Закон об охране государственной границы (на украинском языке)

(Вісн.Зак.. від 19 листопада 1990 р.)

(офіційний текст, станом на 23.06.2005 р.)

Розділ 1

Державний кордон

Ст. 1. Кордоном Польської республіки, далі «державним кордоном» є вертикальна поверхня, що проходить через лінію кордону, котра відділяє територію польської держави від території інших держав і відкритого моря. Державний кордон також розмежовує повітряний простір, води та внутрішню частину землі.

Ст. 2. Напрямок державного кордону на суші та розмежування морських внутрішніх вод і територіального моря з сусідніми державами, зазначені у міжнародних угодах, підписаних Польською Республікою.

Ст. 3. Державний кордон по морі проходить на відстані 12 морських миль від основної лінії, зазначеної в окремих положеннях або по зовнішньому кордону рейдів, що належать до територіального моря.

Ст. 4. 1. Напрямок державного кордону на суші і на морських внутрішніх водах позначається графічними знаками.

2. Міжнародні угоди, підписані між Польською Республікою та сусідніми державами визначають положення, форму, розміри і колір графічних знаків та принципи їх утримування.

Ст. 5. 1. Державний кордон, якщо це неврегульоване іншим чином міжнародними угодами, підписаними з сусідніми державами, встановлюють:

1) на відрізках суші, а також в місцях, в яких державний кордон перетинає озера або ріки, переходячи на інший берег згідно з прямою лінією, проведеною від одного графічного знака до іншого,

2) на річках, потоках, потічках, немореплавних каналах – згідно з центральною лінією русла,

3) на мореплавних річках – згідно з центральною лінією головної водної течії.

2. «Прикордонними водами» вважаються ріки, канали, а також озера, через які пролягає державний кордон.

Ст. 6. Польська Республіка здійснює своє верховенство на території суші та внутрішній частині землі, що знаходиться під нею, морськими внутрішніми водами і територіальним морем та дном і земними надрами, що знаходяться під ними, а також повітряного простору, який знаходиться над територією суші, морськими внутрішніми водами та територіальним морем.

Ст. 7. 1. Міністр внутрішніх справ відповідає за охорону державного кордону на суші та морі та контроль прикордонного руху у обсязі, зазначеному в окремих положеннях.

2. Міністр Національної оборони відповідає за охорону державного кордону у повітряному просторі Польської Республіки.

3. Завдання міністра внутрішніх справ, про які йдеться в зак. 1, виконує Головний комендант прикордонної служби.

4. Завдання міністра національної оборони у сфері охорони державного кордону у повітряному просторі Польської Республіки здійснює командир повітряних сил у взаємодії з командуючим морського військового флоту і командуючим сухопутних військ Збройних Сил Польської Республіки.

Розділ 2

Прикордонна зона

Ст. 8. З метою охорони державного кордону встановлюється смуга прикордонної дороги та прикордонна зона.

Ст. 9. 1. Смугою прикордонної дороги вважається територія шириною 15 метрів вглиб країни від лінії державного кордону або від берега прикордонних вод чи морського берега.

2. Якщо цього безпосередньо вимагають потреби, пов’язані з охороною державного кордону, воєвода може на клопотання або після консультацій з відповідними органами охорони державного кордону, впровадити заборону перебування на деяких відрізках смуги прикордонної дороги.

3. Заборона, про яку йдеться в зак. 2, не стосується власників або користувачів угідь, розташованих в смузі прикордонної дороги.

4. Заборона, про яку йдеться в зак. 2 не може встановлюватися на позначених туристичних маршрутах, морському березі і пляжах.

4 a). На смузі прикордонної дороги на добре видимих місцях встановлюються інформаційні таблиці з написом "Державний кордон, перетин заборонено».

5. Смуга прикордонної дороги у місцях, в яких запроваджується заборона перебування, позначається у добре видимих місцях таблицями з написом "Смуга прикордонної дороги – вхід заборонено".

