Просфора 2.1

Мені особливо подобається той день у році, коли потрібно переводити годинник на зимовий час. Ну, тому, що хоча у твоєму природному розпорядку дня нічого не змінюється, але спати можна оправдано на годину більше. Приємно отримувати такі дні у подарунок.

А ще, взагалі, я розумію лінивих людей. Не просто ставлюсь до них “з розумінням”, але як мені здається, мій внутрішній стан цілком ймовірно може відчувати те ж саме, що відчувають ліниві люди коли чисто фізично не бажають працювати. Пояснення тут просте. Гріх, прогресуючи стає нашою з вами природою, ну і окремо від нас він існувати не може. Читати ще… »

Сьогодні ми мали Димитрівську поминальну суботу. В цей день православні моляться за усіх померших своїх родичів пам’ятаючи, що їх сьогодні не існує лише в нашому, тварному світі. І хоч їхні тіла лежать у могилах, їхня душа не перестає існувати, і більше цього: вона потребує наших з вами молитов.

Немає ні однієї релігії світі більш гуманної по ставленню до людини і її гідності, аніж християнство. Що ж нам давав комунізм зі своїм матеріалістичним світоглядом? Свята для живих, підкреслюючи, що найбільшою радістю може бути лише день відпочинку - вихідний день, у котрий можна виправдано напитись та не йти на роботу. Звідси і влучна назва “праздник” - похідне від слова “праздность”, пустота. Читати ще… »

Знайшов в жж цікаву цитату, у котрій є шось релігійно-аскетичне.

- Что вы делаете?
- Жду, когда влетит дракон.
- Я дракон.
- А как же три головы, крылья, огромный хвост?..
- А я сегодня попросту - без чинов.

В українському перекладі ЖЖ з поміж інших налаштувань мені особливо подобається пункт “Засоби керування друзями“. Сподіваюся, що розробники livejournal.com не впливали на моїх друзів ніякими брудними психо-соматичними методами, та не вдавались до шантажу )) А взагалі - дружба тепер дуже раритетна річ, і люди які можуть похвалитися другом, котрий є з вами “однією душею при двох тілах” насправді щасливі.

Як не дивно, але в Православній Церкві вшановуються не лише угодники Божі, але з усією щирістю ми вшановуємо і їх зображення. Поклоняючись не образу, але первообразу, ми вшановуємо тих, хто зображений на іконах як друзів Божих, і сьогодні живих, та здатних бути нам помічниками у нашій особистій духовній боротьбі за спасіння.

От і сьогодні ми молитовно прикликаємо Пресвяту Богородицю, вшановуючи її Іверську ікону. А історія цієї ікони не менш дивна, ніж історія життя будь-якого святого. Ось вона.
Читати ще… »

Дивився учора одним оком новини. Може хто бачив - там вийшов цікавий конфуз. Хокеїсти мали важливу гру (не питайте мене хто там грав і з ким ))), і дуже хотіли виграти один в одного. Про те, прикол у тому, що обидві команди мали фактично однакове вбрання, і часто пасували своїм суперникам, вважаючи їх за своїх. Так от. В нашому житті ми дуже часто стаємо подібними цим хокеїстам. Думаємо, що робимо щось корисне, навіть придумуючи для себе найбільш благородні мотиви, але виходить, що знову забиваємо у свої ворота…Отож, кожного дня, хоча б за 2 хвилини попросімо у молитві до Бога великого дару - розрізнення духів. А то, ми вже з вами давно забули як розрізняти чорне від білого, і добро від зла..

Цікаво було б проаналізувати з християнської точки зору зміст, ну хоча б, ста найпопулярніших пісень зміст яких реально зрозумілий слухачам - жителям України. (Часто ми їх слухаємо лише через суб’єктивно гарну музику).

Якщо не враховувати сотень програвачів, ΙPodiv, Flash, CD, mobi плеєрів а також їм подібних музичних телеканалів, десятки радіостанцій цілодобово по усій країні мосово гіпнотизують народ неправильними цінностями, які згодом очумілі люди вважають і видають уже як свої власні! З одного боку, напевно смішно чути, що якась Вєрка Сердючка може пошкодити духовному чи душевному здоров’ю людини. Про те, й користі ніякої не принесе це вже точно.

Тому, використовуйте власні плеєра, вуха та мізки виключно для духовного розвитку - слухайте виключно розумну музику, і не плутайте “взрослое радио” з “радіо для увязнених”. Як альтернативу яку обрав я для себе особисто - богословські курси, чи проповіді. Зараз їх в мережі достатьньо.

p.s. Навіяно попереднім постом де я згадував “Тату” ))

Минулої неділі ми вже згадували, що читання Євангелії у храмі підбирається певним принципом, виходячи з поєднання добового, тижневого та річного літургійного року. І не знаю як хто, але я постйно не перестаю дивуватись, що ще не було випадку, щоб два чи три читання з Нового Заповіту були у протиріччі між собою, чи хоча б були про “різні речі”.

Сьогодні в храмі читаються два уривки Євангелії. Перше, власне недільне, Євангельське читання розповідає нам про те, як Христос йдучи по дорозі в місто Наїн не просто зцілив, але воскресив, підняв з труни померлого юнака, єдиного сина вдови. Лк., 30 зач., VII, 11–16 (неділі 20-ї). Інше читання вшановує Пам’ять святих отців VII Вселенського Собору, читанням Ін., 56 зач., XVII, 1-13 (див. 11 жовтня в Мінеї.) Читати ще… »

Багато людей помилково вважають, що правильно вшановувати заповідь про святкування недільного дня це означає лише виключно в ці дні утримуватись від важкої фізичної праці, (котрої задля справедливості варто сказати в українців не бракує).

Звичайно, ми православні християни вважаємо недопустимим працю у такі дні. Проте, це викликано не стільки зовнішніми чинниками (праця - це один з способів спасіння та стяжання Духа Святого), як внутрішніми спонуками  - розум наш повинен в ці особливі дні цілковито належати Богу. Не в тому справа, що церковники не люблять як люди працюють, і мають зиск зі своєї праці. Читати ще… »

Сьогодні мені хотілося б привести кілька висловлень святих старців з Отечника, з яких виразно видно, що в подвижництві існує велика розмаїтість, яка дає широкі можливості для його здійснення.

Хтось запитав святого Антонія: “Чого мені потрібно дотримуватись, щоб догодити Богові?” І старець відповів: “Куди б ти не ходив, завжди май Бога перед своїми очами; що б ти не робив, май на це підставу в божественному Писанні, і в якому би місці не перебував, не швидко йди відтіля. Дотримуй ці три заповіді, і врятуєшся” [1]. Читати ще… »