Ретрансляція виборчих жахів
Верховний Суд почув достатньо з вуст викликаних свідків і приступив до вивчення документів. Остаточний вердикт, можливо, буде виголошено сьогодні Наталія ЛЕБІДЬ   

Усі ми вже стали експертами у порушеннях виборчого права. Знаємо про них якщо не з власного досвіду, то з досвіду рідних, знайомих, сусідів. Нас складно — на жаль! — будь-чим здивувати. Однак учорашнім свідкам, викликаним у Верховний Суд України, це вдалося.
Першим як свідок виступив член ЦВК Андрій Магера (як пам'ятає наш читач, один із тих представників Центрвиборчкому, котрі відмовилися підписувати протокол про обрання Президентом Януковича). Магера зазначив, що може свідчити про два блоки порушень — процедурні та матеріальні. Серед процедурних порушень Андрій Магера назвав ігнорування переважною більшістю складу ЦВК тривожної інформації про те, як паплюжать закон у різних регіонах України. Про це доповідав колега Магери — Олександр Чупахін — якраз напередодні затвердження Центрвиборчкомом результатів виборів.

Затишшя. Перед чим?
Найважчий для опозиції день — коли нема роботи Зоряна КРІТ   

Недаремно на ранковому мітингу наступного після переможної середи дня традиційний уже в цій ролі розпорядник масових акцій соціаліст Юрій Луценко наголосив, що четвер для учасників спротиву буде чи не найважчим з усіх попередніх днів. І не у фізичному, а в моральному сенсі. Адже ніяких активних дій учора не передбачалося: долю країни вирішував Верховний Суд, а народові, законодавцям та представникам виконавчої влади залишалося тільки чекати вердикту, від якого залежатиме подальший розвиток подій. Звісно, стояти на Майдані без діла, хай навіть під музику, і чекати «з моря погоди» в невизначеності значно важче, ніж сподіваючись на здійснення конкретних планів. Дехто пропонував піти до Верховної Ради, де саме мало розпочатися засідання. Під стінами законодавчого органу справді зібралося чимало людей. Хоча порівняно з понад стотисячним мітингом напередодні – небагато. Але, власне, потреби в пікетуванні ВР учора й не було, оскільки передбачалося, що засідання триватиме недовго. Більше того, близько 10-ї, коли вже мали прозвучати «позивні» до реєстрації, у президії було порожньо. Як припустив БЮТівець Анатолій Матвієнко, засідання могло не розпочатися взагалі, оскільки парламент теж чекав на «вирок» Верховного Суду.

Язик німіє
Переговори у Маріїнському дали Кучмі додатковий час на роздуми Олена ЗВАРИЧ   

Переговори у Маріїнському палаці ввечері першого грудня мають один очевидний результат — стороні влади залишено час на роздуми і широке поле для маневру в трактуванні досягнутих домовленостей.
Час — виграшний фактор для Януковича та Кучми, але однозначно програшний для Ющенка та Майдану. Єдиним обмежувачем Кучмового часу наразі може бути тільки Верховний Суд — від того, як швидко він винесе рішення за результатами розгляду підсумків другого туру виборів, залежить розблокування процесу. Тому всі погляди нині спрямовані до вулиці Пилипа Орлика, де розташовано офіс ВС, а точніше кажучи — до телеекранів, на яких час від часу включається пряма трансляція судового засідання.

Придністровська «самооборона» для Боделана Михайло АКСАНЮК   

Загальні збори представників територіальної громади Одеси, які відбулися з ініціативи групи депутатів міськради та лідерів місцевих осередків політичних партій, висловили недовіру керівництву міста та області, що «ігнорує інтереси громадян і зазіхає на основи державного устрою України». Так відреагували одесити на активну участь місцевих можновладців, зокрема глави облдержадміністрації Сергія Гриневецького та мера Руслана Боделана, у з’їзді сепаратистів у Сіверськодонецьку. Як наголошено у зареєстрованому міськрадою рішенні, заклики місцевих урядовців-«новоросів» до «відокремлення Одеської області від України не тільки суперечать Конституції України, а й не відповідають інтересам її жителів» і можуть привести «до катастрофічного погіршення рівня життя членів територіальної громади Одеси».

«Чорнобилець» №1
Пішов iз життя Леонід Телятников

Головне управління МінНС України в Києві з глибоким сумом повідомляє, що 2 грудня після тяжкої хвороби на 54-му році пішов iз життя Леонід Петрович Телятніков. Це ім'я стало відомим у 1986 році, коли начальник пожежної частини Чорнобильської атомної електростанції одним із перших кинувся у вир пожежі на АЕС. Захищений лише чоботами і пожежною каскою, Леонід Телятников разом зі своїми підлеглими мужньо протистояв страшній стихії. Пізніше за свій героїзм він був удостоєнний звання Героя Радянського Союзу, українська столиця внесла його до списку почесних громадян Києва.