Президія НАН України розглянула
На черговому засіданні Президії НАН України 5 березня 2008 року члени Президії НАН України та запрошені заслухали доповідь академіка НАН України А.Ф.Попова про наукову та науково-організаційну діяльність Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім.Л.М.Литвиненка НАН України. В обговоренні взяли участь академіки НАН України Б.Є.Патон, В.В.Гончарук, член-кореспондент НАН України Г.О.Ковтун, заступник виконавчого директора Українського науково-технологічного центру В.Корсунь, заступник директора з наукової роботи Науково-виробничої фірми «Синбіас Фарма» О.А.Матвєєв.
Президія НАН України відзначила, що при організації своїх регіональних наукових центрів намагалася створити такі установи, які приносили б користь відповідному регіону. З цією метою у Донецьку 40 років тому за ініціативи академіка Л.М.Литвиненка на базі Відділення фізико-органічної хімії Інституту фізичної хімії ім.Л.В.Писаржевського був організований Інститут фізико-органічної хімії і вуглехімії НАН України.
Серед досягнень інституту, про які говорилося, передусім відзначалось створення нових високоефективних функціональних детергентів для розщеплення токсичних речовин у воді та органічних розчинниках; нового методу одержання високопровідних полімерів, які відкривають нові можливості для технологій нанесення провідних шарів у молекулярній і полімерній електроніці; препаративних методів синтезу стабільних гетероароматичних карбенів – нових реагентів для отримання каталізаторів. В умовах екологічної кризи особливого значення для України набувають розроблені інститутом вуглецеві сорбенти для ліквідації аварійних ситуацій, пов’язаних з розлиттям нафтопродуктів. Важливими є розробки лікарських субстанцій для медицини та ветеринарії.
Водночас в діяльності Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім.Л.М.Литвиненка НАН України є ряд недоліків. Так, за наявності досить великої кількості готових до впровадження розробок, більшість з них досі залишається невикористаними. Значна частка вини за це лежить на дирекції інституту, яка не доклала належних зусиль до їх реалізації. Інституту треба самому знаходити підприємства, які впроваджуватимуть розробки.
Крім того, необхідно посилити роботу у напрямі проведення фундаментальних досліджень структури продуктів хімічної модифікації вугілля та вуглецевих матеріалів, а також створення сорбційних систем великої ємності, наноматеріалів, нанотехнологій та технологій енергозбереження. Треба виходити на міжнародний рівень у цих галузях науки, особливо у сфері нанотехнологій та енергетики, більшу увагу приділяти проблемам вуглехімії.
На закінчення Президія НАН України ухвалила відповідне рішення.
***
Далі учасники засідання заслухали та обговорили наукову доповідь директора Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України члена-кореспондента НАН України В.І.Лялька про екологічне прогнозування в рамках міжнародних програм, зокрема застосування калібрувально-завіркових полігонів та космічних технологій.
У доповіді та виступах академіків НАН України В.М.Шестопалова, В.В.Панасюка, В.М.Локтєва, члена-кореспондента НАН України Я.П.Дідуха, начальника управління науки і космічних програм Національного космічного агентства України, доктора фізико-математичних наук О.П.Федорова, директора Науково-дослідного інституту геодезії і картографії Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, доктора технічний наук Ю.О.Карпінського, начальника групи наукових консультантів і головних наукових співробітників Національного науково-дослідного центру оборонних технологій і воєнної безпеки Міністерства оборони України, доктора технічних наук, полковника С.М.Чумаченка відзначалось, що центр веде дуже корисну і важливу роботу.
Було відзначено, що розробка ефективних і достовірних методів дослідження стану навколишнього середовища на основі тематичної інтерпретації матеріалів космічних зйомок в різних діапазонах спектра є вкрай важливою для прогнозування глобальних і регіональних змін навколишнього середовища України. Результати конкретної інтерпретації матеріалів спеціалізованих зйомок з Європейського супутника ENVISAT дозволили вперше отримати можливі оцінки впливу основного парникового газу СО2 на кліматичні зміни в країні в майбутні десятиріччя.
Було зауважено, що при організації подальших досліджень із зазначеної тематики слід суттєво підвищити рівень координації цих робіт між установами відділень Академії та відповідними зацікавленими міністерствами і відомствами України. Необхідно також посилити міжнародну співпрацю з екологічного прогнозування. Особливо актуальними є результати зазначених наукових досліджень для діяльності Національного комітету України з програми ЮНЕСКО "Людина і біосфера".
Цей науковий напрям слід вважати пріоритетним у діяльності установ НАН України, які займаються екологічними дослідженнями. Це стосується, зокрема, проблем підвищення ефективності функціонування існуючої національної мережі біосферних резерватів та обґрунтування наукових рекомендацій щодо подальшого її розширення. Особливо було наголошено на необхідності урахування даних, отриманих в результаті використання космічних технологій, при підготовці Кліматичної програми України на 2009-2013 роки та до 2018 року. Реалізація такої програми дасть можливість дослідити тенденції змін навколишнього середовища та підготувати науково обґрунтовані пропозиції щодо раціонального використання природно-ресурсного потенціалу нашої країни.
Президія НАН України подякувала колективу Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України за проведену роботу і побажала подальших успіхів.
На закінчення Президія НАН України ухвалила відповідне рішення.
***
Крім того, Президія НАН України прийняла рішення про оголошення конкурсів з формування цільових комплексних програм наукових досліджень НАН України на 2008-2012 роки «Інтеграція до світової спільноти та стратегічні виклики для України» та «Прогнози і моделі соціальної та соціокультурної трансформації українського суспільства у першій чверті ХХІ ст.», про затвердження переліку імпортного наукового обладнання, що закуповується для установ НАН України у 2008 році, відзначення 50-річчя від дня заснування Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України, затвердження переліку наукових об’єктів НАН України, яким Національна академія наук України додатково рекомендує надати статус національного надбання, вдосконалення структури та діяльності Національного науково-природничого музею НАН України, стан оформлення державних актів на земельні ділянки установ НАН України, стан справ з видання п’ятитомника Історії української культури, про вшанування пам’яті членів НАН України (АН УРСР), які загинули внаслідок політичних репресій; розглянула низку кадрових питань, прийняла рішення про нагородження відзнаками Національної академії наук України тощо.
Секретаріат Президії НАН України