This version of the page http://exlibris.org.ua/kapustianski/209.html (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2008-05-09. The original page over time could change.
ген. Микола Капустянський. Похід Українських Армій на Київ-Одесу. - Частина ІI - Розділ 9.

РОЗДІЛ IX

ТРЕТІЙ ПЕРІОД ПРОСКУРІВСЬКОІ ОПЕРАЦIЇ

Груповання наших і большевицьких сил. Пляни командування. Сх. ч. 19.

Большевики дуже занепокоїлися неуспіхом свого маневру під Проскуровом. Большевицьке командування покладало на цю операцію великі надії. Їхня преса загодя трубила: "Гром пабєди раздавайся, вєселіся, комуніст!... Смерть Пєтлюровцам!". А тут тобі неуспіх під Проскуровом і безпосередня загроза для Жмеринки й Могилева.

На цей час на Україні ситуація для большевиків укладалася надто несприятливо. Скрізь почалися повстання, Григор'єв успішно воює з большевиками на побережжі Чорного Моря і на Катеринославщині. На Чернигівщині партизан Ангел взяв Прилуки і загрожує важливому залізничному вузлу Бахмач. На Волинщині Соколовський сильно непокоїть большевицьке запілля. Невгомонна, завжди бурлива Тараща (первісне джерело повстання проти німців) на чолі з отаманом Зеленим також турбує большевиків. Район Вінниця-Бердичів-Гайсин вже став нашим. Денікін на Лівобережжі вже успішно розпочав свої операції щодо звільнення Харківщини від большевиків. В большевицьких частинах, що оперували проти Української армії, розпочався заколот. Так, 9-й совєтський піший полк, зогляду на хвилювання в ньому, роззброєно і провідників його розстріляно. Таращанська дивізія і та розпочала мітингувати. Полк Чорних Чортів викинув прапор: "бий жидів, спасай Україну!" - і також був добре просіяний (з 600 шабель лишилося 120). Перед большевиками стояла ділема: тепер або ніколи... Треба було остаточно розправитися з Українською армією і тоді звільнені вже сили перекинути на Денікіна і на внутрішній фронт. Підвойський в своїх промовах все більше і більше вiдводить місця Українській армії. Він обіцяє в першу чергу вислати під Проскурів і Жмеринку не менше як пять свіжих полків.

І дійсно, большевики широко використовують дану їм передишку з 26.VІ. до 30.VІ. для перегруповки.

Плян в основi лишається попередній: взяти Проскурів і відтяти нашу армію від Збруча. Наступ вести Північною і Західньою групами.

Їх перегруповка загалом була така: в район Чепилівка-Красилів вони поволі стягають частину сил, що раніш оперували в районі Базалія-Купіль. В Староконстантинів надходять свіжі частини, між ними 28-й совєтський піший полк. Ця група повинна наступати з Староконстантинова і Красилівського пляцдарму на Проскурів; у її склад увійшли: Богунська бригада, частина Таращанської бригади, два окремих полки та кіннота.

До Західньої своєї групи большевики підтягають Волинську бригаду і свіжу кінноту і надають їй завдання - прорив нашого лівого флангу і глибокий обхід його. Наказано за всяку ціну заволодіти Проскуровом. Обіцяно грошеву нагороду всiм, хто братиме співучасть у захопленні Проскурова.

Жмеринській групі большевики дають завдання - наступати на Проскурів з метою притиснути нас до Збруча. Цю групу підсилюється вельми рухливим партизанським загоном для пошуку на залізничну колію Проскурів-Комарівці.

Загалом большевицькі групи були приблизно такого складу:

Західня група 2500 багнетів, 400 шабель.

Північна група 5000 багнетів, 600-800 шабель.

В Шепетівці і Вишнівці (резерва) 2500 багнетів. Жмеринська-Барська до 2800 багнетів (уже розбитих 6-ю дивізією).

Вапнярська група 2500-3000 багнетів.

Наші пляни.