5 a). Міністр внутрішніх справ відповідним розпорядженням визначає зразок табличок, про які йдеться в зак. 4 a) i 5, а також спосіб їх утримування відповідними комендантами загонів прикордонної служби, враховуючи необхідність належного позначення напрямку державного кордону та смуги прикордонної дороги.

Ст. 10. 1. На угіддях, розташованих в смузі прикордонної дороги, прикордонна служба може виконувати дії, пов’язані з позначенням і охороною державного кордону, а також будівництвом пунктів, що служать для такої охорони. Власники або користувачі цих угідь зобов΄язані зробити можливими виконання таких дій.

2. Через технічні причини допускається будівництво пунктів, що служать для захисту державного кордону, також поза смугою прикордонної дороги.

3. Власникові нерухомості за збитки, заподіяні діями, передбаченими зак. 1 i 2, належить відшкодування згідно з принципами Цивільного кодексу.

Ст. 11. 1. У смузі прикордонної дороги угіддя та ліси, що прилягають до державного кордону або до берегів прикордонних рік, повинні утримуватися в стані, що забезпечує видимість ліній державного кордону і прикордонних знаків.

2. Власники та користувачі угідь та лісів, про які йдеться в зак. 1, зобов’язані очищувати за плату на умовах, узгоджених з відповідними органами Прикордонної служби цих угідь і лісів від дерев та кущів, а також інших чагарників на ширину, визначену міжнародними угодами, підписаними з Польською Республікою.

3. У випадку невиконання обов’язків, зазначених в зак. 1 i 2 відповідний орган Прикордонної служби може доручити очищення цих угідь та лісів іншим суб΄єктам. Відповідно застосовується положення ст. 10 зак. 1 пункт другий.

4. Витрати, пов’язані з утримуванням у стані, який забезпечує видимість напрямку лінії державного кордону і графічних знаків покриваються за рахунок засобів, запланованих для функціонування Прикордонної служби.

Ст. 12. 1. Прикордонна зона охоплює цілий ряд гмін, прилеглих до державного кордону, а на морській ділянці – до морського берега. Якщо визначена таким чином ширина прикордонної зони не сягає 15 км, то до прикордонної зони приєднують також ряд гмін, що розташовані у безпосередньому сусідстві з гмінами, прилеглими до державного кордону чи морського берега.

2. Одиниці основного територіального поділу держави, кордони яких знаходяться на території прикордонної зони, визначеної у спосіб, передбачений зак. 1, становлять частину цієї зони.

3. Територія прикордонної зони позначається таблицями з написом «Прикордонна зона».

4. Міністр внутрішніх справ відповідним розпорядженням визначає перелік гмін та інших основних одиниць територіального поділу держави, розташованих в прикордонній зоні, a також зразок таблиці, про яку йдеться в зак. 3, спосіб утримування таблиць відповідними комендантами прикордонної служби, враховуючи необхідність належного позначення прикордонної зони.

Ст. 13. Міністр внутрішніх справ відповідним розпорядженням визначає умови занять туризмом, спортом, полюванням та виловом риби у прикордонній зоні, детально враховуючи можливість впровадження постійних або тимчасових обмежень використання прикордонних вод, а також накладання обов’язку повідомлення органів прикордонної служби про заплановані дії.

Розділ 3

Перетин державного кордону

Ст. 14. 1. Перетин державного кордону дозволено у визначених та відкритих для прикордонного руху прикордонних переходах на підставі документів, що дають право на такий перетин. Документи, що надають право на перетин державного кордону, визначаються окремими положеннями або міжнародним договором, однією зі сторін якого є Польська Республіка.

2. Перетин державного кордону поза прикордонними переходами дозволяється на умовах і в спосіб, визначений в угодах, підписаних Польською Республікою з сусідніми державами.

3. Положення зак. 1 i 2 не порушують право безпечного перепливання через територіальне море Польської Республіки.

