2006 року поблизу міста Гадяча Полтавської області в кар’єрі, де беруть глину для виробництва цегли, був знайдений камінь з червоного граніту вагою більше 100 кг. Після того, як його помили, на ньому чітко проявився вдавлений відбиток ноги людини, приблизно 40-го розміру.

 

Незвичайність цього „сліду“ – у його походженні, адже можливий час утворення червоного граніту – 1 мільярд років тому, а температура плавлення перевищує 1000°. Тому припустити, що „слід“ на камені утворився під час затвердіння граніту – неможливо. Визнати, що „слід“ залишили на вже твердому камені – теж неможливо, адже людина не може вдавити ногу в граніт. І навіть, якби уявити щось подібне, то камінь просто розсипався б, бо він не пластичний, а крихкий.

 

 

 

При будь-яких варіантах, вік „сліду“ перевищує вік утворення глини, а це більше 20 мільйонів років. Над „слідом” є невелике (до 8 см) утворення, яке названо „Соломонова печать“. Його видно тільки тоді, коли сонячні промені падають під певним кутом.

 

 

Надзвичайно цікаві властивості „сліду“ не вписуються в канони науки. В темну ніч він світиться слабким блідим світлом. При цьому, рівень радіаційного випромінювання – фоновий. Незвичайні результати дає вивчення екстрасенсорними методами – „слід“ має власне потужне і загадкової конфігурації біополе.

 

Місцеві жителі стверджують, що спроби лікування серйозних проблем здоров’я біля цього каменя були позитивними. Автор знахідки - геолог Микола Торяник.