This version of the page http://exlibris.org.ua/kapustianski/210.html (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2008-05-09. The original page over time could change.
ген. Микола Капустянський. Похід Українських Армій на Київ-Одесу. - Частина ІI - Розділ 10.

РОЗДІЛ X

ВИСЛІД І ОГЛЯД ОПЕРАЦІЙ

Наші неуспіхи.

У наслідок майже місячних найзапекліших боїв наші групи, що оперували в районі Проскурова, були змушені залишити його і звільнити залізничну колію Війтівці-Проскурів. Правда, в наши руках ще лишався важливий вузол Жмеринка, вся залізнична колія Жмеринка-Могилів, а дивізія пполк. Удовиченка підходила до ст. Рахни, але долю Жмеринки було передрішено.

Ми програли битву на головному напрямку і не могли силами одної своєї армії стримати наступ переважних кількістю большевицьких сил на Кам'янець Подільський.

Природньо, що доводилося в найближчий час винаходити нові засоби для боротьби.

Але в цей критичний момент доля нам у сміхнулася: До р. Збруча наближалася нова сила. Галицька Армія, понісши невдачу за браком огнеприпасу, йшла поруч зі своєю інтелігенцією за Збруч на великий подвиг. Про її Одіссею і героїчну боротьбу Армії Соборної України на Правобережжі буде сказано в третій частині нашої праці.

Акції большевиків.

Большевицьке командування поставило своєму військові ясне завдання, і надало для його виконання досить потрібних сил. "Візьмете Проскурів, перемога буде ваша і успіхи українського війська на інших відтинках зійдуть на ніщо". У Проскурівськім районі, в Північній і Західній групах большевики зосередили всі три бригади найдужчої Таращанської дивізії, два інтернаціональні полки, 12-15 ескадронів кінноти, маючи в резерві 3 полки.

Приблизний склад цих груп можна рахувати від 8-10 тисяч багнетів і шабель.

Треба відзначити широке і вмiле для допомоги наступаючим головним силам, користання партизанських загонів, що вiдважно й завзято оперували на залізничній колії Проскурiв-Богданівці.

Перед початком большевицького наступу 30.VI. вони підривають міст при ст. Богданівці, захоплюють сел. Пирогівці і Бахматівці через що й відтягають на себе вiд Проскурова частину наших резервів і затримують маневр 6-ї дивізії.

Наші акції.

Наш неуспіх під Проскуровом в третій період операцiї викликано такими головнішими причинами:

1) недоведений до краю плян командування (з причин раніш указаних), - відкинути большевиків за Случ - відразу ж, з моменту переходу большевиків у наступ, виявив свою чинність.

а) Запорізька група - 7, 8 і 9-а дивізії були приковані в напрямку Проскурів-Староконстантинів і не мали змоги дати правому флангові С.С. підтриму. б) Група С.С. хутко здала, заатакована з Красилівського пляцдарму.

Були б у наших руках переправи на р. Случ, бої б, можливо припустити, затягнулись і ми встигли б зманеврувати.

2) Запізнене перегрупування рахую, що командувач, Волинської групи полк. Петрів, всупереч наданій директиві без потреби затягнув зміну Січовиків.20 Ця зміна мусіла закінчитися до ранку 1.VІІ., і тоді вся група С.С., ставши зосереджено, могла маневрувати пляномірніше і розвивати свої операції в головному напрямку.

3) Слабенька стійкість груп Волинської і С.С., що позбавллла командування можливостей перевести контрманевр.

4) Повільний і кволий рух 6-ї Запорізької дивізії від ст. Комарівці на Проскурів. Начальник 6-ї дивізії отримав від полк. Сальського розпорядження 1.VІІ. увечері виступити на Лятичів і дальше на Западинці. 6-а дивізія мала перейти 60 верстов - 2 великих чи 3 малих переходи, рахуючи на повну змогу використати селянсдкі підводи для полегшення руху.

Не пізніше вже як на полудень 4.VII. 6-а дивізія могла надійти в призначений для неї район, 5.VII. всі три дивізії Запорізької групи зранку могли розпочати наступ.

6-а дивізія надходить тільки увечері 5.VII., форсувавши лише останній перехід.

5) Загальна перевага большевицьких сил і перевтома наших частин, хоча під Проскурів наше командування стягло більш як 3/4 своїх сил, але вони були слабші за ворога по чисельному складу. Безумовно, 6-а Запорізька дивізія сильна складом і бойовими якостями, поліпшила б наше становище, але вона, на жаль, запізнилася, не оцінивши ситуації.

Большевики, уступаючи нам в числі тактичних одиниць, переважали нас, назагал, в числі багнетів і особливо шабель.

