Світовит Пашник
Під
час дослідження території під будівництво автомагістралі через о. Хортиця в
7512-7513 рр. археологами було виявлено древню кам'яну кладку. Науковці
знайдену пам’ятку, визначили як культову споруду критого типу, це древній
храм доби пізньої бронзи (ХІV–ХІІ ст. до н.е.). Приміщення овальної форми,
заглиблене у грунт. Площа знайденої Святині 240 кв. м. На рівні давнього
горизонту (0,9-1,2 м) збереглися залишки стін у вигляді кам'яних закладок
шириною 0,2-0,4 м, викладених на земляному розчині в 3-4 камені. Фундамент
приміщення не має слідів руйнації. Його висота здіймається до 1,3 метрів! Це
найкраща кам'яна будівля цього періоду, що знайдена на території України.
Унікальна споруда складається з великої обрядової зали та кількох прилеглих
приміщень. На острові і довколишніх берегах зустрічалися менші за розміром
житлові приміщення і святилища доби бронзи, які також зведені з каменя.
Кілька Святилищ на Хортиці зусиллями археологів і рідновірів м. Запоріжжя
відновлені, і зараз на них здійснюються богослужіння.
Ряд історичних пам’яток цього періоду було зруйновано під час будівництва
Дніпрогесу та промислового комплексу м. Запоріжжя в 20-30-х роках минулого
століття. Не жалували природні та історичні пам’ятки нашого краю і пізніше.
Як правило, обмежувалися фіксацією археологічних знахідок, в кращому
випадку, ми маємо кілька малюнків і фото давніх споруд.
Пам’ятки ІІ-І тис. виокремлюють в багатовалікову, сабатинівську та
білозерську історичні культури, які між собою відрізняються плавними
переходами у відмінності виготовлення посуду і археологами відносяться до
однієї етнічної групи. В цей період тут проживали історичні кіммерійці –
наші далекі пращури. Згадка про них є у Велесовій книзі: “... бо були
кіморії, також отці наші, а ті римлян потрясали і греків розметали, як
поросят устрашених”.
Вже декілька років проводяться розкопки фортеці ІІ тис. до н. д. (на о.
Байда поряд з о. Хортиця), яку ототожнюють з катакомбниками (за видом
поховання цього періоду). Що цікаво – археологи, порівнюючи кам’яну кладку
фортеці із славнозвісною Троєю, визначили їхню тотожність і припустили
версію про спорідненість племен Північного Причорномор’я і троянців.
На жаль, Інститут археології, очолюваний українофобом П. Толочком, досі не
навів порядку у визначенні культурної спадщини. Академік Толочко визначає присутність кіммерійців на теренах
України ІХ ст. до н. д., саме перед появою на історичній арені скіфів. Що й
не дає можливості археологам ототожнювати період ІІ і початок І тис. до н.
д. саме з “кіморіями”, хоч всі ознаки дають підтвердження цьому фактові.
