This version of the page http://exlibris.org.ua/kapustianski/dodatky2.html (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2008-05-09. The original page over time could change.
ген. Микола Капустянський. Похід Українських Армій на Київ-Одесу. - Додатки до чч. І-ІІ.

ДОДАТКИ ДО ЧЧ. І-ІІ

Доповідь полк. Удовиченка від 7.VI.1919 р. ч. 02.

З 31.V. на 1.VІ. в керування групою, складеною з загонів полковника Шаповала (3 див., район Скала до р. Дністра) і пполк. Шандрука (окремий Запорізький Стрілецький курінь, Рибницький Стрілецький курінь, Лубенський кінний полк, легка батарея), вступив пполковник Удовиченко. Згідно з директивою Наказного Отамана, 3-я дивізія в ніч з 1 на 2-го червня перейшла річку Збруч у м. Скала-Бережанка, виконала демонстративний наступ у напрямі на місто Оринін. Наступ відбувся успішно, підніс настрій козаків; до полудня 2.VІ. Оринін було обсаджено частинами 3-ї дивізії.

З 2.VІ. на 3.VІ. доконано підсиленої розвідки на Кам'янець Под.; після неї 3.VІ. відбувся наступ на Кам'янець-Под. з метою захоплення його для підтриму наступу Запорізької групи на Проскурів. 3 червня, після впертого бою, о16-й годині, 3-я дивізія захопила Кам'янець Под.

З боку ворога брали уділ в бою 1 і 2-й Бесарабський полки і окремі сотні, разом в кількості 1500 багнетів при 11 гарматах, 2 панцерних потяги і 200 шабель кінноти.

Наші втрати: забито 4 старшини, 23 козаки, ранених до 100.

Втрати ворога: залишилося на полі бою до 50 забитих і багато ранених.

Захоплено у ворога 2 гармати, 5 кулеметів і декілька полоненх.

4.VІ. військові було дано відпочинок. Населення зустріло наше військо дуже радо і ставиться до нас прихильно.

5.VІ. большевики, сконцентрувавши свої сили в районі міста Шатава, повели наступ з метою оволодіти Кам'янцем Под. Наше військо в противонаступі після дводенного бою відкинуло ворога і захопило м. Шатаву.

7.VІ. дивізія спочивала.

8.VІ. 3-а дивізія повинна розвивати успіх і захопити м. Дунаївці.

Витяг з доповіді комгрупи Запорізької від 7.VI. ч. 0929/а.

6-а дивізія 3.VІ повела наступ на Чорний Острів зі сходу і заходу і після жорстокого і упертого бою Дорошенківцями було здобуте це місто. Ворог в паніці тікав на переправу, кидався в озеро, де багато його потонуло під нашим кулеметним вогнем. Надзвичайно перешкоджали наступу дивізії 3 ворожі панцерники, що зосередили вогонь по місту, але вони не були в силах зупинити славних Дорошенківців. Наступ на ст. Чорний Острів затягався, і на другий день ст. було взято. 6-та дивізія в цей день ліквідувала недобитого ворога.

В цьому районі з боку ворога вели бій: інтернаціональний полк, що прибув з Києва, 5-й запасовий совєтський полк, частини 6-го совєтського пішого полку і 15-й кордонний полк.

4.VI. 7-а дивізія вела наступ на м. Проскурів з півночі. Бій почався наступом переважних сил ворога, якого було відбито. Перейшовши в контрнаступ, частини 7-ї дивізії на плечах ворога вскочили в саме місто і на станцію; але в той сам час висіло 2 ворожі ешелони на сх. від ст. Проскурів і обійшли ліве крило 7-ї дивізії. З приводу цього її змушено відійти на лінію Калинівка-Черепова, де її змінила 8-а див. 7-му див. для відпочинку було відтягнуто до м. Миколаєва. 5-го червня 6-у див. було відтягнуто в район сс. Мацківці-Шаровочка з метою захопити Проскурів з півдня.

8-а див. обсадила сильною розвідкою лінію Олешин-Гринівці Лісові, вся артилєрія 7-ї див. стала на позицію і готовилася до наступу. 6.VI. 7-а див. відпочивала в Миколаєві, а вночі було її відтягнуто в район Калинівка-Пашківці.

6-го червня 6-а див. О 5-й год. ранку розпочала наступ і атакувала ворожі лави на південній окраїні Проскурова і після 3-х годинного бою захопила м. і ст. Проскурів.