4. Міністр внутрішніх справ у домовленості з міністром національної оборони, а також з міністрами економіки та транспорту відповідним розпорядженням визначає спосіб встановлення територіального охоплення прикордонних переходів, а також суб’єктів, компетентних у цих питаннях, детальні обов’язки суб’єктів, що беруть участь у здійсненні міжнародних перевезень у відношенні до органів, діючих на прикордонних переходах, враховуючи можливість обмеження цих обов’язків у особливих випадках.

Ст. 15. 1. Особи, котрі перетинають державний кордон, зобов’язані пройти прикордонний контроль, що здійснюється уповноваженими для цього службовцями прикордонної служби.

2. Під час прикордонного контролю особи, про яких йдеться у зак. 1 зобов’язані надавати пояснення, пов’язані з перетином державного кордону.

3. У випадку існування обґрунтованої підозри вчинення забороненої дії із погрозою покарання, особа, про яку йдеться в зак. 1 зобов’язана надати для огляду предмети, багаж і транспортні засоби, а також повинна пройти особистий контроль на вимогу службовця прикордонної служби.

4. Прикордонний контроль, про який йдеться у зак. 1 i 3, може проходити із застосуванням технічного оснащення та службових собак.

Ст. 16. 1. Автомобільні, залізничні та річні прикордонні переходи, а також види дозволеного руху у цих переходах визначаються в міжнародних договорах.

2. Рада Міністрів відповідним розпорядженням визначає морські і постійні повітряні прикордонні переходи, а також встановлює вид руху, дозволеного через ці переходи детально враховуючи міжнародні договори.

3. Міністр внутрішніх справ відповідним розпорядженням може:

1) призначати на певний час додаткові повітряні переходи, а також визначити вид дозволеного руху на цих переходах, період їх відкриття, суб’єктів, які керують аеропортом і повідомляють про приземлення чи старт літака, форму та термін такого повідомлення, а також обов’язки управляючого аеропортом у питанні забезпечення доїзду осіб, які здійснюють контроль на цих переходах, враховуючи при призначенні додаткових повітряних переходів потреби даного регіону,

2) керувати тимчасовим закриттям зазначених прикордонних переходів та обмежити рух через ці переходи, враховуючи необхідність гарантування громадської безпеки або захист від загроз для життя і здоров΄я людей, а також запобігання поширенню епідемій хвороб тварин.

4. Міністр внутрішніх справ оголошує в Урядовому віснику Польської Республіки «Польський монітор» прикордонні переходи, вид дозволеного руху через ці переходи та час їх відкриття.

Ст. 17. 1. Воєвода зобов’язаний постійно утримувати автодорожні, залізничні, повітряні, морські і річні переходи, прикордонні переходи, призначені виключно для малого прикордонного руху, туристичні переходи, прикордонні переходи на туристичних маршрутах, а також пункти нічних стоянок на прикордонних річках, що знаходяться на території воєводства у стані, що уможливлює проведення чіткого та ефективного контролю безпеки, прикордонного, митного, санітарного, ветеринарного, фіто-санітарного, хімічного і радіометричного контролю торгової якості товарів сільгосппродукції.

2. Що стосується прикордонних переходів, які знаходяться за межами Польської Республіки, контроль на яких здійснюють службовці відповідних органів Польської Республіки, обов’язки, передбачені зак. 1 здійснює воєвода, компетенція якого поширюється на воєводство, розташоване поблизу прикордонного переходу.

3. Рада Міністрів відповідним розпорядженням визначає обсяг обов’язків воєводи у питаннях фінансування і утримування в належному стані прикордонних переходів, про які йдеться в зак. . 1 i 2, туристичних переходів, місць перетину кордону на туристичних маршрутах і пунктів нічних стоянок на прикордонних річках, а також оснащення устаткуванням, особливо такого, яке застосовується для здійснення прикордонного контролю та органи, компетентні щодо встановлення та утримування прикордонних знаків на морських внутрішніх водах.

