This version of the page http://litopys.org.ua/ukrmova/um05.htm (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2008-04-23. The original page over time could change.
Українська мова. Енциклопедія.

22 квітня триває ЖЖ-голосування «Видатні українці»                                         22 квітня 1794 року почалося Віленське повстання                                         22 квітня 1838 року підписано відпускну Тараса Шевченка                                         22 квітня триває ЖЖ-голосування «Видатні українці»                                                                                

гостьова     форум     кімната новин     посилання     пошук    
ІЗБОРНИК
ІЗБОРНИК

‹  ЛІТОПИСИ    ІСТОРІЯ    МОВОЗНАВСТВО    ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА    ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО    ПОЛІТОЛОГІЯ    СЛОВО О ПОЛКУ    ЛЕКСИКОНИ  ›



Попередня     Головна     Наступна





БЕРЕСТЯНІ ГРАМОТИ — пам’ятки давньої східнослов’ян. писемності (11 — 15 ст.), написані на доступному дешевому матеріалі — бересті (давньорус. бересто, укр. берест, діал. березто, рос. береста ‘кора, луб берези’). Текст продряпувався, видавлювався писалом — загостреним металевим або кістяним стрижнем, на протилежному кінці якого (нерідко оздобленому) було вушко для підвішування його до пояса. Завдяки такому способу нанесення текст зберігався і в ґрунті. Ймовірно, берестяна писемність існувала повсюдно на Русі, але не скрізь місц. ґрунт сприяв консервації берести. Про поширеність Б. г. свідчать численні знахідки писал у різних містах, у т. ч. в Києві. Вперше Б. г. знайдено влітку 1951 під час археол. розкопок у Новгороді (звідси переважна більшість їх, на 1988 — бл. 690). Чимало Б. г. виявлено згодом у м. Старій Русі (на 1988 — 23), Пскові, Твері, Смоленську, Вітебську, Мстиславі (на 1988 разом — бл. 20), Торжку, Москві. На тер. сучас. України пам’ятки берестяної писемності (три фрагменти Б. г. й одну цілу) знайдено 1988 під час археол. розкопок у передмісті давнього міста Звенигорода (тепер с. Звенигород Львів, обл.) — у культур, шарі, який датують 1110 — 37. Дату Б. г. встановлюють за культур, шарами, за допомогою дендрохронології, на основі особливостей мови. Внаслідок багатовікового перебування у землі чимало текстів дійшло до нас ушкодженими, у фрагментах (хоч останнє може бути зумовлене й тим, що після прочитання адресати нищили, викидали їх). За змістом Б. г. — насамперед ділове і приватне листування (доручення, розпорядження, боргові зобов’язання, чолобитні, духовні та охоронні грамоти, купчі, учнівські вправи і т. п.). їх писали люди різних соціальних груп, що свідчить про порівняно високий рівень грамотності на Русі. Вони більшменш дотримувалися норм літ. мови, але багато неофіц. текстів дуже близькі до живої розм. мови тих часів. Звідси цінність Б. г. для вивчення історії давніх східнослов’ян. говорів, а також сусп. відносин, економіки тощо.


Літ.: Арциховский А. В., Тихомиров М. Н. Новгород, грамота на бересте. (Из раскопок 1951 г.). М., 1953; Жуковская Л. П. Новгород, берестяные грамоты. М., 1959; Янин В. Л. Я послал тебе бересту... М., 1975; Зализняк А. А. Новгород. берестяные грамоты с лингв. точки зрения. В кн.: Янин В. Л., Зализняк А. А. Новгород, грамоты на бересте (из раскопок 1977 — 1983 гг.). Комментарии и словоуказатель к берестяным грамотам (из раскопок 1951 — 1983 гг.). М., 1986; Свєшников І. К. Звенигородські грамоти на бересті. «Дзвін», 1990, № 6; Німчук В. В. Берестяні грамоти на Україні. «Мовознавство», 1992, № 6.


В. В. Німчук.







Попередня     Головна     Наступна



«Журнал» Тараса Шевченка 150 років тому у спільноті ua_kobzar:

22 квітня 1858 р.  

Тоже без всякой цели шлялся до обеда, только уже не один, а с Семеном. Вечером с Семеном же пошли к землячке ( . . . )




Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

 



Триває ЖЖ-голосування «Видатні українці»