Ворожі лави в великому безладді відійшли вздовж залізниці на схід, потім на північ, в район Лезнево, і на південь, в район Шумівці. Бій був жорстокий; батареї двічі міняли свої позиції для боротьби з двома ворожими бронепотягами.

З боку Кам'янця-Под. загін Кобзи теж вів боротьбу з ворожим бронепотягом, якому було перерізано за допомогою селян шлях з двох боків, алеж врешті йому вдалося втекти в напрямку на Кам'янець Под. Коли розвідка 8-ї див. підійшла до Проскурова, то його вже було зайнято і тоді 8-у див. було повернуто фронтом на схід і таким чином частини групи обсадили лінію село Пашківці, Гринівці Лісові, Лезнево, Дубові Хутори, Ружична, Н. Волківці.

Витяг з докладу Начальника Постачання від 9.VI. ч. 7.
(До характеристики стану Української Наддніпрянської Армії у червні 1919 р.)

Становище всіх відділів постачання скрутне.

Грошей залишилося всього біля 50 мільйонів карбованців. Набоїв як гарматних, так рушничних в запасах нема; нема також санітарних, ветеринарних і технічних засобів.

Для здобуття необхідного Начальник Постачання гадає примінити реквізицію і закупку за кордоном. Але від реквізицій треба відмовитися, щоб не позбутися прихильности до нас селян. Закупка за кордоном іде дуже тяжко.

Оперативний звіт Штабу Групи С.С. від 12.VI.1919 р., ч. 37.

Большевики, одержавши допомогу в силі 4-го і 21-го совєтських полків, повели 11.VI. о 6-ій год. енергійний наступ на сс. Великі Пузирки-Красовку і вибили звідтіля наші частини; при допомозі кінноти, 2-х бронепотягів і гармат, ворог вибив наші частини з сел Свириди, В. Салиха, Підляшки та Юначків і примусив відійти на лінію Сухоржинці-Тарнавка-Васьковчики, верхи 142,9; 156,3; 153,5; 151,2; фільварок Закриниччя, село Антоніни. Понесла великі втрати 9-а див. Для ліквідації прориву направлено 3-й полк С.С. і загін Сушка. По залізниці на Староконстантинів видано розпорядження надіслати з Проскурова бронепотяг.

Оперативний Звіт Штагрупи С.С. від 12.VI. ч. 1059.

Ніч на 12.VI. пройшла спокійно. Ворог активности не виявляв. Зранку 12.VI. ворог повів наступ на фронт Білгородка-Староконстантинів. Найсильніший удар його був на М. Пузирки, Рублянку. Під натиском ворога 2-й полк залишив м. Білгородку і відійшов на Бісовочку-Сухоржинці: 3-й полк теж не витримав удару; залишив Трусилів і відійшов на Ледянку. 1-й полк на Рішнівку. Частини 9-ї див., що при вчорашньому наступі ворога мали великі втрати, згуртувалися у дв. Терешки, що на шляху Теофіпіль-Колки. Згідно з доповіддю, Кульчини захоплено ворогом. Загін Сушка перейшов у Печиськи. Звідти переходить в Терешки. Отаман Коновалець прохає надіслати на Староконстантинів бронепотяг. Мобілізація не дала нічого. Вільне козацтво дало 110 піших і кінних, які бажають битися проти поляків.

Телеграма Штабу Д. Армії 12.VI., ч. 00843.

Командуючому групою С.С. Для заповнення прориву на фронті Староконстантинів-Кульчини Наказний Отаман наказав в ніч з 12-го на 13-го червня захопити контрнаступом м. Кульчини і міцно його тримати в своїх руках. Наштадарм.

Витяг з розмови полк. Капустянського з пполк. Удовиченком 13.VI.1919 року.

Полк. Удовиченко гадає необхідним ліквідувати сили большевиків, які відійшли на Могилів, а з другого боку, дивізія пройшла з боєм 120 верстов у 9 діб, потребує відпочинку, влаштування тилу і налагодження постачання.

Треба задовольнити людей платнею, щоб запобігти реквізиції та грaбунку і не піднімати населення проти себе. Місцева влада не допомагає, а більше лається між собою з-за посад.

Мобілізація, згідно з враженням полк. Удовиченка, пройде добре, але не вистарчить засобів для прийому мобілізованих, головним чином, харчів і зброї. Полк. Капустянський відповів, що на ці прохання Штаб Дієвої Армії вживе всіх заходів, аби їх задовольнити.

Витяг з доповіді Нак. От. до п. Гол. От. від 14.VI., ч. 00859.