4. Розпорядження повинно детально визначити обсяг майнової повинності та майнових обов’язків з метою утримування об’єктів та технічного оснащення, яке знаходяться на прикордонному переході, безкоштовного доступу до приміщень в таких об’єктах, а також устаткування, необхідного для здійснення контролю, можливість фінансування заходів, пов’язаних з удосконаленням прикордонного руху за кошти, які походять з фінансової допомоги органу територіального самоврядування, в обсязі, зазначеному розпорядчим органом даної одиниці або із закордонної допомоги, враховуючи необхідність гарантування чіткого прикордонного контролю.

Ст. 17 a). 1. Міністр внутрішніх справ відповідним розпорядженням скасовує і відновлює на зазначений період прикордонний контроль осіб, які перетинають державний кордон, що становить внутрішній кордон у трактуванні положень Виконавчої Конвенції до Шенгенського договору від 14 червня 1985 року між урядами держав економічного союзу Бенелюксу, Німецькою федеративною республікою, а також Французькою республікою у питанні поступового скасування контролю на спільних кордонах, підписаної у Шенгені, 19 червня 1990 р., враховуючи умови відновлення прикордонного контролю осіб, передбачені у цих положеннях.

2. Під час здійснення прикордонного контролю осіб, про який йдеться у зак.1., службовці прикордонної служби користуються відповідно повноваженнями, зазначеними в законі від 12 жовтня 1990 р. «Про прикордонну службу»j (Вісн. Зак. За 2002 р. № 171, пол. 1399, у новій редакції).

Ст. 17 б). Рада Міністрів відповідним розпорядженням визначає види об’єктів та оснащення, утримання котрих є необхідним для чіткого відновлення прикордонного контролю осіб, передбаченого ст. 17 a) зак. 1, а також органи, що зобов’язані їх утримувати враховуючи використання об’єктів і оснащення прикордонних переходів, скасованих у зв’язку з зобов’язаннями Польської Республіки у Договорі, про які йдеться у ст. 17 а) зак. 1.

Ст. 18. Умови перетину державного кордону, а також здійснення польотів у повітряному просторі Польської Республіки власними та цивільними повітряними кораблями визначають положення закону від 3 липня 2002 р. – «Повітряне право» (Вісн. Зак. № 130, пол. 1112, у новій редакції), а також міжнародні угоди, підписані Польською Республікою.

Ст. 18 a). 1. Перетин державного кордону і переліт іноземного військового літака в повітряному просторі Польської Республіки може бути реалізований на підставі дозволу, виданого Командувачем Повітряних Сил Збройних Сил Польської Республіки, виданого на клопотання зацікавленої сторони.

2. Дозволу, про який йдеться у зак. 1 не вимагає перетин державного кордону і переліт у повітряному просторі Польської Республіки іноземних військових літаків, що виконують завдання військового спостереження повітряного простору в рамках Інтегрованої системи повітряної оборони організації Північноатлантичного договору.

3. Дозвіл, про який йдеться у зак. 1 не вимагається щодо іноземного військового літака:

1) на борту якого перебуває представник іноземної держави з метою офіційного візиту Польської Республіки,

2) який становить почесний ескорт літака, про який йдеться у п.1,

3) який здійснює переліт у повітряному просторі Польської Республіки:

a) пов'язаний з проведенням розшукувально-рятувальних робіт з метою надання допомоги людям, літакові чи морському кораблеві, що перебувають у небезпеці,

б) пов'язаний з наданням медичної чи технічної допомоги у зв’язку зі стихійним лихом або загрозою для навколишнього середовища,

в) пов'язаний з виконанням завдань, що випливають з міжнародних договорів, підписаних Польською Республікою, якщо обов’язок надання доступу до повітряного простору Польської Республіки випливає з цих договорів,

г) у випадку, якщо цей літак знаходиться у небезпеці або якщо здійснює цей політ для уникнення небезпеки.

4. Міністр національної оборони у домовленості з міністром транспорту відповідним розпорядженням визначає правила процедури щодо клопотання на отримання дозволу для перетину державного кордону і перельоту іноземного військового літака у повітряному просторі Польської Республіки, а також зразок клопотання у цьому питанні, як і умови здійснення перельотів таким літаком у повітряному просторі Польської Республіки враховуючи забезпечення чіткості процедури у питаннях надання дозволів на здійснення перельотів у повітряному просторі Польської Республіки іноземними військовими літаками, а також безпеку повітряного руху у ьому просторі.

