This version of the page http://www.ukrart.lviv.ua/konstrklas1.html (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2008-03-17. The original page over time could change.
"Поетичні майстерні" - конструктор класицизму - Львів
Наші меценати

ВАША ПРОГРАМА



КОНСТРУКТОР. КЛАСИЦИЗМ

"_ гармонійна ясність мислення, рівновага чуттєвого та інтелектуального у поєднанні з широтою та багатством традиційних способів осягнення і здобуття світу?"

КОНСТРУКТОР
___Друзі, вільно і невимушено керуйте течією поетичних образів, правил
обмаль.

Варіант 1:

В. Ляшкевич

Подорожування
Батьківщиною
Повністю >>

I
Звірі
Сам на сам з тугою - недожатим лихом,
зимною порою я додому їхав.
А мело, кружило… Вихор нісся в очі -
вороний мій дивом не зірвався з кручі.

Забілило хащі і замовклу річку,
неоглядний обрій і дороги стрічку,
затягло снігами, як зчорніле листя
там, де марив вами, панно з середмістя.

...............................................

2
Люди
Щось не так? чи сюди не звертають з доріг? -
на обличчях неприязнь і матірний сміх -
я би далі пішов, будь спокійніша ніч,
та втомився мій кінь і мете зусібіч.

“Є притулок, господарю? дам дві ціни.
Що одежі брудні, - так вертаю з війни,
де не те, щоби виграв, але не програв.”
Дивні очі у тебе - з відбитком заграв...

.................................................

3
Чаклунка

Схлинула,

відплила
хвиля заніміння.
Закололо в грудях,
зацвіло жеврінням,
і в очах воскресло подивом удачі.
Що ж, виходить в світі я не все ще бачив.

Хто ти, чорноока, - лісова богиня,
німфа скутих річок, зваби господиня?
День, чи два раніше – вже би залицявся,
нині інше – кволий лицар вам дістався.

Але ж очі, очі! з переливом ночі!
у таких тонути – невгамовність вдачі:
від одних подався, з цими ось зустрівся,
Доле-жартівнице, може б де спинився?!

Тільки де? кохають - бо жадають сили,
Дивляться на “гроші” і шепочуть - “милий”.
А зникають злоті - завертають сани…
Що ж ти припадаєш до душі, до рани?

Прикладаєш трави, промовляєш стиха
і слова від болю, і слова від лиха,
зігріваєш ночі витончено-хтивим
тілом - без обіймів, подихом цнотливим.

Та хіба зі мною це можливе діло?
Довго тліло, швидко полум’ям вхопило.
А гасили жар із дивної криниці -
досита живої випив я водиці.

Ранком став на ноги і ступив за двері,
і метнулись в очі кольори зелені!
Кольори веселі, п’яні і бентежні –
Боже! – я ж пролежав місяці, що тижні!

Вороний на лузі, - гей! до мене, брате!
Тут гніздо відьмацьке - нумо утікати!
Лиш злетіли німо у зіниці мої
чорні з переливом два безмежні болі...



* * *

Заморозило мене, заморозило,
лихоманкою обхопило,
пропасницею прив'южило, -
але це , моя люба, лиш тіло.
...............................................
...............................................
(Далі буде)




Ви можете продовжити тему, а також надіслати інші початки.




Пишіть нам.

Copyright 2000 - "ПОЕТИЧНІ МАЙСТЕРНІ" - Львів
   
  AD     MARGINEM


Класицизм, неокласицизм.

Правила

ІНШІ КОНСТРУКТОРИ

Блюз, джаз (Пісеньки)

Куртуазний маньєризм

Необароко, Неоготика

Фламенко

Постмодернізм