Влада в Ка'мянці не тільки не йде на зустріч в справі задоволення постачанням дієвих частин, а відбирає майно від частин.

Доповідь Комгрупи Запорізької від 15.VI.1919.

7-а див. скупчилася в районі Слоб. Красилівська-Красилів. О 13. год. роз'їзди Кінно-запорізького полку зустріли ворожі лави на лінії с. Воскодавинці; вони вели наступ фронтом на схід. Кінний полк виїхав з гарматою на відкриту позицію, зав'язав бій і стримав ворожий наступ, давши можливість 7-ій див. розгорнутися.

О 13.30 год. див. повела наступ: Наливайківський полк з красилівської височини на північний край с. Воскодавинець, маючи напрямок на Чепелівку і далі на переправу біля села Чернелівки, Республіканcький полк уступом за лівим крилом Налйвайківського полку і Мазепинський полк у резерві Слоб. Красилівська.

О 15 год. ворог повів наступ на Красилів 2-м сов. Богунівським п. з лісу, що на схiд від с. Чепелівки.

9-а див. не могла власними силами стримати ворога і Мазепинський полк контрнаступом у праве вороже крило збив його. Ворог почав відступати на с. Дубище. Наливайківський і Республіканський пп. збили ворога зі всієї лінії і він в паніці почав втікати на Дубище. Кінний полк у кiнному строю вискочив з лісу, що на схід від с. Чепелівки, і кинувся до переправи, але з. с. Дубище його зустрів кулеметний та гарматний вогонь і він, понісши втрати, змушений був відійти до лісу.

Витяг з ситуації на фронті на 17.VI.1919.

Зв'язку з Галицькою Армією немає; з приватних відомостей - контрнаступ Галицької Армії розвивається дуже успішно: Галичани осягли лінію Броди-Зборів-Бережани-Нижнів, форсували р. Золоту Липу і ведуть наступ далі на захід. Галицька людність майже поголовно сама взялася за зброю і виганяє ворога зі своєї батьківщини; Поляки у великому безладді втікають, несучи великі втрати.

Витяг з персонального повідомлення Головного Державного Інспектора від 17.VI.1919.

Після бою 17.VI. ворог у паніці втік, настрій козаків Січі був чудовий; але керування військом майже не було, бо "батько Божко" є нездатний до керування військом, людина панічна, компетентного нач-ка Штабу немає.

По переконанню Гол. Держ. Інспектора, Бар 17.VI. можна було б захопити майже без втрат.

Телеграма Комгрупи Волинської від 19.VI.1919, ч. 01863.

Волинська група за час боїв 18.VI. понесла значні втрати і вчора дала максимум зусиль, яких можливо вимагати від зруйнованих частин. 19.VI. підчас бою у В. Бужнівки 3-й курінь 3-го п. полку Північної див. зрадив і перейшов на бік ворога, повернув кулемети проти свого полку, що зробило таке враження на Північну дивізію, що вона відскочила до м. Кузьмина; її частини розположилися в сс. Слобідка Юлісина-Шинківці. Холмська див. після ар'єргардних боїв біля Криштофівки-Кривачинці в порядкові відступила на лінію озер, що біля сс. Бронiвка-Сарнiв-Федорка.

Холмській див. наказано, прикриваючись ар'єргардами, відійти і обсадити позицію на лінії сс. Калетинці-Хоптинці.

Витяг з розмови по апарату з Начдив. 3. 20.VI.1919.

Начштабу Дієвої Армії передає до Ваших рук (Начдива 3) повну ініціятиву і свободу ділання, пристосовуючись до обставин на місці і заряджень, які Вам поставлено; зауважує лише напрямки або на Верхівку або Котюжани, як найдете краще.

На 20.VI. Начдив. 3 рішив розпочати о 5-й год. ранку наступ через Заміхів для флангового удару в напрямку на Єлтушків.

Витяг з доповіді полк. Сальського від 20.VI. о 4 год., ч. 0218/б.

До 16. год. частини 8-ї Запорізької див. просунулися і обсадили: 21-й полк - околицю Новики, 22-й полк - Цукроварню - партизани Павловського - околицю Заслучське, 24-й полк у резерві в Красилівці. Кіннота Павловського забезпечує див. зі сходу, захопивши переправи від Красносілки до Острополя і Лашки і Лісовиці.

До 21-ї год. з'ясувалося: партизани Павловського, Кармелюцький і Богунівський пп. атакують Староконстантинів, залізли в р. Случ, обстрілюються страшенним вогнем ворожих кулеметів і доки їх не зіб'є наша артилерія, доти частини не зможуть просунутися. Чорноморський п. у резерві у Караїмівці.