Плян командування був такий:

1) 2-ю та 3-ю дивізіями енергійно провадити далі наступ з метою захопити Жмеринку і Могилів та загрожувати залізниці Жмеринка-Одеса, а також прикривати Поділля, де спішно переводилося мобілізацію;

2) Під прикриттям цього наступу згрупувати в Проскурівськім районі сильні резерви, щоб за їх поміччю остаточно розбити головні сили большевиків і відкинути їх на північ від Староконстантинова; Для цього:

а) Підтягнути з Жмеринського напямку в Проскурів 6-у Запорізьку дивізію з доданими частинами.

б) В ніч з 30.VI. на 1.VІІ. Волинською групою змінити Січовиків і розташувати їх в районі Фельштин-Чорний Острів, в резерву командування.

Стан наших частин.

Стан наших частин був досить тяжкий. Група С.С. майже видихалась і доконче потребувала відпочинку і реорганізації. От. Коновалець категорично вимагав зміни і загрожував навіть залишити фронт.

9-а дивізія стала також майже небоєздатною.

Волинська група поповнилася мобілізованими, але ще не переробила їх. Одні Запоріжці, хоча й намучилися в постійних боях, але могли постояти за себе. Також і 3-я дивізія була ще міцна тілом і духом, підбадьорена своїми незмiнними успіхами і співчуттям місцевої людности.

Головний же дефект - брак огнеприпасу і всякого іншого постачання. Це дуже ослабляло бойову енергію війська.

Ми мали під Проскуровом всього-на-всього 6000 багнетів і шабель і підтягували сильну 6-у дивізію 1200-1400 багнетів і шабель. Большевики ж стягували сильні резерви. Для перегруповки і перепочинку, так потрібних для січовиків і 9-ї дивізії, нам треба було часу; свiжих сил у нас не було.

Бої 30-го червня. Перехід большевиків у наступ.

Уже 30.VІ. большевики розпочали активнi чини. Їхній партизанський загін підриває міст біля села Богданівці і здобуває села Мосіївці і Бахматовці (15 в. на північний схід від Проскурова), сильно загрожуючи Проскурову. Також і Західня большевицька група звільняє м. Теофіпіль від повстанців і вибиває звідти кінноту С.С.

Бої 1-го липня. Сх. ч. 20.

1-го липня большевики переходять у рішучий наступ одночасно Північною групою вздовж шосе Староконстантинів-Проскурів та з Красилівського пляцдарму на Миколаїв, а також Західньою групою в напрямку на Базалію і Купіль.

Момент вибрано найбільше влучний, бо на фронті групи С.С. зміна частин ще не закінчилася. Холмська дивізія на лiвому фланзі вже змінила частини групи С.С., а північну дивізію ще тільки підтягувалося.

Большевики відкидають за р. Бужок частини Запорізької групи. В районі ж 9-ї дивізії, біля Хітківців вони завдають сильні втрати Наливайківському полку 7-ї Запорізької дивізії, приділеному до 9-ї дивізії для її підсилення; форсують р. Вужок і здобувають Хітківці.

На фронті С.С. большевикам легко вдається здобути м. Миколаїв. В цьому районі частини групи С.С. не поставили большевикам міцного опору.

Большевики проривають також і фронт Холмської дивізії в районі м. Базалія.

А взагалі перший день наступу дав їм великі успіхи.

Бої 2-го липня. Сх. ч. 20.

На 2.VІI. командування наказує:

1) Запоріжцям і С.С. відкинути большевиків за р. Случ; Північну дивізію на деякий час передається Січовикам.

2) 6-у Запорізьку дивізію негайно відтягнути через Лятичів для маневру в Староконстантинівському напрямку.

Ідея Штабу є нанести 6-ю дивізією удар у фланг північній большевицькій групі.

Події розвивалися так:

Мазепинський полк (7-ї дивізії) направлений командувачем Запорізької групи на с.с. Давитьківці-Пирогівці для ліквідації партизанських большевицьких загонів, звільняє від них цей район.

Надвечір Запорізька група енергійними контратаками витискує большевиків і здобуває знову Западинці-Кобилля.

Група С.С. після боїв зустрічного характеру надвечір подалася лівим флангом назад, звільнивши всi переправи на р. Случ.

Холмська дивізія відійшла також дещо назад.

Бої 3-го липня. Сх. ч. 20-21.

На 3-е липня командування підкреслює необхідність рішучого контрнаступу Проскурівською групою.

