Новорічна бюрократія
28 12 2007Доки всі готуються до НР і бігають у пошуках всякого непотребу для своїх рідних і близьких, я ходжу по всіляким кабінетах і заважаю людям підливати кон’як до кави…
Офіційне закінчення університету не завжди означає, що ви тут-таки з ним попрощались. Аби отримати диплом, ще треба добре побігати. Найбільше проблем додає така фігня, як обхідний лист, з яким ви маєте оббігати чи не всі установи універу + воєнкомат та паспортний стіл. От скажіть мені будь-ласка, яке я маю відношення до бухгалетрії чи профкому, в який ніколи не вступав і не платив ніяких внесків? Тим паче, що в більшості випадків тебе ніяк не перевіряють, а просто розписуються… А от буває і гра в лабіринти. Приходиш до дверей тієї ж бухгалтерії, а там написано: “З обхідними листами в таку-то кімнату”, приходиш до тієї кімнати, а там висить щось типу: “Контрактники туди-то, бюджетники сюди-то”… А з профкомом теж не ліпше: спочатку треба отримати підпис там-то й там-то, а потім печатку там-то. Підпис ти отримав, а “там-то” вже зачинилися - приїзджайте завтра! Задовбали ці бюрократичні аудієнції. Про паспортний стіл і військоммат взагалі мовчу. Коли ти прийдеш, відстоєш півдня в черзі, то дізнаєшся, що треба було брати з собою якісь там довідки, 3 конверти і 30 гривень, яких в тебе під кінець дня уже немає з собою… І взагалі… Я тут надумав вступати до аспірантури, по 8 число ніхто не працює, а подати документи треба до 14… Для вступу треба подати оригінал диплому, який я не отримаю, доки не зберу всіх підписів в обхідному… І потім навіть якщо я виверну себе назовні і все встигну, то мені після відписки доведеться їхати додому прописуватися і реєструватися у військомматі, а якщо мені пощастить і я вступлю до аспірантури, то одразу ж треба вдома відписуватися-зніматися з обліків і знову вітатися з тітоньками в паспортному та дядечками-військовими. Добре було б, але все це вже просто у печінках сидить. Нє, ну ви хочете сказати, що у нас нормальна деражава з такою системою паперових взаємовідносин?
P.S. А ще виявилося, що прописка у мене ще літом закінчилася, тобто я вже пів року - бомж, і мене певно восени мали забрати в армію (бо у воєнкоматі ніхто не знає, що я після бакавратури пішов був до магістратури) ! Отак-то! То шо, косити - реально? Принаймні, шось я не помітив, шоб мене хтось розшукував…
Categories : Кончене життя, About Life