Згідно з відомостями, одержаними від селян, настрій у ворога дуже кепський, замовлено вже підводи, щоб утікати.

Доповідь Комгрупи С.С. від 20.VI.1919, чч. 069 і 079.

Частини 7-ї Запорізької див. і 3 п. п. С.С., відбивши ворога біля Ставчинців, оточили його в містечку Крачках, де ворог поніс великі втрати, залишив зброю і всіляке майно, що зараз підраховується.

Ворог почав наступ на Слобідку-Писарівку-Глибки. 3-му п. п. С.С. наказано перейти в наступ на Глибки-Індики-М. Зазулинці-Шмивки; 7-а продовжує наступ на Пахутинці-Бубнівку; 1. п. С.С. наказано перейти в наступ з Чорного Острова на Рідкодуби-Юхимівці. Цим контрнаступом ворожий наступ було припинено.

Витяг з доповіді Комгрупи Запорізької від 21.VI.1919.

6-а Запорізька див. остаточно й дощенту знищила банду в районі ст. Богданівка і захопила 3 гармати, кулемети, мушкети та інше майно. Одержавши відомості, що ворог готується 21.VI. до наступу на дивізію силами в 1800 багн. з 12 гармагами, дивізія перейшла до оборони і, коли почався цей наступ, розбила ворога, який і розбігся в паніці.

Захоплено 85 полонених, 6 кулем., 8 підвод, 7 верх. коней, багато мушкетів, набоїв та різного майна.

Підчас боїв забито к-ра Балтського п. Дячишина і 2-х його курінних. Наші трофеї підраховується.

Витяг з розмови от. Тютюнника з от. Добрянським і Інспектором Січі 22.VІ.1919.

Призначений замість от. Божка Нач-ком 2-ї п. див. от. Добрянський о 22 год. 55 хв. доповів Наштадієвої, що він одержав від от. Божка таку відповідь: "З чим приїхав, з тим повертай назад; наказів ані от. Осецького, ані от. Тютюнника не визнаю".

Витяг з розмови полк. Капустянського з от. Божком.

Начштабу 2-ї див. старш. Марусевич доніс, що частина розвалюється: старшина уся розбіглася, старше над хорунжого нікого не лишається.

На запитання полк. Капустянського от. Божковi, чи приїхав до нього просимий ним н-к Штабу, от. Божко відповів: "Ще не приїхав, але як буде кацап, чи такий, як Мішковський, то повішу. Тут прислали з 3-ї див. Генштабу, та я його завтра теж на викидайло".22

Витяг з моїх записок. Сумний епізод з отаманом п. Балбачаном.

З початку Проскурівської операції було зроблено спробу з боку деяких укр. кол висунути от. Балбачана, що перебував в той час в Галичині не при ділі, на к-ра Запорізької групи. За його допомогою внести політичну зміну в уряді.

В цей час при владі стояли українські С.-Р. і С.-Д. От. Балбачан - видатний військовий діяч, щирий українець, справжній лицар, але недосвідчений в політичних інтригах. Умів тримати лад та дисципліну, чим дуже заімпонував Запоріжцям, на чолі яких стояв з початку українського руху (творець 7-ї Запорізької Республіканської дивізії).

От. Балбачан, спираючись на свою справжню популярність серед запоріжців, не розібравшись в ситуації, піддався на провокацію і в Проскурові 9.VІ поставив ультимативно деякі вимоги урядові.

Його було заарештовано й суджено. Партії, які його висунули, лишилися з боку. Винесено вирок на смерть і 29.VІ. його розстріляно, не зважаючи на числені прохання, які надходили від 7-ї, 8-ї і частин 6-ї дивізії, ком. Запорізькою групи полк. Сальського, от. Коновальця та держ. інспектора Запорізької групи Дерещука.

Суд відбувся з розпорядження Наказного от. Осецького при Штабі Дієвої Армії. Прокурором виступав "державний" літератор Петро Певний. Члени суду в більшості були агенти Штабової сотні. Оборонцем призначено козака, хоч і з освітою. Виконання присуду було переведено через два тижні після проголошення вироку. За цей час Балбачан від тяжких переживань смертника збожеволів, і присуд було виконано над людиною непритомною.

 

-----------------------------------------------------------------------

[22] З таким н-ом див. приходилося працювати Штабу Армії, і цілком зрозуміло, як це недобре відбивалося на наших акціях. - Прим. автора.