У цей день Запоріжці ведуть сильний бій з большевиками за сс. Кобилля, Западинці; всі большевицькі атаки відбито. Нами взято кулемети і полонених.

Бої на фронті групи С.С. також провадяться з великою упертістю з обох сторін і надвечір успіх схиляється на бік большевиків. С.С. при допомозі Північної дивізії намагаються знову захопити Миколаїв. Частини С.С. поклали останнє бойове зусилля.

Холмська дивізія, відбивши декілька атак, відійшла на південнйй схід від Купеля. На фронті Холмської дивїзії виявлено присутність значних большевицьких сил у двох колонах з кіннотою в районі Базалії і Авратина. Холмська дивізгя не могла стримати наступу цих сил.

На Могилівському й Жмеринському напрямках наші операції розвиваються пляномірно й успішно.

3-я дивізія здобуває Могилів і Шаргород. В наші руки дістається 10 гармат, 2 бронепотяги та iнша військова здобич. Божко підходить до Жмеринки.

Район Меджибіж-Пирогівці остаточно звільняється від ворожих партизанських загонів. У Меджибіж підходить 6-а Запорізька дивізія. Наші повстаніці захопили Літин, розбили большевицький загін і взяли 4 гармати й кулемети.

Ішло про те, чи витримають частини, що оперують під Проскуровом, а особливо групи С.С. і Волинська, атаки большевиків до підходу 6-ї Запорізької дивізії до Проскурова. Штаб Армії випроваджує на фронт все, що в нього було напохваті: запасові курені, охоронні сотні, щоб лишень підтримати С.С. і Холмську дивізію, доки підійде до Проскурова 6-а Запорізька дивізія.

Бої 4 липня. Сх. ч. 21.

4.VІI. на жаль, події під Проскуровом розвиваються для нас надто несприятливо. Большевики енергійно розвивають наступ. Зі Староконстантинова вони підвозять нові частини. Групу С.С. тиснуть на Чорний Острів, а Волинську відкидають на південь від залізничної колії Війтівці-Чорний Острів.

Ці групи не ставлять достатнього опору і сильно здеморалізувалися. Тут виявилося, що до ворога надійшли мадярські частини.

Запоріжці стійко б'ються і навіть місцями потискують большевиків, але й їм доводиться для прикриття Проскурова дещо загнути свій лівий фланг.

Резерви, надіслані до Чорного Острова, здебільшого розпорошилися.

Словом, надвечір 4.VІІ. ситуація під Проскуровом утворюється тяжка.

Треба було негайно ввести сильний резерв, що міг би нанести удар вороговi, 6-а ж Запорізька дивізія рушала поволі і раніш як увечері 5.VІІ. надійти не могла.

Долю Проскурова вже було вирішено.

У цей день 2-а дивізія захоплює з боєм Жмеринку і переслідує відступивших большевиків на ст. Гнивань. П. Удовиченко теж провадить наступ у напрямку на ст. Рахни.

Бої 5 липня. Сх. ч. 21.

На 5.VІІ. Штаб Армії видає розпорядження про контратаку, але вона не переводиться в життя, бо групи С.С. і Волинська, загубивши боєздатність, провадять безупиний відхід на південь від залізничної колії Чорний Осірiв-Проскурів. Большевики бомбардують Проскурів з боку ст. Гречани і провадять наступ від с. Западинці.

6-а Запорізька дивізія, зробивши перехід в 34 верстви, зосередилася увечері на схід від Проскурова. Запоріжці провадять контратаку, але відсутність огнеприпасу, а особливо патронів, сковує наші операції і дуже відбивається на настрої наших частин.

В ніч із 5.VII. на 6.VII. з розпорядження командувача Запорізької групи Проскурів нами звільняється і Запорізька група вiдходить.

Бої 6 липня. Сх. ч. 22.

6.VII. Запоріжці зосередились в районі с.с. Михалківці, Манастирьок, Янківці. Штаб групи в селі Михалківці. Група С.С. відійшла на південь.

Таким чином, в ніч з 5.VII. на 6.VІІ. большевикам пощастило заволодіти Проскуровом і відкинути наші групи на південь від залізничної колії Війтівці-Проскурів.

На цьому закінчується 3-ій і останній період Проскурівських операцій.