнити нашу згоду, і одно тіло... розбили.

Кожна з Армій, Галицька та Наддніпрянська, з болем і відчаєм, на деякий час пішли своїми осібними тернистими шляхами, устилаюучи їх, трупами кращих своїх борців.

Але... дев'ятий вал не знищив Української Армії і наших змагань, Армія жива, а з нею ще не вмерла "козацькая мати".

Автор поставив собі завданням накреслити в коротких рисах операції Українсрких Армій в 1919-му році на Київ-Одесу і їх відворот.

Його мета накреслити лише загальний перебіг подій в Україні з червня по листопад 1919-го року, так би мовити, подати кістяк військових акцій з погляду вищого командування з тим, щоб потім уже командуючі групами, начальники дивізій та командири окремих частин докладніше, зі всілякими подробицями, подали акції своїх частин, відділів.

Тоді на підставі цього матеріялу з'явиться можливість списати докладно історію нашого війська.

На жаль, довелося приступити до праці підчас інтернування в Ланцуті, при обмежених матеріялах, і тому, а також і з інших причин, ця праця не може бути досить повною і докладною.

План праці

Головну увагу звернено на наш наступ на Україну з червня 1919-го року до відвороту за Збруч в листопаді того ж року. Власне з цього й треба було починати виклад цієї праці. Та зважаючи на те, що широкі кола нашого громадянства зовсім не знайомі з перипетіями збройної боротьби Українського народу, щоб похід 1919-го року було усвідомлено, я накреслив в найзагальніших рисах також перебіг подій в Україні з моменту повалення гетьмана до Тернопільської катастрофи. Всі матеріяли цього надзвичайно цікавого періоду боротьби Української Армії за незалежність лишилися в різних міцях в Україні і чекають на свого дослідника.

Всю працю розбито на чотири частини. До першого випуску ввійшло дві частини. Вони охоплюють: а) пятимісячну боротьбу війська Директорії перед Тернопільською катастрофою (організація нашої армії); б) прорив московсько-большевицького фронту нашою армією; в) контрнаступ большевиків; г) історичні тримісячні бої на Поділлі (Проскурівська операція). Висновки.

Третя частина: а) відворот Галицької Армії під натиском поляків за Збруч (на Поділля); б) організація. Вищого Штабу; в) властивості Української Наддніпрянської і Галицької Армії; г) операція соборних Армій на Київ-Одесу.

Четверта частина: а) боротьба знову на два фронти (війна з Денікіним і большевиками); б) несприяючі умови для боротьби (пошесті, голод), нарешті, два окремих шляхи і відворот за Збруч; в) вплив тилу на фронт (зокрема державна інспектура); г) загальні висновки.

Виконуючи свою працю, автор намагався бути обєктивним, безстороннім і правдиво описувати та освітлювати воєнні події, також і ті чинники, які в той чи інший спосіб відбивалися на операціях.

Але всі події відбувалися недавно, учасники в більшості ще живі, автор сам брав активну й відповідальну участь в них, а тому бажання й намагання є одно, а успішне виконання - друге.

Отже в інтересах історичної правди ласкаво прохаю всіх учасників того періоду відверто зауважити, листовно чи друком, всі помилки та неточності, яких я припустився і щодо фактів і щодо самого освітлення їх.

Щодо мап, то треба зауважити, що при операціях нашим частинам доводилося користуватися головним чином з мап російського видання, а також вживати різних мап, виданих і в інших чужих мовах. До всього ж, підчас користування з мап доводилося рахуватися з місцевою вимовою різних назв місцевости. От чому в схемах не скрізь додержано одноманітности в поданих назвах.

Схеми складено в тих маштабах, які на них показано, але з огляду на технічні умови (цинкографський спосіб виготовлення} схеми зменшено.

Джерела

1. Журнал військових подій. Його ведено під моїм доглядом в Штабі Армії, починаючи від 1. VI. до нашого відвороту за Збруч.

2. Мої персональні записки та спомини.

3. Розвідчі звіти.

4. Різні документи й копії з них.

5. Больщевицькі радіозвіти.

6. Періодична преса (газети та інше).

 

АВТОР