Ст. 18 б). 1. Іноземний військовий літак, що перетнув державний кордон або здійснює переліт у повітряному просторі Польської Республіки без дозволу, передбаченого ст. 18 a) зак. 1, або без виконання умов цього дозволу, а також іноземний цивільний літак, який перетнув державний кордон без дотримання положень закону від 3 липня 2002 р. – «Повітряне право» або міжнародних угод, підписаних Польською Республікою, може отримати заклик державного органу повітряного руху з вимогою:

1) покинути повітряний простір Польської Республіки,

2) змінити напрямок чи висоту польоту,

3) здійснити посадку в аеропорту, вказаному цим органом,

4) виконати інші доручення, що скеровані на припинення порушень повітряного простору.

2. У випадку, якщо літак не відреагує на дані заклики або рекомендації, передбачені зак.1, іноземний літак може бути:

1) перехоплений військовим літаком, далі «перехоплюючим літаком». Перехоплення полягає у ідентифікації літака, налагодженні з ним радіозв΄язку та візуального контакту, а також його налаштування на відповідний напрямок чи висоту польоту або вимушене приземлення у вказаному аеропрту,

2) попереджений попереджувальними вистрілами перехоплюючим літаком, а у випадку його подальшого непідпорядкування закликам може бути знищений,

3) знищений без здійснення дій, про які йдеться у п. 1 i 2, у ситуації:

a) здійснення збройного нападу чи агресії по цілях, розташованих на території Польської Республіки,

б) якщо на його борту немає екіпажу,

в) якщо цього вимагають заходи безпеки, а орган управління повітряною обороною, детально приймаючи до уваги інформацію, передану державним органом управління повітряним рухом з΄ясує, що іноземний літак використовується для здійснення завдань, що суперечать закону, особливо у якості засобу повітряної терористичної атаки.

3. Рішення про застосування засобів, про які йдеться у зак. 2 п. 1 i 2, а також п. 3 літ. a) i б), приймає командувач Повітряних Сил Збройних Сил Польської Республіки, а засобу, про який йдеться у зак. 2 п. 3 літ. в) – міністр національної оборони.

4. Літак, примушений до приземлення в міжнародному аеропорту, його екіпаж і вантаж, а також пасажирів і їх багаж суб’єкт, що управляє аеропортом, передає прикордонній службі.

5. Іноземний літак, змушений здійснити посадку не у міжнародному аеропорту або посадочній площадці, його екіпаж і вантаж, а також пасажирів і їх багажі управляючий аеропортом або користувач посадочної площадки передає відповідним органам, повідомляючи про цю подію орган прикордонної служби.

6. Рада Міністрів відповідним розпорядженням визначає правила процедури при застосуванні засобів, про які йдеться в зак. 2, а також обсяг і спосіб взаємодії управляючого органу повітряної оборони з державним органом управління повітряним рухом у цих питаннях враховуючи забезпечення вірного застосування засобів, про які йдеться у зак. 2 лише у випадку відсутності іншого примусу дотримання польского законодавства, а також вірність та ефективність взаємодії органів, що охороняють повітряний простір Польської Республіки.

Розділ 4

Кінцеві положення

Ст. 19. 1. Втрачає силу декрет від 23 березня 1956 р. «Про охорону державного кордону» (Вісн. Зак. № 9, пол. 51, за 1959 р. № 27, пол. 168, за 1969 р. № 13, пол. 95, за 1977 р. № 37, пол. 162 i за 1990 р. № 34, пол. 198).

2. До періоду видачі виконавчих положень, передбачених в законі, залишаються в силі існуючі положення якщо вони не суперечать даному закону, однак не довше 6 місяців.

Ст. 20. Закон вступає в силу у день проголошення.