На Жмеринському і Могилівському напрямках ми оперували лише двома дивізіями, і відтягнути їх з цього напрямку не було жадної можливости.

6. Присутність у большевиків свіжих резервів і відсутність їх у нас.

Плян командування притягти 6-у Запорізьку дивізію до Проскурова, є цілком правильний, але, на мою думку, слід було це перегруповання почати трохи раніш і командувачеві Запорізької групи не просувати головних сил 6-ї дивізії на Комарівці, але притримати їх в районі ст. Деражня; переслідування ж відходячих большевиків вести бронепотягами та кіннотою.21 В такому випадкові і тил 6-ї дивізії було б більше забезпечено і вона скоріше б зосередилась.

Проте енергійні операції 2-ї і 3-ї дивізій проти сильного супротивника, що дали нам Жмеринку і Могилів, звільнили, 6-у дивізію для маневру, і не їхня вина, коли маневр не відбувся.

7) Великий недохват в частинах і в тилу вогнеприпасу.

Загальні висновки.

Тепер я хотів би коротко резюмувати загальні явища, що впливали на хід наших чинів підчас періоду Проскурівської операції.

Цілковита ізольованість Української Армії, що не отримувала ніякого роду забезпечення з-за кордону.

Відсутність спорядження на Україні і неможливість виготовити його у себе було головною причиною всіх наших неуспіхів. Вогнеприпас добувався героїчними засобами: а) що відбив у ворога, тим і живи надалі, б) випадкове набування набоїв у місцевої людности через жидів.

У Штабі Армії щодня вечорами виникали драми. Всі частини вимагають набоїв, а у відповідь отримують директиву: "завтра такій то групі, чи всім вкупі перейти в рішучий контрнаступ". Наприкінці коротесенька приписка: "десять тисяч набоїв висилаємо..."

Підчас залишення Запорізькою групою Проскурова виникали трагічні сцени. Деякі козаки, не маючи патронів випускали останні в себе, аби не попасти беззбройними в руки большевикам. Командир 7-ї дивізії відмовився 5.VII. перейти в контратаку з огляду на відсутність набоїв.

Слабо налагоджена мобілізація. Населення Проскурівського району неохоче йшло у військо, боючись пімсти з боку большевиків на випадок їх перемоги над нами. Там же, де мобілізація проходила добре, наприклад на схід від залізницї Староконстантинів-Проскурів-Кам'янець-Подільський, не вистарчало зброї та "обмундирування" для запасових.

Деструктивність тилу і праці урядових органів. Постачання не налагоджене - частинам доводиться самим і битися і добувати собі відживлення. Про регулярну поставку обмундирування та амуніції на фронт не було й мови. Від командуючих груп поступала сила скарг, що запілля не турбується за фронт.

Події на галицько-польському фронті.

Бажання партій за всяку цiну втягнути армію в партійну боротьбу, що дуже шкідливо відбивалося на настрої нашого війська, як наприклад, відомий нашому громадянству епiзод з замірами певних груп вчинити політичний переворот, який скінчився розстрілом от. Балбачана (див. додатки).

Свіже враження від цього розстрілу, хоч може і винної, а все таки популярної на Запоріжжі людини, прикро вплинуло на настрої, надто 7-ї дивізії, а тому значно спричинилося до наших неуспіхів у третій період Проскурівської операції.

Одначе Українська Армія виявила величезне зусилля, стійкість і героїзм та любов до Рідного Краю. Вiйсько відмінно билося та маневрувало.

І лише відсутність бази та вогнеприпасу, зброї та обмундирування не дали нам можливести зломити жорстокого ворога і звільнити від нього свою територію.

На тривалість і успішність цієї боротьби значний вплив зробила, крім героїзму війська, реорганізація нашої армії, яку було прийнято перед наступом на Україну, також робили добрий вплив на маневрування відповідно обраний склад вищих начальників та їх штабів (Ком. Груп. та їх Штаби і кращі з н-ків дивізій).

Можна сміло запевняти, що жадна з европейських армій, при тих тяжких умовах, в яких опинилася наша армія на Україні, не могла б битись так уперто і з таким захопленням.

 

Ланцут, року Божого 1920, квітня 10.

 

-----------------------------------------------------------------------

[20] Волинська група мала передишки майже два тижні.

[21] Отже загальна тяга на схід була остільки сильна, що стримати просування 6-ї дивізії на Жмеринку було дуже утрудливим. Взагалі наша армія з великим захопленням йшла вперед на Україну, де її чекало населення, і повернути части назад, хоча б для маневру, вимагало надзвичайних зусиль. Цим почасти з'ясовується і повільний i повільний рух 8-ї дивізії на Староконстантинiв.