Інерція колоніалізму

Кожна нація прагне мати свою державу для захисту і розвитку своєї культури, мови, звичаїв, традицій. Час ставить виклик: чи створили таку державу українці?

Інерція колоніалізму

Або

українська мова: єдина державна мова – питання національної безпеки України

Колоніальні зусилля Російської імперії – як у формі царської влади, так і більшовицько-комуністичної – були настільки потужними, що не зупиняють своєї ходи на українській землі й понині. Яскравий приклад цьому референдум про надання в Україні російській мові статусу державної. І засоби масової інформації вже подають соціологічні опитування громадян щодо цієї проблеми. (Хоча це звучить якось дико: ГРОМАДЯНИН України не хоче знати й послуговуватися українською мовою...). Отже: на південному-сході 70% населення за другу державну мову, 30% – проти. У західних областях 17% "за", решта проти. Хоча, враховуючи густоту населення відсотки у даній ситуації справа відносна...

Що ж ми, українці, отримаємо в разі здійснення планів ініціаторів – російська мова в Україні державна. Ми опинимося в ролі такого собі сектантства, до духовної резервації. І це на нашій, на своїй рідній землі!

Результати референдуму, врешті-решт, розставлять всі крапки над "і", буде видно: хто є хто в Україні. Без всяких обтічних висловлювань і страусячої поведінки, як це продемонстрував 19 вересня ц. р. у Донецьку під час інтерв'ю телеканалу "Україна" Міністр закордонних справ України А. Яценюк. Схоже, що він перебував не в українському місті, а в закордонному відрядженні. Маю на увазі те, що на запитання телеглядачів і ведучого він відповідав російською мовою. Тим паче, що там він перебував не у службових справах, не як чиновник, а як кандидат у народні депутати українського парламенту від блоку "Наша Україна – Народна самооборона". Оте широковживане оправдання деяких журналістів, політиків, на кшталт – до мене звернулися російською, я російською і відповів – і є страусячою поведінкою. До тебе звертаються жителі України, а не іноземці, і якщо вони визнають себе ГРОМАДЯНАМИ України, то мусять знати українську мову! Наполягаєте на двомовності, то і знайте обидві мови.

Колишній голова Верховної Ради України Володимир Литвин, без якого Україна на його думку не може далі жити, пропонує мовну проблему вирішити шляхом конкуренції мов. Оце патріот! І ворогів не треба, маючи таких патріотів. Ще один патріот народний депутат від Партії Регіонів – Юрій Мірошниченко, закликає: бути чи не бути російській другою державною нехай вирішить український народ на референдумі. Добре, що він ще хоч визнає, що український народ таки є. Тільки не зрозуміло: навіщо українському народу друга державна мова? Однієї мало? То скажіть відверто: ми вимагаємо російської державної, бо не вважаємо себе українським народом...

Проблема мови є напевно у кожній державі. Наприклад у Польщі за вживання в рекламі, в документах іноземних слів – штраф 2500 доларів. В США не візьмуть на державну службу без знання державної мови. В Азербайджані за обмеження сфери застосування державної мови також передбачена відповідальність. А в Росії російською мовою, як єдиною державною опікується особисто дружина Президента РФ Людмила Путіна. При цьому державна політика наших сусідів спрямована не лише на збереження російської мови, а й на її поширення, на захист російськомовних, що проживають в інших країнах...

Українська влада, як бачимо, не спроможна захищати українську мову навіть у межах своєї держави. Або ж тоді питання по-іншому: чи українська влада в Україні?

Узаконена різномовність за територіальною ознакою це рух до федералізму. Федералізм держави за національною ознакою, раніше чи пізніше, приводить її розколу. В Чехословаччині це відбулося мирно і цивілізовано, в Югославії призвело до війни. Україна – держава українців (що зовсім не означає – тільки для українців), і всі її громадяни, які за етнічною ознакою українцями себе не вважають, повинні це усвідомлювати, і сприйняти це як закономірність, з усіма наслідками, що випливають з цього, зокрема у розв'язанні мовної проблеми: державна мова – українська мова.

Кожна нація прагне мати свою державу для захисту і розвитку своєї культури, мови, звичаїв, традицій. Час ставить виклик: чи створили таку державу українці?

© ОЛЕКСА КОСАР